План

1. Окресліть особливості мовленнєвого розвитку дитячого мовлення у різні вікові періоди.

2. Намітьте форми співпраці батьків дітей із мовленнєвими порушеннями з логопедом та психологом дошкільного закладу. Складіть невеличкий план проведення консультацій для батьків.

3. Охарактеризуйте будову периферичного апарату мовлення (дихальний, голосовий та артикуляційний апарати).

4. Проаналізуйте недоліки вимови шиплячих звуків. Опишіть основні прийоми корекції сигматизму у дітей.

5. Схарактеризуйте основні вади вимови звуків у разі дислалії

6. Обгрунтуйте мету і завдання логопедичного обстеження дітей з різними мовленнєвими вадами.

7. Назвіть недоліки вимови звука [р]. Опишіть основні прийоми корекції ротацизму у дітей. Підберіть логопедичні ігри та вправи для автоматизації та диференціації сонорних звуків.

8. Поясніть, у чому полягають основні особливості двох типів класифікації мовленнєвих порушень.

9. Охарактеризуйте роль мовленнєвої функції в психічному розвитку дитини.

10. Опишіть основні завдання корекційних занять з дислалії.

11. Назвіть форми і види мовлення.

12. Поясніть, що розуміють під поняттям «порушення мовлення».

1. Окресліть особливості мовленнєвого розвитку дитячого мовлення у різні вікові періоди.

Перший рік життя.

1-2 міс. Дитина починає спілкування з дорослим. Малюк намагається спілкуватися за допомогою міміки та активних рухів. Посміхається при спілкуванні з дорослим. Виникає “комплекс пожвавлення”. З 3-4 міс. повертається на голос дорослого. З 3-6 міс. з’являється гуління, яке відрізняється від початкового різноманітністю звуків.

В період 6-12 міс. лепет складається з 4-5 та більше складів. Дитина повторює склади, змінює інтонацію. У деяких дітей в цьому віці з’являються перші слова.

Другий рік життя.

Починається період активного розвитку мовлення. Дитина з кожним днем стає все більш самостійною, активною та проявляє більший інтерес до навколишнього світу. Продовжує розвиватися здатність малюка до наслідування. Значно поширюється запас слів, які дитина розуміє. На прохання дорослого малюк дає певні предмети, вказує на знайомі обличчя, іграшки, картинки.

Третій рік життя.

Між 2 та 3 роками активно формується фразове мовлення. Висловлювання дитини стають граматично оформленими. Діти в цьому віці починають засвоювати граматичну будову мовлення: засвоюють відмінкові закінчення, узгоджують прикметник з іменником, використовують деякі прийменники (на, у), оволодівають навичками використання в мовленні форм однини та множини іменників.

Четвертий рік життя.

Відбувається істотне покращення в мовленнєвому розвитку. Дитина знає назви багатьох оточуючих предметів. Вона узагальнює їх, тобто розрізняє різні групи предметів та називає їх: посуд, одяг, іграшки, тварини і т.д. Діти 4-го року життя користуються в мовленні простими і складними реченнями.

П’ятий рік життя.

Словниковий запас дитини досягає 1500-2000 слів. В своїх висловлюваннях дитина використовує майже усі частини мовлення. Дитина продовжує засвоювати узагальнюючі слова. Відбувається інтенсивний розвиток граматичної будови мовлення, але дитина ще може допускати граматичні помилки: не завжди вірно використовує відмінкові закінчення, іноді неправильно узгоджує між собою слова.

Шостий рік життя.

До кінця шостого року життя активний словник дитини складає від 2500 до 3000 слів. Висловлювання дитини стають більш повними та точними. В п’ятирічному віці діти самостійно складають розповідь, переказують казку, що говорить про оволодіння одним з найважчих видів мовлення – монологічним мовленням. В висловлюваннях дитини з’являються складні речення (Тато дивився телевізор, а ми з мамою читали цікаву книгу).


2. Намітьте форми співпраці батьків дітей із мовленнєвими порушеннями з логопедом та психологом дошкільного закладу. Складіть невеличкий план проведення консультацій для батьків.

Ефективність корекційної роботи з виправлення мовленнєвих вад, гармонійний розвиток дитячої особистості багато в чому залежить від творчого співробітництва вчителя-логопеда з батьками, від вміло налагоджених професійних та особистісних відносин, чіткого та свідомого розуміння поставлених навчально-виховних і корекційно-розвивальних завдань.

Умовно можна виділити такі основні форми роботи вчителя-логопеда з батьками: індивідуальні, групові, колективні та масові.

Індивідуальні форми роботиздійснюютьсяшляхом безпосереднього спілкування з батьками однієї дитини: виконання батьками завдань за зошитами індивідуальної роботи з дітьми, проведення бесід, консультацій для батьків, перегляд батьками індивідуальних занять учителя-логопеда, заповнення зошита взаємозв’язку (див. Додаток).

Групові форми роботипроводяться з батьками у межах даної логопедичної групи: оформлення стендів для батьків, виготовлення папок-пересувок „Педагогічна вітальня”, „Навчаємося разом”, „Учитель-логопед рекомендує”, створення бібліотечки дитячої та спеціальної логопедичної літератури, спільна підготовка до свят, проведення екскурсій (педагоги, батьки, діти), допомога батьків у підборі матеріалу для виготовлення логопедичних альбомів і наочних посібників, виготовлення скриньок запитань, проведення анкетування, батьківських зборів, відкритих підгрупових та фронтальних занять, організація дискусій, фоно- та ігротеки (обмін дисками з аудіофайлами та розвивальними іграми), створення усного батьківського журналу, організація вечорів запитань та відповідей, проведення спільних занять „Батьки – діти”.

Колективні форми роботиздійснюються шляхом спілкування з батьками дітей усіх молодших логопедичних груп дошкільного навчального закладу: проведення анкетування, загальних батьківських зборів, колективних бесід, організація дискусій, залучення батьків до вирішення проблемних ситуацій та завдань, проведення тематичних вечорів, ділових ігор, круглих столів, презентацій науково-методичної та популярної літератури для батьків.

Масові форми роботипроводяться педагогами з батьками і дітьми всього дошкільного навчального закладу: залучення батьків до підготовки, організації, участі у святах „Батьки і діти”, „Родинні гостини”, іграх-розвагах, спортивних святах, вікторинах, вечорах дозвілля, „Днях відкритих дверей”, „Родинному мосту”, семінарах-практикумах, круглих столах, конференціях, виїзних засіданнях, лекторіях за участю науковців, практичних психологів та медиків, працівників соціальних служб.

Перші групові батьківські зборипроводяться у кінці вересня, де окреслюється коло питань, пов’язаних із:

розширенням знань батьків про мовленнєвий дефект (ЗНМ), його прояви та можливості подолання;

поясненням важливості та необхідності спеціальної освіти дітей в умовах молодшої логопедичної групи;

ознайомленням з внутрішнім розкладом роботи ДНЗ, із загальними навчально-виховними та корекційно-розвивальними завданнями закладу;

знайомством із плануванням та організацією роботи вчителя-логопеда та вихователів на рік;

наданням інформації щодо змісту логопедичних занять у перший період навчання.

У середині навчального року проводятьсядругі батьківські збори, де:

підбиваються підсумки роботи за перше півріччя;

простежується динаміка розвитку дітей;

відбувається оцінка (насамперед позитивна) ролі кожної сім’ї у системі комплексного корекційно-розвивального впливу.

У кінці навчального року проводятьсятреті батьківські збори, на яких:

підводяться підсумки проведеної роботи;

надаються рекомендації щодо особливостей подальшого корекційного навчання;

нагадується про можливість розвитку мовлення в оздоровчо-літній період у домашніх умовах.

Характеристика роботи

Контрольна

Кількість сторінок: 17

Безкоштовна робота

Закрити

Логопедія 3

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.