Дидактичні можливості народної педагогіки в розвитку молодшого школяра
Зміст
Вступ. 3
Розділ І. Погляди педагогів на можливості народної педагогіки в вихованні і навчанні 5
1.1. Ушинський – фундатор теорії національного виховання. 5
1.2. Народна педагогіка і українознавство в спадщині І. Огієнка. 6
Розділ ІІ. Шляхи впровадження народної педагогіки в школі 10
2.1. Звичаї та обряди. 10
2.2. Казки. 12
2.3. Дитячий фольклор. 13
2.4. Музей народознавства. Міфи. 15
Висновок. 16
Список використаної літератури. 17
Додатки. 18
Вступ
Дидактика – це галузь педагогіки, яка розглядає проблеми навчання ы освіти.
В дидактиці розрізняють такі принципи навчання:
1. науковості;
2. систематичності і послідовності;
3. свідомості;
4. активності і самостійності учнів;
5. наочності;
6. зв’язку теорії з практикою;
7. врахування індивідуальних особливостей;
8. врахування диференційованого підходу;
9. принцип емоційності.
Основою національної школи виступає в першу чергу формування в дітей любові до українського народу, мови, та досконале володіння нею, вміння вправно і грамотно користуватися.
“Найбільше і найдорожче добро в кожного народу – це його мова, ця жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя і свої сподіванки, розум, досвід, почуття”, – писав Панас Мирний.
Найприроднішим й оптимально вираженим для української дитини є навчання і виховання рідною українською мовою в атмосфері культури рідного краю. Саме воно найбільш пасує як українській родині, так і українській національній школі. Через українську мову український народ продовжує й розвиває себе в своїх дітях, генерує національний дух, менталітет, характер, психологію, традиційну родинно-побутову й мовну культуру, спосіб життя.
Звернення освіти до джерел національної культури, її традиційно-побутового пласту сьогодні цілком закономірне і віддзеркалює зростання етнокультурних запитів населення в умовах національного відродження в Україні і становленням її державності.
Зрозуміло, що для здійснення своєї нагайної функції відродження і трансмісії основ національної культури, виховання в дітей національної свідомості школа звертається до народознавства і народної педагогіки. Цей процес відбувається на кількох рівнях. Найперший – це шкільництво. На ньому народознавчі знання активно інтегруються у діючі гуманітарно-природничі курси, йде становлення нового освітнього курсу народознавства.