Методика викладання образотворчого мистецтва 3
План
1. Мистецтво скульптури у педагогічній технології розвитку ліплення. Методи ознайомлення дітей з мистецтвом скульптури. Зміст дитячого ліплення. Пластичний, конструктивний та комбінований способи та їх значення у розвитку особистості дитини. Методика ознайомлення з виразними можливостями матеріалів для ліплення (глина, пластилін, віск, тісто). Методика навчання різним видам ліплення скульптури людини, тварин.
2. Методика та зміст декоративно-прикладної діяльності: декоративне малювання, аплікація, декоративне ліплення, виготовлення робіт із природного матеріалу, сувенірів з викидного матеріалу, вишивка, вишивка-плетінка, моделювання одягу, оформлювальна діяльність, ікебана. Декоративне малювання: трансформування природних форм у орнаментальні мотиви, елементи декоративного малювання, декоративні розписи.
1. Мистецтво скульптури у педагогічній технології розвитку ліплення. Методи ознайомлення дітей з мистецтвом скульптури. Зміст дитячого ліплення. Пластичний, конструктивний та комбінований способи та їх значення у розвитку особистості дитини. Методика ознайомлення з виразними можливостями матеріалів для ліплення (глина, пластилін, віск, тісто). Методика навчання різним видам ліплення скульптури людини, тварин.
Ліплення — це вид образотворчої діяльності, в якому дитина за допомогою м'яких зображувальних матеріалів (глини, пластиліну, пластику, легомаси, тіста для ліпки та ін.) створює об'ємні образи повної або часткової тривимірності, що мають висоту, ширину, товщину. Ліплення як вид дитячої художньої діяльності в особистісно-орієнтованій моделі дошкільної освіти спрямоване на розвиток перцептивної сфери дитини, уявлень про форму, будову, пропорції, динаміку і пластику предметів, реалізацію її природної потреби в самостійній, ініціативній, творчій активності, задоволенні особистих інтересів у спілкуванні, грі, пізнанні скульптури як цікавої сфери людської культури.
Завдання і зміст розвитку дітей молодшого дошкільного віку в процесі занять з ліплення:
В освітній роботі з дітьми молодшого віку особлива увага приділяється маніпулюванню, експериментуванню, дослідженню властивостей глини, тіста, пластиліну. Вони м'які, пластичні, їх можна розривати, ділити па частини, зліплювати в ціле, виліплювати образи. Водночас відбувається ознайомлення зі способами користування матеріалами: ліпити за столом, не розкидати, не змішувати, бути охайним.
Спочатку діти виготовляють з готових рельєфних стрічок кола, квадрати, прямокутники з глини або тіста, за допомогою формочок, кришечок, трубочок, пасочок вирізають ґудзики, намистинки, печиво, коржики, ватрушки. На гладеньких поверхнях діти можуть малювати стекою поглиблені зображення (лінії, крапочки, кільця, листячко, квіти), друкувати, робити відбитки, наносити рельєфи. Інтерес, що виникає у дітей до властивостей глини і тіста для ліплення в подальшому спрямовується на зображення конкретних предметів. Як показують дослідження, спочатку це можуть бути циліндричні форми, що виконуються розкочуванням прямими рухами рук: палички, соломка, олівці, стовпчики. Щойно діти навчаться їх ліпити, можна пропонувати творче конструювання з виліплених циліндричних форм, паличок (парканчики, будиночки з колодок, драбинки, решітки, сонечка, віконця, залізничну колію, місточок, млинок). Така діяльність дає великі можливості для виявлення ініціативи, кмітливості, самостійності, елементарних організаційних здібностей.
Рухи, що створюють коло, більш складні порівняно з тими, що використовуються для ліплення циліндра. Вони по гребують скоординованої діяльності лівої та правої рук, більшого зорового контролю за формою, що виходить, її корекції притисканням або послабленням натиску в окремих місцях. Дітям буде цікаво ліпити на такі теми: «Яблучка», «Частування для ляльок», «Цукерки горошок», «Яйце», «Гарні колобки», «М'ячі», «Вишеньки», «Апельсини», «Гусениця», «Намисто».
Поступово діти переходять до ліплення іграшок, предметів, що складаються з 2—4 частин циліндричної, кулястої, сплющеної форми. Це — літаки, сні попики, пташечки, курчатка, пірамідки, ляльки-неваляйки, ведмедики, зайчики-неваляйки, брязкальця, «чупа-чупси» тощо. Життєвий досвід підкаже їм багато образів і форм брязкалець-забавлянок у вигляді кульок, сонечок, квіточок, рибок, зайчиків, ведмедиків, півників.
Дітей середньої групи ознайомлюємо також з елементарними способами надання естетичної виразності виліпленим роботам: згладжувати поверхню виробів, наліплювати деталі й декоративні елементи, наносити стекою неглибокі рельєфи і мотиви декору. Внаслідок такої роботи формується працелюбність і зосередженість, здатність вносити в продукти своєї праці корективи, вдосконалювати їх на творчій основі.
Разом з тим сюжетне ліплення сприяє вдосконаленню якості, зображення окремих предметів (точніше передавати будову, пропорції) та оволодінню специфічними засобами художньої виразності в передачі сюжету (взаємодія персонажів композиції, їхнє розміщення на підставці, передача елементарних дій, пропорційного співвідношення за величиною).
Розпочинається ліплення в старшій групі з найпростіших, відомих дітям предметів — овочів, фруктів, грибів. Проте спосіб їх зображення більш складний, ніж в попередніх групах, — з натури. Працювати з натури в буквальному смислі діти старшої групи ще не можуть, оскільки в них іще не сформовано зорової і рухової координації. Натура тут виступає як підказка, наочний приклад у роботі. Корисно те, що діти звернуть увагу на характерні форми предметів, їхні пластичні властивості (морква — конус, кавун — куля, гарбуз — приплющена куля тощо).
Корисним для розвитку дітей буде ліплення різних видів грибів за муляжами. Бажано надати можливість кожній дитині виліпити 2—3 гриби різної форми, щоб вона могла порівнювати, спостерігати, виокремлювати і передавати найбільш яскраві і характерні ознаки предметів (форма, величина, колір ніжки, шапки гриба).