План

1. Європейська інтеграція вищої освіти України в контексті Болонського процесу: спрямованість вітчизняної освітньої політики на реалізацію.

2. Спеціальна освіта як пріоритетний напрям державної політики в освіті України.

3. Стратегії державної освітньої політики в країнах Європейського Союзу та можливості їх застосування в Україні.

4. Стратегічні напрями розвитку системи освіти України відповідно до змісту державних нормативних документів.

5. Структурна характеристика національної освітньої системи в Україні.

6. Сутність освітніх реформ у країнах Європейського Союзу.

1. Європейська інтеграція вищої освіти України в контексті Болонського процесу: спрямованість вітчизняної освітньої політики на реалізацію.

Болонську декларацію підписали 1999 року в місті Болонья (Італія) міністри освіти 30 країн. Цим актом країни-учасниці узгодили спільні вимоги, критерії та стандарти національних систем вищої освіти й домовилися про створення єдиного європейського освітнього простору до 2010 року. Декларація закріпила такі ключові положення:

1. З метою встановлення єдиних вимог до визнання дипломів про освіту розробити чітку уніфікацію документів про освіту, які підтверджували б рівень та якість засвоєних знань.

2. Запровадити дворівневу систему освітньо-кваліфікаційних рівнів - бакалавр і магістр. Бакалавр - це фахівець, який може працювати за фахом або продовжити освіту, перейшовши на другий ступінь - у магістрат. Ступінь магістра передбачає наявність глибших фундаментальних знань студента й орієнтує його на наукову кар'єру. Навчання на першому циклі повинне становити 3-4 роки, на другому - 1-2 роки. Післядипломна освіта здійснюється в докторантурі, що дає можливість здобути вчений ступінь доктора наук після 7-8-річного навчання. У державах-учасницях Болонського процесу повинен бути один докторський ступінь, наприклад, доктор філософії у відповідних сферах знань - природничі, економічні, соціогуманітарні науки тощо.

3. Створити систему кредитів відповідно до європейської системи трансферу оцінок. Кредитами називаються умовні одиниці, в яких визначається об'єм освіти. Акумулююча кредитна система дає можливість врахувати всі досягнення студента, не тільки навчальне навантаження, а й участь його в наукових дослідженнях, конференціях, олімпіадах тощо. Завдяки накопичувальній системі кредитів студент зможе вступити до університету однієї країни, а закінчити його в іншій; змінити під час навчання університет або обрану спеціальність; закінчити навчання на будь-якому етапі, здобувши ступінь бакалавра або магістра, продовжити освіту в зручний для себе період життя.

4. Посилити мобільність студентів, викладачів, адміністрацій вищих навчальних закладів.

5. Розробити та запровадити єдині порівняльні критерії і загальні методології для вищих навчальних закладів усіх європейських країн.

6. Привести вищу освіту в різних країнах до єдиних стандартів. Це стосується розроблення схожих навчальних планів, тренінгів, досліджень.

7. Розробити та впровадити в життя концепції безперервного навчання, яке дає змогу людині отримати протягом життя декілька дипломів і вчених ступенів, а університету - значно поліпшити фінансово-матеріальне забезпечення за рахунок надання інформаційно-матеріальної бази для охочих продовжити навчання.

8. Запровадити партнерство студентських організацій та офіційних освітніх інститутів.

9. Підвищити привабливість і конкурентоспроможність європейської вищої освіти.

10. Запровадити єдині вимоги до працевлаштування випускників, а саме: знання випускників вищих навчальних закладів повинні бути застосовні й використані на користь як народу своєї країни, так і інших країн Європи.

Україна, як повноправний учасник Болонського процесу, повинна зробити істотні кроки в корегуванні державної політики в галузі освіти з урахуванням його вимог і цілей. Першочерговими стають такі завдання:

- гармонізація нормативно-правового забезпечення галузі освіти з міжнародної і європейської систем стандартів, сертифікації;

- перехід до національної ступінчастої системи підготовки фахівців, що дає можливість задовольняти потреби особи в досягненні певного освітнього й кваліфікаційного рівня за бажаними напрямами (спеціальностями) відповідно до їхніх здібностей, що забезпечить її мобільність «без меж» на ринку праці;

- формування суспільства, яке вчиться протягом усього життя, створення позитивних умов мотивації індивідуального розвитку особи, її соціалізації і саморегуляції у європейському просторі;

- формування систем надання і контролю над якістю освітніх послуг на рівні, не нижчому за державні вимоги (стандарти), що відповідають світовій практиці, і за формами, структурою й змістом програм, термінами навчання, джерелами фінансування, що задовольняють інтереси й потреби кожної особи та держави;

- формування національних і загальнолюдських цінностей, забезпечення рівних можливостей у здобуванні освіти, постійне поліпшення якості освіти шляхом оновлення її змісту і форм організації навчально-виховного процесу, збереження і зміцнення здоров'я учасників навчального процесу, забезпечення економічних і соціальних гарантій педагогічних працівників, підвищення їхнього соціального статусу;

- підвищення ролі професійно-технічної освіти в соціально-економічному й культурному розвитку суспільства, всебічне врахування потреб громадян у професійній самореалізації, стимулювання участі працедавців у підготовці кадрів, матеріальній підтримці професійно-технічних навчальних закладів і реалізації освітніх проектів;

- створення умов державної підтримки й ухвалення політичних рішень для динамічної інтеграції освітньої сфери України в європейський освітній простір.

На шляху реалізації вимог Болонського процесу необхідні розроблення та прийняття закону про освіту дорослих упродовж життя (або про післядипломну освіту), освіту осіб з особливими освітніми потребами, внесення змін та доповнень до чинних кодексів та законів, зокрема до Земельного кодексу України щодо законодавчого закріплення власності на земельні ділянки, на яких розташовані заклади освіти тощо.

Міжнародні правові акти як частина національного законодавства, а також резолюції, конвенції, які мають статус рекомендаційних документів, значною мірою впливають на формування державної політики в галузі освіти. Визначальні методологічні положення міжнародних правових документів уже покладено в основу українського законодавства, яке проголошує освіту пріоритетною сферою соціально-економічного, духовного й культурного розвитку суспільства.

Характеристика роботи

Контрольна

Кількість сторінок: 16

Безкоштовна робота

Закрити

Освітня політика 6

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.