Політологія 5
План
1. Типологія партійних систем
2. Політичні аспекти глобальних проблем людства
Список використаної літератури
Перші кроки у формуванні такого світовою громадянського співтовариства уже робляться. Розроблена договірна правова основа. Розвивається народна дипломатія. Діє система переговорів про скорочення ядерного озброєння. Розроблена кодифікація нормативних актів про права людини. Нові тенденції розвитку міжнародних відносин визначають і нові підходи в міжнародній політиці. Ми не заперечуємо згубності політики держави» яка нехтує військовою силою та рівновагою сил. І чи взагалі зможе існувати така держава? Щ дилеми безпеки існують з часу Фукідіда до сьогоднішнього дня. Але сучасний взаємозалежний світ доповнює ці проблеми новими реаліями. В світовій політиці міняються не тільки діючі особи, але і їх завдання. Нині національна політика безпеки спрямована в більшості випадків на забезпечення економічного потенціалу, політичної стабільності, а не просто на фізичне виживання в існуючих національних кордонах. Як вважає американський дослідник Дж.С.Най, у світі, що змінюється, сильними є елементи наступності, завдяки яким увага до традиційних воєнних засобів і стратегії балансу сил залишається необхідною умовою успішної політики. Але в сучасному світі існують також і нові елементи, які сприяють перерозподілу сили, що концентрується перш за все в руках великих держав.
У багатьох сферах приватні суб'єкти й невеликі держави володіють більшими можливостями, ніж раніше. Дж.С.Най виділяє чотири тенденції, що визначають успішність нової стратегії, яка вже не може залежали тільки від сили й забезпечується тільки силою. Перша — це зміни в технології зв'язку й транспорту, які зробили революційний ефект. Здешевлення засобів транспорту та комунікації зробили революцію на світових ринках і прискорили розвиток транснаціональних корпорацій. Крім того, світова торгівля виросла швидше, ніж світове виробництво. Швидка експансія європейської валюти та рийку єврооблігацій підірвала здатність національних властей контролювати свої ринки капіталу. Все це призвело до того, що транснаціональні суб'єкти не тільки виступають у ролі зовнішніх обмежувачів при здійсненні національних інтересів, але й можуть впливати на те, яким чином ці інтереси визначаються.
Друга - це процес модернізації, урбанізації, розвитку комунікації в країнах, що розвиваються, які перерозподіляють владу від урядів до приватних суб'єктів. Третя тенденція - перерозподілення влади на світовому рівні — представлена швидше слабкими державами, ніж приватними суб'єктами, вважає Дж.С.Най. Четверта тенденція полягає в скороченні можливостей великих держав контролювати стан навколишнього середовища, незважаючи на наявність великих ресурсів. Для розв'язання зростаючих проблем довкілля потрібні колективні дії і співробітництво держав. Це стосується економічних змін, епідемій, незаконної торгівлі наркотиками, тероризму. Як і економічна взаємозалежність, ці проблеми транснаціональні, оскільки включають у себе внутрішньо- і зовнішньополітичні компоненти.
Зрозуміло, що відсутність того, хто загрожує, не означає відсутності нових загроз. У сучасному світі стає недостатнім традиційний підхід до силових потенціалів держав. Доказ сили сьогодні дедалі більше проявляється в зміні поведінки на світовій арені як цілих держав, так і приватних суб'єктів, що впливають на їхню політику. Роль приватних суб'єктів збільшується як на транснаціональному, так і на внутрішньому рівні. Підвищення впливу ролі приватних осіб на транснаціональному рівні й посилення взаємозалежності держав і народів призвели до виникнення поліархії, при якій національні держави, субнаціональні групи й транснаціональні специфічні інтереси та співдружності будуть змагатися в забезпеченні собі підтримки й лояльності з боку окремих осіб. Конфлікти ж повинні вирішуватись у першу чергу на основі домовленості та шляхом переговорів.
Список використаної літератури
1) Глобальні трансформації і стратегії розвитку. – К., 2001.
2) Політичні режими сучасності та перехід до демократії. – Львів, 1999.
3) Пуфлер Е. Партійна система незалежної України: особливості формування // Нова політика. – 1997. - № 1. – С. 9-12.
4) Скиба В.Й. Вступ до політології. – К., 1996.
5) Троян С. С. Вступ до теорії політики: Навч. посібник. – К., 2005.
6) Юрій М. Ф. Основи політології: Навч. посібник. – К., 2003.