Політологія 12
План
1. Дати характеристику шляхам і способам розв’язання політичних конфліктів.
2. Визначити основні шляхи, засоби досягнення національної та соціальної згоди у сучасному українському суспільстві.
3. Здійснити порівняльний аналіз основних виборчих систем.
4. Охарактеризувати виборчу систему України.
5. Розкрити поняття міжнародних відносин.
6. Міжнародна політика: суть, цілі, функції.
8. Визначити місце та роль України на міжнародній арені.
9. Розкрити поняття ,,тероризм’’.
3. Здійснити порівняльний аналіз основних виборчих систем.
На сьогодні вже не викликає серйозних заперечень необхідність зміни в Україні існуючої виборчої системи на систему, яка б скористалася позитивними якостями відкритих партійних списків, що існують ще з 2006-го року, і яка б нарешті дала змогу українським виборцям отримати реальну, а не декларативну можливість впливати на формування складу Верховної Ради.
Власне тепер суперечки точаться не з приводу необхідності змін, а з приводу того, яка ж система на сучасному етапі розвитку громадянського суспільства є найоптимальнішою. В якості можливих для використання в Україні виборчих систем пропонуємо розглянути та порівняти варіанти як тих виборчих систем, що діють зараз, так і принципово нових: Пропорційна система голосування (чинна).Нинішня система голосування, за якої виборець голосує за партійний список, але не має можливості впливати ні на його формування, ні на остаточне місце, яке в результаті виборів посядуть кандидати з цього списку.
Пропорційно-мажоритарна з 450 округами. Змішана мажоритарна система голосування, за якої виборець має можливість обирати між єдиним кандидатом від кожної з партій, які беруть участь у виборах на даному окрузі, та безпартійними самовисуванцями.Мажоритарна з 450 округами. Чисто мажоритарна система голосування, яка триває у 450 округах серед безпартійних кандидатів. Партії за такої системи не беруть участі у виборах. Пропорційно-рейтингова з 1 загальнонаціональним округом (ПРС-1). Система голосування, за якої виборець замість хрестика проти обраної їм партії, вписує номер кандидата з відкритого списку цієї партії. Після остаточного дворівневого оброблення бюлетенів ЦВК оголошує не лише просту кількість депутатів для кожної з партій, які подолали прохідний бар'єр, але й розставляє кандидатів згідно з кількістю набраних ними голосів, формуючи таким чином підсумковий пропорційно-рейтинговий партійний список. За такої системи у виборах не беруть участі безпартійні самовисуванці. Пропорційно-рейтингова змішана з 1 загальнонаціональним округом (ПРСЗ-1). При голосуванні за цієї системи виборець має можливість вписати або тризначний номер кандидата з відкритого списку обраної ним партії, або п'ятизначний номер безпартійного самовисуванця, які конкурують між собою на єдиному загальнонаціональному окрузі. Отже, в цій системі можлива участь як партій з відкритими списками, так і мажоритарних самовисуванців на рівні єдиного загальнонаціонального округу. Пропорційно-рейтингова змішана з 450 округами (ПРСЗ-450). При застосуванні цієї системи країна розбивається на 450 округів, в яких у виборчих перегонах змагаються як партії, так і самовисуванці. Виборці вписують у бюлетень або тризначний номер з відкритого партійного списку, або тризначний номер безпартійного самовисуванця.
4. Охарактеризувати виборчу систему України.
Термін виборча система в науці конституційного права використовується в двох значеннях — широкому і вузькому.
У широкому значенні під виборчою системою розуміють систему суспільних відносин, які складаються в зв’язку з виборами органів публічної влади та визначають порядок їх формування. Ці відносини регулюються конституційно-правовими нормами, які в сукупності утворюють конституційно-правовий інститут виборчого права.
Виборча система у вузькому значенні — це певний спосіб розподілу депутатських мандатів між кандидатами в залежності від результатів голосування виборців або інших уповноважених осіб. При цьому виділяють три основних види виборчих систем, які відрізняються порядком встановлення результатів голосування:
Мажоритарна виборча система — це голосування за кандидата по виборчому округу і визнання його обраним на основі одержаної ним більшості голосів виборців. За цією системою відбуваються парламентські вибори у 76 країнах світу (Велика Британія, Франція, США, країни Латинської Америки, Африки, Тихоокеанського басейну). Ця система є традиційною і найбільш прийнятною для країн з так званою двопартійною системою, тобто за наявності двох сильних політичних партій. Існують мажоритарні системи абсолютної та відносної більшості. За першою перемогу на виборах здобуває кандидат, який набрав 50% голосів плюс один голос. Під час виборів за мажоритарною системою відносної більшості членом парламенту стає депутат, який одержує більше голосів, ніж уся його суперники, навіть якщо це менше 50% голосів виборців, які взяли участь у голосуванні.
Пропорційна виборча система — це голосування за списки кандидатів від політичних партій або інших політичних сил і розподіл місць у парламенті (депутатських мандатів) пропорційно до кількості голосів, відданих за списки. Нині вибори за пропорційною системою відбуваються у 48 країнах світу, в тому числі у 24 європейських (Іспанія, Португалія, Австрія, Швеція, Фінляндія, Норвегія, Бельгія). Ця виборча система застосовується, як правило, в тих країнах, де є кілька впливових партій, але жодна з них історично не має стабільної більшості в парламенті. Існує кілька різновидів застосування пропорційної виборчої системи: голосування за звичайний список кандидатів і жорсткий список (звичайний список кандидатів — це розташування прізвищ кандидатів у списку в алфавітному порядку; жорсткий — це розташування прізвищ кандидатів у списку в пріоритетному порядку). З
мішана виборча система є комбінацією, поєднанням мажоритарної і пропорційної виборчих систем. В Європі змішана виборча система застосовується в Німеччині, Італії, Угорщині, Польщі, а в останні роки — у Литві, Грузії, Росії. Змішані виборчі системи застосовуються в тих країнах, де йде пошук і становлення виборчих систем або існує необхідність досягнення компромісу між принципом представництва у парламенті різних політичних сил та стабільністю сформованого ними уряду. Найпростішим варіантом змішування є лінійне змішування: одна частина парламенту обирається за мажоритарним, інша — за пропорційним принципом (Німеччина, Литва, Грузія, Словенія). Іншим різновидом змішаної системи є структурне змішування: одна палата парламенту обирається за мажоритарною системою, а інша — за пропорційною. Ці різновиди виборчих систем застосовуються в Австралії, Італії, Польщі.