План

1. Сучасні наукові дослідження з методики викладання психолого-педагогічних дисциплін у ВНЗ

2. Урок як провідна форма організації навчання у вищому навчальному закладі ІІ рівня акредитації

3. Лекція як провідна форма навчальних занять у вищому навчальному закладі, види лекцій. Вимоги до сучасної лекції.

4. Семінарське заняття як форма навчальних занять у вищому навчальному закладі, види семінарських занять. Вимоги до сучасного семінарського заняття

5. Практичні та лабораторні заняття у підготовці педагогів спеціальності «Дошкільна освіта»: завдання, види, особливості проведення

1. Сучасні наукові дослідження з методики викладання психолого-педагогічних дисциплін у ВНЗ

Психолого-педагогічну підготовку студен­тів, загалом, можна визначити як процес ста­новлення психолого-педагогічної компе­тентності майбутнього фахівця в плані допов­нення і збагачення фахової діяльності психолого-педагогічними аспектами. У процесі психолого-педагогічної підготовки має не тільки забезпечуватись інтенсивний розвиток професійно значущих особистісних властиво­стей майбутніх фахівців, а й закладатись ос­нови їх ефективного професійного вдоскона­лення.

Інноваційно-зорієнтована психолого-педагогічна підготовка характеризується спряму­ванням на розвиток і вдосконалення інноваційних властивостей особистості, фор­мування готовності майбутнього фахівця до реалізації інноваційної діяльності.

Відповідно до такого підходу, можна ви­значити такі структурні компоненти моделі інноваційно-зорієнтованої психолого-педагогічної підготовки: ціле-мотиваційний, змістовний, організаційно-технологічний та контрольно-оціночний.

Ціле-мотиваційний компонент характе­ризує зорієнтованість психолого-педагогічної підготовки на формування готовності до інно­ваційної діяльності. Це означає, що в цілях дисциплін психолого-педагогічного циклу має відображуватись не просто вивчення психо­логічних чи педагогічних понять, а й викорис­тання психолого-педагогічних знань для само­розвитку, вдосконалення своєї діяльності та оточення.

Змістовий компонент - полягає у вклю­ченні питань щодо інноваційної діяльності у всі дисципліни психолого-педагогічного циклу, дотриманні сучасних вимог до відбору та по­дачі навчального матеріалу, а також в особливій змістовній побудові самого навчального процесу, що може здійснюватись як процес інноваційної діяльності: від етапу генерування нових ідей, до етапу їх впровадження та попу­ляризації.

Для забезпечення підготовки особистості до інноваційної діяльності змісту навчання має також бути притаманна проблемність, актуа­льність, образність. Ще однією вагомою вимо­гою до змісту навчання є використання сучас­них інформаційних засобів, комп’ютерних тех­нологій. Важливими характеристиками змісту на­вчання для розвитку інноваційності має бути гнучкість та варіативність. Дані властивості у найбільшій мірі притаманні модульній побудо­ві змісту освіту.

Корисним є також реалізація диференціа­ції та індивідуалізації навчання, що стосується всіх компонентів моделі, зокрема, змістовного. Стосовно змісту диференціація полягає у ва­ріативності навчального матеріалу відповідно до інтересів, пізнавальних можливостей учнів та інших особистісних властивостей. Індивіду­алізація може полягати у розробці індивідуа­льних навчальних програм, наданні індивідуа­льних завдань тощо.

Однак, найважливішим для розвитку ін­новаційності ми вважаємо відмову від надання тим, хто навчається, повністю готової інфор­мації, а активне привертання студентів до її пошуку і опрацювання, особливо її оновлення, при цьому має заохочуватись особисте при­йняття матеріалу, критична оцінка, привне­сення особистого досвіду, взаємонавчання.

Організаційно-технологічний компонент має забезпечувати впорядкованість навчаль­ної діяльності для досягання поставлених ці­лей (організація), а також бути відтворювальним, раціональним у наявних умовах, гаран­товано сприяти реалізації поставлених навча­льних цілей (технологія). Даний компонент полягає у виборі відповідних наявним умовам форм, методів та засобів навчання, а також їх систематизоване використання.

Обов’язковим є відповідність обраних форм, методів і дидактичних засобів цілям і змісту навчальної діяльності. Основним кри­терієм якості обраних методів має бути їх ре­зультативність (досягання поставлених цілей), однак додатково мають також враховуватись ефективність (максимальний результат при мінімумі витрат) та оптимальність (найкращій вибір за наявних умов).

Перевага у навчанні має надаватись са­мостійній роботі, творчій, пошуковій діяльнос­ті, проектній діяльності. У навчанні слід поєд­нувати індивідуальні та спільні форми навча­льної діяльності, забезпечувати інтенсивне обговорення навчального матеріалу, його кри­тичний аналіз. Особливо доцільним є викорис­тання методів інтерактивного, кооперативного навчання, колективної розумової діяльності, наукового пошуку.

Необхідним є також використання сучас­них інформаційних технологій навчання, дис­танційної освіти.

Самостійна робота студентів має бути систематичною та супроводжуватись постій­ною консультаційною роботою викладача.

Контрольно-оціночний компонент має забезпечувати зворотний зв’язок про резуль­тати навчальної діяльності, розвиток і вдоско­налення різних сфер досвіду того, хто навча­ється (особистісної, соціальної, діяльнісної).

Для об’єктивізації контролю доцільним є використання дидактичного тестування, однак такий контроль має також бути багатомірним, тобто забезпечувати перевірку різноманітних навчальних досягнень студентів.

Отже, для вдосконалення процесу психолого-педагогічної підготовки у ВНЗ в світі су­часних освітніх змін пропонується модель інноваційно-зорієнтованої психолого-педагогічної підготовки, в основу якої покладена за­пропонована концепція єдиної стратегії інноваційного розвитку студентів, що побудо­вана на інтеграції особистісного, соціального та діяльнісного аспектів підготовки.


2. Урок як провідна форма організації навчання у вищому навчальному закладі ІІ рівня акредитації

Основною організаційною формою навчання в сучасному навчальному закладі є урок.

Урок — є завершеною та обмеженою в часі частиною навчального процесу, під час якого розв’язуються певні навально виховні завдання.

Кожен урок включається в розклад і регламентується в часі та за обсягом навчального матеріалу. На відміну від інших форм організації навчання, урок є постійною формою, що забезпечує систематичне засвоєння учнями знань, умінь навичок. Відвідування уроків обов’язкове для всіх студентів, тому вони вивчають систему знань, поділених поурочно, в певній логіці. Урок є гнучкою формою організації навчання, яка дає змогу використовувати різні методи, організовувати фронтальну, групову та індивідуальну навчальну діяльність студентів. Спільна діяльність учителя і студентів на уроці, а також спілкування великої сталої групи студентів створює можливості для згуртування колективу студентів. Урочна система навчання сприяє формуванню пізнавальних якостей, особливостей, активності, самостійності, інтересу до знань, а також розумовому розвитку студентів.

Характеристика роботи

Контрольна

Кількість сторінок: 14

Безкоштовна робота

Закрити

Методика викладання та педагогіка вищої освіти 11

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.