Характеристика роботи

Курсова

Кількість сторінок: 36

Платна робота

Ціна: 300.00грн.

Замовити роботу

ЗМІСТ

ВСТУП.. 3

ОСНОВНА ЧАСТИНА.. 9

1. Теоретичне обґрунтування проблеми. 9

1.1. Виразне читання. 9

1.2. Пам’ятка: „Як виразно почитати художній текст”. 11

1.3. Теоретична основа художнього читання – засади „системі” Станіславського  13

ІІ. МЕТОДИЧНА ЧАСТИНА.. 17

2.1. Система роботи на уроках виразного читання. 17

2.2. Структура уроку виразного читання. 19

2.3. Прийоми навчання читати виразно. 23

ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА.. 29

3.1. Урок виразного читання балади. 29

3.2. Урок виразного читання байки. 30

ВИСНОВКИ.. 34

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ.. 37

ВСТУП

Як відомо, прийнято рішення продовжити роботу над державним стандартом шкільного предмета „Зарубіжна література”. Для нового колективу авторів значно полегшить роботу наявність Концепції 12-річної освіти в Україні, що була нещодавно прийнята. Цей важливий документ обгрунтовує духовно-цілісну і культурологічну орієнтацію шкільної освіти в нашій країні. Висуваються такіф підходи, як увага до методик, що „формують... цінності культури”, перехід „від просвітництва до здійснення життєтворчої та культуротворчохї місії”, „виховання школяра як людини культури з розвиненим естетичним і етичним ставленням до навколишнього світу і самої себе”, „надання соціально-орієнтованим знанням виразного культурологічного спрямування”, „формівання в учнів цілісного світогляду”. Можна сказати, що цим документом проголошується настання ери гуманітарних предметів у нашій школі. А з усіх гуманітарних дисциплін має стати література.

Література виховує смак і почуття краси, високі моральні якості (любов до людини, терпимість, доброті і т.п.), прищеплює навички вдумливого читання, дає значення теоретичного характеру. Але хіба все це не дає в достатній мірі курс української літератури? Таким чином, все впирається в формулювання мети і завдання нашого предмета – зарубіжної літератури, тобто в питання методологій. Ут варто подумати над тим, як поглибити два фундаментальні аспекти: це обгрунтування унікальності, неповторності. Цієї точки зору і досі дотримуються деякі автори. (Див. Газету „Зарубіжна література” № 48, 2000р. З критикою концепції проекту програми „Зарубіжної літератури”). В якості необхідної основи був запропонований ціннісний підхід, у повній відповідності до державної Концепції: „Методологічною основою визначення змісту шкільної освіти є загально людські національні цінності”, учень має освоїти „фундаментальні духовні цінності людства” [1,5]. Цінісний підхід реалізовувався в проекті Стандарту і в проекті Програми 2000р. Саме як методологічний принцип, а не методичний підхід.

За Кантом, пізнання світу і творчість (що в нього ідентично) втрачають ам, якщо опиняються поза системою вчинків особистості (етики). Недаремно сучасна педагогіка базуються на принципах кантіанства (це стосується і державної Концепції 12 річної освіти).

Суспільство усе більше усвідомлює роль освіти в сучасному інформатизованому світі. Предмет „Зарубіжна література”, - важлива складова літературної освіти школярів. вивчаючи кращі твори зарубіжних авторів, сьогоднішні школярі долучаються до фундаментальних цінностей культури у взаємодії їхніх конкретно-історичних та загальнолюдських значень, здобувають загальне уявлення про перебіг літературного процесу і ширше – про найважливіші етапи розвитку культури.

В наш час досить актуальною є тема, щодо проведення уроків виразного читання. Адже: „Вона (школа) навчила читати швидко, правильно і якісно. Але це ще не найкраще читання. Найвищий ступінь у мистецтві читання – це читання виразне, майстерне, приємне для слухачів” [2, 24]. Учений вказує на три умови розвитку мовлення учнів:

1. удосконалення природного дару мовлення;

2. практичне вправлення в цих здібностях;

3. використання прикладів майстрів слова.

Він радив спочатку розвивати усне мовлення – говоріння. не слід забороняти дітям висловлюватись близько до тексту, а коли учень добре зрозуміє прочитане чи почуте, сам буде висловлюватись вільно і правильно. Методист також радить не поспішати пояснювати незнайомі слова, щоб учні самі подумали і спробували відповісти. Без такої підготовчої роботи, як зауважує Чернишов, навички виразного мовлення виробити неможливо.

О.М. Рибникова підкреслювала: „Знання з літератури повинні давати ту культуру мовлення, якої дітям не вистачає, відсутність якої ми зустрічаємо в правах на орфографічному фронті. Чомусь тримається думка, що мовленнєву культуру можна і треба давати тільки на коротких творах, а на довгих неможна, тоді як діти шукають подій і захоплень, діти люблять розгорнуті дії і зміну ситуації” [3, 213]

Проблемою виразності мовлення й читання активно займаються сучасні методики – Б.А. Буямський, Н.Д. Бабич, А.Й. Капська, Г.А. Олійник та інші. Уваги заслуговує стаття Валентини Бадер „Розвиток інтонаційних умінь першокласників” (Початкова школа. - №2 – 1997. с. 9-13, 64). Автор розкриває роль інтонації у процесі мовлення і навчання учнів виразності, емоційності мови, подає вправи та методичні коментарі, які допомагають формувати інтонаційні уміння не лише першокласників, а й учнів старших класів.

Видатний чеський мислитель, громадський діяч, просвітитель Я.А. Калинський вбачав у ранньому віці дітей перші паростки знань, розвиток яких визначить майбутні шляхи людини. Він мріяв про школу, де „менше було б даремної праці, а більше радощів і переконливого успіху”.

У практиці сучасної школи проблема виразності мовлення залишається ще далеко не вирішеною. Мистецтво виразного читання досягається високою працею та освітою, вимагає значних здібностей як учителя, так і учнів. І все ж виразному читанню може навчитися кожен.

У сучасній психолого педагогічній праці не існує об’єктивних методик виявлення обдарованості в ранньому віці. Тому вчителі, співпрацюючи з вихователями дитячих садків, з учителями початкових класів, з батьками, спостерігаючи за дітьми, роблять свій висновок про кожну окрему особу, виявляють загальні ознаки обдарованості. Досвід показує, що обдарованіша і сміливіша дитина вміє добре висловлювати думки, виявляє інтерес до діяльності, уважно слухає вчителя, однокласників, виділяється досягненнями в читанні, багатим словниковим запасом, розумінням прочитаного, переказом, ставить багато запитань, розуміє запитання, поставлені вчителем, і правильно дає на них відповіді. Така дитина допитлива і спостережлива, виявляє оригінальність мислення, добру пам’ять, активно спілкується в різних мовленнєвих ситуаціях. Звичайно, обдаровані діти перебувають у центрі уваги вчителя, з ними лише й цікавіше працювати. Проте завдання школи в тому, щоб охопити творчою роботою всіх учнів, навчити їх мислити, міркувати, вільно висловлюватись, правильно володіти мовою.

У дослідженнях психологів відзначається, що образне бачення дітей, розширення їхніх творчих можливостей здійснюється лише в умовах систематичної творчості, естетичної діяльності. Учні повинні усвідомити, що виразність та емоційність мовлення не тільки принесе радість, задоволення собі чи іншим, а й допоможе активно й успішно спілкуватися й оволодівати знаннями на уроках з інших дисциплін.

Останнім часом, на жаль, спостерігається послаблення інтересу до читання художньої літератури; відбувається зміна вдумливого, свідомого читання побіжним погляданням, зведенням виразного, емоційного читання до голосного.

Ще багато учнів і початкової і середньої шкіл читають погано, мляво, невиразно. Часто діти псують свою вимову постійним і неохайним заучуванням на пам’ять, особливо під час підготовки домашнього завдання. Вони бубонять у голос окремі слова, фрази, повторюють їх без логічного осмислення, мало звертають уваги на зміст, розділові знаки, інтонацію та ін. Можна помітити подібне „прочитування” і в школі. особливо це спостерігається на уроках мови, коли учні зачитують правила з підручника тихо та монотонно, мовчки записують слова чи речення на дошці. Відповіді на поставлені запитання також дуже далекі від виразного, емоційного мовлення, проте не всі вчителі звертають на це увагу. Ще гірше те, що навіть під час виразного читання учнями поезій учитель не проводить відповідний аналіз, не завжди вказує на конкретні помилки.

Специфіка виразного читання як учня, так і вчителя – в умінні стримано й переконливо, просто, але майстерно передати свої роздуми, почуття, переживання, настрої автора, естетику твору, особливості його жанру, стилю і в той же час відтворити своє особисте ставлення до нього. Читання художнього тексту – одна із форм самовираження, саморозкриття духовного обличчя читця. Щоб захопити учнів неповторними, індивідуальними рисами творчості кожного письменника, вчитель повинен, перш за все, сам звільнитися від догматики, схематизму в методиці та практиці уроків літератури, вміти бачити в повсякденній мові естетичне начало, відчувати художню своєрідність слова, звука, мовної моделі.

Це розширює можливості вчителів і в реалізації між предметних зв’язків, в інтеграції курсів літератури. Особливо корисною тут може бути проза К.С. Станіславського: „Беріть частіше книгу, олівець, читайте, відмічайте прочитане за мовними тонами. Набийте собі в цьому вухо, око й руку. Читання за мовним текстом приховує в собі... важливу практичну користь: воно допомагає самому процесу переживання. Розбивка на мовні тактики й читання по них необхідні ще й тому, що вони примушують аналізувати фрази і вникати в їх суть. А коли не вникнеш в неї (суть), то не вимовиш правильно фрази” [11, 12]

У шкільній практиці зустрічаються терміни „виразне читання” та „художнє читання”. Художнє читання належить до розряду сценічної діяльності. Проте обов’язковим є навчання дітей саме виразному читанню.

Метою даної курсової роботи: дослідити специфіку методики проведення уроків виразного читання. Виразне читання на уроках зарубіжної літератури не тільки мистецтво виконання художнього тексту, а й предмет навчання цьому мистецтву. Мета такого навчання – формування естетично розвиненого читача, здатного відчувати художнє слово, вміти насолоджуватися прочитаним.

Завдання цієї роботи: дослідити окремі прийоми, до яких вдається вчитель у процесі навчання дітей виразно читати. Теоретично обґрунтувати те, що найефективнішим вважається той метод, який сприяє виконавцеві і підтримує його у додержанні принципу щирості переживань. Та довести, що найголовніша мета читця полягає в тому, щоб у процесі виконання виразити себе.

Закрити

Виразне читання в 5-7 класах

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.