загрузка...
загрузка...

Активізація навчальної діяльності молодших школярів за умови використання ігрових форм роботи на уроках образотворчого мистецтва

Характеристика роботи

Курсова

Кількість сторінок: 47

Платна робота

Ціна: 150.00грн.

Замовити роботу
Закрити

Активізація навчальної діяльності молодших школярів за умови використання ігрових форм роботи на уроках образотворчого мистецтва

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (067) 380–84–93, (097) 844–69–22 та (050) 297–73–76
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.

ЗМІСТ

ВСТУП.. 3

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ВИКОРИСТАННЯ ІГРОВИХ ФОРМ РОБОТИ НА УРОКАХ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА.. 6

1.1. Психолого-педагогічні засади ігрової діяльності у навчально-виховному процесі 6

1.2. Активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках образотворчого мистецтва  9

1.3 Використання ігрових форм роботи  на уроках образотворчого мистецтва, як засобу активізації навчальної діяльності молодших школярів. 11

РОЗДІЛ 2. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ІГОР НА УРОКАХ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА.. 18

2.1. Методика використання ігрових форм роботи на уроках образотворчого мистецтва  18

2.2.Організація і зміст експериментального дослідження. 30

ВИСНОВКИ.. 38

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.. 40

ДОДАТКИ.. 42

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Мета уроків образотворчого мистецтва учити дітей до спостереження за навколишньою дійсністю, розвивати найважливіше для художньої творчості – уміння бачити життя очима художника. Формування спостережливості, уваги до навколишньої дійсності освоєння художніх матеріалів – основні завдання цього уроку навчання.

Уроки образотворчого мистецтва повинні бути цікавими для дітей. На кожному уроці вчитель повинен вишукувати неординарні засоби і методи їх проведення.

Швидкий розвиток науки, зростання обсягів нової інформації потребують від школи підготовки активних, самостійних людей з розвиненими творчими здібностями.

Практичний досвід переконує нас у недостатній ефективності традиційного уроку для розв’язання проблем, тому науковці і педагоги – практики беруть за мету створення нових форм і методів навчання.

Очевидно, одним із можливих варіантів розв’язання проблеми може стати використання ігрових форм роботи на уроках образотворчого мистецтва.

Педагогічні та психологічні дослідження засвідчують, що «зміст і способи активізації навчальної діяльності в процесі використання ігрових технологій дедалі більше цікавлять науково-педагогічних працівників» [20, 18]. Дидактичні ігри відповідають природним потребам молодших школярів, оскільки поєднують у собі елементи навчання, прикладної, репродуктивної та творчої діяльності, що дає змогу розвивати емоційну сферу дитини, її пізнавальні інтереси, інтелектуальні та духовні потреби.

Уміле використання ігор підвищує навчальну активність учнів, інтенсивність мислення, пам’яті та уяви. Значна кількість досліджень пов’язана з різними аспектами поліпшення ефективності навчання за допомогою окремих видів ігор або їх комплексів (Л. Артемова, А. Вербицький, П.Підкасистий, О. Янковська). Так, Л. Артемовою виділені різні способи організації відношень, які зумовлюються різною структурою ігор, їх зв’язок з вирішенням ігрового завдання. Дидактичні ігри стали предметом особливої уваги в працях А. Макаренка, В. Сухомлинського, Л. Виготського, О. Леонтьєва, О. Усової, Л. Артемової, Л. Венгер, Д. Ельконіна, Г. Щукіної, С. Шамової, Д. Ельконіна та ін.

Потреба в підвищенні рівня підготовки учнів на всіх етапах навчання робить актуальним дослідження у галузі початкової освіти. Спеціальні праці, у яких питання активізації навчальної діяльності молодших школярів з використанням дидактичних ігор на уроках розглядалися б системно, в Україні ще недостатньо розроблені.

Сучасна психологія визнає, що гра охоплює всі періоди життя людини. Це – важлива форма її життєдіяльності, а не вікова ознака. З грою людина не розлучається все життя, змінюються лише її мотиви, форми проведення, ступінь вияву почуттів та емоцій. Розробкою теорії дитячих ігор, з'ясуванням ролі, структури і значення гри для виховання і навчання дітей займалися психологи Ж.Піаже, Л.С. Виготський, О.М. Леонтьєв, Д.Б. Ельконін та ін.

А.С. Макаренко вважав дитячі рольові ігри такими ж важливими для розвитку дитини, як для дорослого справжню працю. Однак, зазначав він, тільки та гра є педагогічно цінною, в якій дитина активно діє, мислить, будує, комбінує, моделює людські взаємини. За цих умов вона може виконувати в грі різні ролі – бути командиром, виконавцем, творцем, знаходити умови для виявлення своїх здібностей та життєвої активності.

Суперечність між необхідністю приділяти дидактичній грі у сучасній початковій школі достатньо часу і зусиль з боку вчителів і недостатня увага до їх використання на уроках образотворчого мистецтва як з кількісного, так і якісного боків зумовлює актуальність проблеми і вибір теми дипломної роботи.

Об’єкт дослідження – феномен дидактичної гри образотворчого змісту.

Предмет дослідження – методика використання ігрових форм роботи на уроках образотворчого мистецтва у початковій школі.

Мета дослідження – обґрунтувати особливості методики використання ігрових форм роботи на уроках образотворчого мистецтва у початкових класах, як засобу активізації навчальної діяльності учнів.

Гіпотеза дослідження: результативність уроків образотворчого мистецтва значно підвищується за умов включення в образотворчу діяльність молодших школярів дидактичних ігор і цікавих вправ.

Завдання дослідження:

-розкрити психолого-педагогічні засади ігрової діяльності у навчально-виховному процесі;

-описати прийоми та методи активізації навчальної діяльності учнів на уроках образотворчого мистецтва у початкових класах;

-обґрунтувати методику використання ігрових форм роботи у процесі образотворчої діяльності молодших школярів;

-визначити вплив експериментальної методики на результативність образотворчої діяльності учнів.

Для розв’язання поставлених завдань і перевірки гіпотези використано такі методи дослідження: теоретичніаналіз, порівняння, синтез, систематизація, класифікація та узагальнення теоретичних даних, представлених у методичній літературі, вивчення та узагальнення передового педагогічного досвіду; емпіричні спостереження, бесіди, педагогічний експеримент, аналіз результатів експерименту.

Структура дипломної роботи. Курсова робота складається із вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків.