Формування просторових уявлень молодших школярів на уроках образотворчого мистецтва
Зміст
Вступ. 3
Розділ І. Теоретичні основи формування просторових уявлень молодших школярів на уроках образотворчого мистецтва. 6
1.1. Загальні поняття і методи просторового зображення. 6
1.2. Психолого-фізіологічні особливості сприйняття основ простору в молодших школярів. 12
Розділ ІІ. Методи та прийоми навчання передачі простору на уроках образотворчого мистецтва. 19
2.1.Основні поняття з лінійної перспективи. 19
2.2. Лінійно-конструктивна побудова малюнка. 26
2.3. Використання перспективи у пейзажі 30
2.4. Визначення висоти фігур людей і предметів у перспективі 31
Розділ ІІІ. Методика застосування набутих знань на практиці 33
3.1. Розуміння явищ спостережуваної перспективи в картинах художників-пейзажистів 33
3.2. Малювання просторових зображень у початкових класах. 34
Висновки. 45
Література. 47
Додатки. 49
Вступ
Образотворче мистецтво - унікальний навчальний предмет, який надає учням багато можливостей для духовного саморозкриття, творчого самовтілення, розвитку здатності до життєвого самовизначення, дає змогу розкрити нахили до різних творчих професій: художника, дизайнера, архітектора, фотографа, модельєра, спеціаліста з комп`ютерної графіки тощо. Засвоюючи такі навчальні поняття, як “композиція”, “форма”, “колір”, “простір” та “об`єм”, школярі вчаться створювати образи на рівні переосмислення в емоційно-естетичному ключі уявлень про навколишній світ, вільно оперуючи кольорами, формами та їх поєднанням, лініями.
Образотворче мистецтво в загальноосвітній школі-це один із багатьох предметів, який звернений не тільки до розуму дитини, а й до її серця. Тут почуття дитини, її емоції грають таку ж роль, як логічне мислення на уроках математики, фізики. Безперечно, урок образотворчого мистецтва теж потребує засвоєння певної сукупності знань, умінь, але специфіка його полягає в тому, що це відбувається тільки через почуття дитини, її переживання.
Мистецтво - це злиття думок і почуттів, воно діє на емоційну сферу людини і тому є могутнім засобом її духовного виховання. На яких переживаннях і враженнях виховується дитина, такою вона і стає: доброю або злою, корисливою або жертовною, жорстокою або гуманною. Співчуття, співпереживання – це велика праця душі, а душу потрібно виховувати.
Міцні основи любові до мистецтва і розуміння його найуспішніше можна закласти в ранньому віці, коли діти сприймають мистецтво як щось органічно притаманне самому життю поряд із сонячним світлом, блакиттю неба,співом пташок. Адже саме в цю пору в дітей, як правило, проявляється активне прагнення не тільки “втішатися красою”, але й самим створювати її.
Відсутність чітких уявлень про перспективу може стати причиною виникнення в учнів почуття незадоволення результатами власної праці через невпевненість у своїх діях. Тому вміння самостійно зображувати явища дійсності з урахуванням законів перспективи, як під час опрацювання реалістичного зображення (натюрморт,пейзаж, сюжетно-тематична композиція), так і під час створення фантастичних композицій є необхідними.
Дитячий малюнок плоский. В ньому лише два виміри: висота і ширина. Листок паперу сприймається дитиною як площина, що не має глибини, в якій все зображене лежить на однаковій відстані від глядача. Точніше, відстань взагалі не береться до уваги, не зображується. В цьому відношенні цікавий малюнок хоровода. Він малюється у вигляді квітки ромашки, де кожна фігура виглядає пелюсткою. Тут дитина бачить себе в центрі круга. В якийсь момент учень запідозрить щось не те, що йому потрібно. Зображуючи рух,в нього виникає бажання направити його в глибину. А для цього в малюнку треба виразити прстір третього виміру. Але як зобразити його на плоскому аркуші паперу – ось цього і не зрозуміти маленьким художникам.
Дітей у певному розумінні можна порівняти з мандрівниками, які збираються в далеку дорогу. А яка дорога може бути серйознішою і складнішою за життєву дорогу, до якої готуються наші діти ? І в цю дорогу їм треба взяти з собою солідний багаж – багаж знань, умінь і навиків, багаж принципів і переконань. Без цього багажу їм буде важко, і не зможуть вони ні нових шляхів, ні невідомих галузей відкрити. Естетична культура – важлива частина цього духовного багажу, без якого не зможе людина повноцінно прожити своє життя. Так хто ж, як не ми, люди мистецтва, повинні допомогти нашій дітворі розумно і вміло зібратися в далеку життєву дорогу.
Об`єкт дослідження - виявлення умов, які сприяють успішному викладанню лінійної та повітряної перспективи з урахуванням новітніх сучасних технологій на уроках образотворчого мистецтва в 5-6 класах.
Предмет дослідження – методи, засоби, форми навчання, що використовуються при формуванні знань умінь, навичок з просторової та лінійної перспективи на уроках образотворчого мистецтва в 5-6 класах.
Мета дослідження – сформувати знання, уміння, навички в учнів 5-6 класів з використанням лінійної та просторової перспективи при різних видах образотворчої діяльності.
Гіпотеза дослідження- використання поетапних і систематичних знань з лінійної та повітряної перспективи дозволить сформувати усвідомлене ставлення до зображувальної діяльності натюрмортів, пейзажів, портретів.
Завдання дослідження:
- вивчити стан методів та методик, керування зображувальною діяльністю на сучасному етапі в середній школі;
- проаналізувати психолого-фізіологічні можливості учнів 5-6 класів по сприйняттю основних положень лінійної та повітряної перспективи;
- здійснити аналіз педагогічного досвіду по використанню запропонованих нами методик.
Для розв`язування поставлених завдань та досягнення мети застосовані такі методи дослідження:
1. теоретичні (аналіз та узагальнення психолого-педагогічної, фізіологічної, мистецької літератури з даної проблеми);
2. емпіричні (спостереження, тестування, анкетування, індивідуальні та колективні бесіди, аналіз результатів діяльності, констатуючий експеримент);
Та такі методи навчання:
- геометральні (використання побудови);
- репродуктивні;
- конструювальні;
- творчі (на основі фантазії, уяви і за пам`яттю).