Методика викладання історії 5
План
1. Визначте особливості підготовки і проведення комбінованого уроку
2. Визначте особливості підготовки і проведення уроку вивчення нового матеріалу
3. Охарактеризуйте систему методів наукового дослідження процесу навчання історії
4. Визначте місце історичної освіти в державні національні програмі
5. Дайте характеристику інтегрованому уроку. Вкажіть методичні особливості підготовки і проведення такого уроку
6. Охарактеризуйте друковані засоби навчання з історії
7. Дайте характеристику уроку занурення в предмет
8. Поняття про комплекс засобів навчання в історії. Класифікація засобів навчання.
9. Методи роботи з друкованим текстом
1. Визначте особливості підготовки і проведення комбінованого уроку
Я. Коменський вперше застосував та обґрунтував тип уроку, в основі якого – формальні ступені (рівні) навчання: підготовка до засвоєння нових знань; оволодіння новими знаннями й уміннями; їх закріплення і систематизація; застосування на практиці. Названі етапи уроку можуть бути скомбіновані в будь-якій послідовності, що робить урок гнучким і забезпечує можливість для досягнення різних навчально-виховних завдань. Крім цього, комбінований урок, його етапи узгоджуються із закономірностями процесу навчання, динамікою розумової працездатності учнів. В масовій практиці доля комбінованого типу уроку становить біля 80% від загальної кількості уроків, що проводяться в школі. Водночас, в умовах комбінованого уроку вчителю бракує часу не тільки на організацію засвоєння нових знань, але й на всі інші види пізнавальної діяльності.
Комбінований урок, як комбінація структурних елементів вже відомих нам типів, передбачає досягнення двох або більше дидактичних цілей. Наприклад, комбінований урок, в якому поєднується перевірка раніше засвоєного матеріалу і оволодіння новими знаннями (дві дидактичні цілі), має таку структуру:1. Перевірка виконання д/з.2. Перевірка раніше засвоєних знань методом: а) фронтальної бесіди; б) індивідуального усного опитування чи короткочасної письмової роботи з тестовими завданнями.3. Мотивація учіння школярів, повідомлення теми, мети і завдань уроку.4. Сприйняття і усвідомлення учнями нового навчального матеріалу.5. Осмислення, узагальнення і систематизація знань.6. Підведення підсумку уроку і повідомлення д/з.
2. Визначте особливості підготовки і проведення уроку вивчення нового матеріалу
Урок цього типу іноді називають уроком засвоєння нових знань. Важливим завданням уроку є свідоме оволодіння учнями системою наукових понять, законів чи іншими формами знань, способами виконання дій. Основними критеріями засвоєння знань є сформованість світогляду, уміння формулювати різні визначення пояснювати їх, наводити приклади, переказувати матеріал своїми словами, застосовувати знання на практиці (за зразком чи в змінених умовах). Урок оволодіння новими знаннями має таку структуру:1. Перевірка домашнього завдання (д/з), актуалізація і корекція опорних знань.2. Повідомлення теми, мети, завдань уроку і мотивація навчальної діяльності.3. Сприймання і первинне усвідомлення нового матеріалу, осмислення зв’язків і відношень в об’єктах вивчення.4. Узагальнення і систематизація знань, застосування їх в різних ситуаціях.5. Підведення підсумків уроку і домашнє завдання.
3. Охарактеризуйте систему методів наукового дослідження процесу навчання історії
Процес навчання історії в школі - це складне, багатогранне, не завжди однозначне педагогічне явище. Його закономірності можуть бути досліджені на основі об'єктивних зв'язків, що існують між основними його компонентами, в основі яких освіта, розвиток і виховання учнів. Методика вивчає навчально-пізнавальну діяльність учнів у зв'язку з цілями і змістом навчання історії та прийомами керівництва нею. Взаємодія суб'єктів навчання у навчальному просторі здійснюється шляхом подолання внутрішніх протиріч процесу. До них відносяться протиріччя між цілями навчання і вже досягнутими результатами; між оптимальними і реально застосовуваними на практиці методами і засобами навчання, між рівнем розвитку пізнавальних можливостей учнів і завданнями уроку та ін. Ставлячи перед викладанням історії завдання - навчальні, розви-вальні і виховні, визначаючи зміст курсів історії, проектуючи способи засвоєння знань школярами і організацію навчання, вчитель планує досягнення визначених результатів. Закономірні зв'язки між компонентами процесу навчання є об'єктивними, тобто такими, що існують незалежно від бажання учителя. Якщо він враховує дію цих закономірностей та спирається на них, результати, яких досягають учні, є високими, якщо ж навпаки - ігнорує дію закономірностей, то успішність учнів буде низькою. Вивчення цих закономірних зв'язків і умов їх оптимальної реалізації є науковим завданням методики історії. Таким чином, закономірності процесу навчання історії - це об'єктивні, істотні, стійкі зв'язки між цілями, завданнями, змістом, шляхами, методами, засобами навчання історії, виховання і розвитку особистості дитини, з одного боку, і результатами навчання - з іншого.Отже, методика навчання історії - це наукова дисципліна, що досліджує процес навчання історії як системи у її взаємозв'язках, протиріччях і закономірностях для забезпечення якісної історичної освіти учнів.