План

1. Дидактика як наука. Основні категорії дидактики. Закономірності та рушійні сили процесу навчання

2. Огляд методичної преси

3. Проблема індивідуалізації навчального процесу з іноземних мов.

4. Методи організації діяльності і формування досвіду суспільної поведінки

5. Класифікація уроків літератури: типи, їх види

6. Мета і зміст викладання іноземних мов

1. Дидактика як наука. Основні категорії дидактики. Закономірності та рушійні сили процесу навчання

Дидактика– галузь педагогики, яка розробляє теорію освіти і навчання, виховання у процесі навчання.

Об’єктом наукового дослідженнядидактики є педагогічні явища і факти начального процесу.

Предметом дидактикиє створення і функціонування взаємостосунків учителя і учнів у навчальному процесі.

Дидактика має відповідати на питання: 1. Чому навчати і як навчати? 2. Як забезпечити інтелектуальний розвиток вихованців і озброїти їх методами самостійної пізнавальної діяльності.Дидактика має певні категорії. Категорія– загальне поняття, що відображає найбільш суттєві властивості й відношення предметів, явищ об’єктивного світу; розряд, група предметів, явищ, які об’єднані спільністю певних ознак.

У дидактиці варто виділити такі категорії, які об’єднані ознакою освіти та навчання – це навчання, освіта, знання, вміння, навички, методи, прийоми, засоби навчання, форми навчання, принципи і правила навчання, функції навчання.

Усі категорії дидактики знаходяться між собою у взаємозв’язку і взаємообумовлені.

Навчання– складний і багатогранний процес взаємодії вчителя і учнів, в результаті чого учні оволодівають знаннями, вміннями і навичками, методами самостійної пізнавальної діяльності, забезпечують їх інтелектуальний розвиток, формується науковий світогляд.Освіта– це процес і результат оволодіння надбаннями людської культури як передумови активної соціальної діяльності.

До базових категорій дидактики крім понять «навчання» і «освіта» відносять:- научіння – це діяльність тих, хто навчає; - учіння – це діяльність тих, хто навчається.

Функції навчання:Освітня функція –наукові знання і навички (факти, поняття, закони, теорії, узагальнена картина світу), спеціальні знання і навички, загальнонавчальні уміння і навички;Розвиваюча функція –сприйняття, мислення, пам’ять, воля і характер, почуття і емоції, мотиви, навчальні мотиви;Виховна функція– світогляд, уявлення, потреби, погляди, ідеали, переконання, способи поведінки та діяльності.

Рушійна сила — це певне психологічне відчуття труднощіву розв'язанні поставлених завдань. Вона проявляється у підви­щенні розумової активності і спрямована на кон­кретні дії: оволодіння необхідним обсягом знань, умінь та на­вичок, щоб розв'язати поставлене завдання. Дія рушійної сили — це обов'язковий чинник процесу пізнан­ня. Але переважно механізм дії рушійної сили непомітний, носить внутрішній характер і не завжди сприймається учнями. Тому учитель має глибоко усвідомлювати сутність рушійної сили, механізм її дії і стосовно конкретної навчальної теми створю­вати ситуації, включаючи механізм дії рушійної сили.

Рушійними силами розвитку індивіда в процесі навчання є такі суперечності:

- між вимогами щодо рівня розвитку і наявним у індивіда рівнем, засобами, мотивами;

- між прагненнями учня задовольнити свої органічні потреби і нездатністю зробити це самостійно в доцільній формі;

- між рівнем підготовки і поставленою метою, яку треба досягти не тому, що вона має безпосереднє значення і самоцінність для учня, а у зв’язку з іншими мотивами (престижність, вплив авторитету, почуття відповідальності тощо);

- між тим, що знає та вміє учень, і метою, яка виникає перед ним сама або поставлена ззовні.

Дидактика, як і кожна наука, має свої закономірності.Закономірності навчання — об'єктивні, стійкі й істотні зв'язки в навчальному процесі, що зумовлюють його ефективність.Специфіка дидактичних закономірностей полягає в тому, що вони відображають стійкі залежності між усіма елементами навчання — діяльністю вчителя, діяльністю учня та змістом навчання. Закономірності навчання є об'єктивними, властивими процесу навчання за його суттю, та суб'єктивними, залежни¬ми від учителя, його діяльності.

У навчальному процесі виявляються й такі закономірності: методи, форми і засоби навчання залежать від його змісту і завдань; взаємозв'язок компонентів процесу навчання забезпечує міцні, усвідомлені й ефективні ре¬зультати навчання, розвитку та виховання.


2. Огляд методичної преси

"Зарубіжна література в школах України" - всеукраїнський науково-методичний журнал.

Журнал створений для вчителів світової літератури, науковців, філологів, аспірантів, студентів, а також для всіх тих, хто цікавиться світовою літературою.

«Зарубіжна література в школі» - Практичний журнал для вчителя світової літератури:

методичні рекомендації, розробки уроків і позакласних заходів;

найкращий досвід колег для тих, хто хоче викладатипо-сучасному;

готові бланки для копіювання із дидактичними матеріалами;

літературна сторінка для обдарованих учнів.

«Світова література. Шкільний світ» - Всеукраїнськагазетадлявчителівтаметодистівізсвітовоїлітератури.Містить такі рубрики:

  • Vale!: запрошуємо на відкритий урок
  • Вітальня: дати, події, особистості
  • Вітражі: навчаємо в грі
  • Вітражі: неастандартні уроки
  • Грані: література у дзеркалі критики
  • Золоті ключі: наука — учителю
  • Калейдоскоп: Україна в житті і творчості письменників
  • Літературний календар
  • Мій урок
  • Майстерня: моделювання системи уроків
  • Пазли сучасного уроку: мозаїка знахідок
  • Парад порад: від методики — до практики
  • Перехрестя: школа компаративного аналізу
  • Світ на долонях: книжкова полиця
  • Чорним по білому: така потрібна документація

  • 3. Проблема індивідуалізації навчального процесу з іноземних мов.

    Індивідуалізація процесу навчання іншомовного мовлення – це цілісна система, яка має охоплювати всі сторони та етапи навчально-виховного процесу з іноземної мови, а також передбачати комплексне врахуванняі цілеспрямований розвиток компонентів кожної з підструктур психологічної структури індивідуальності учня, що здійснюють значний вплив на якість оволодіння ним іншомовним мовленням.

    До складу цієї системи входять:1) цілі індивідуалізації процесу навчання;2) види індивідуалізації та їх зміст;3) прийоми та засоби індивідуалізації.Психологічна структураіндивідуальності складається з чотирьох підструктур:

    1) спрямованості;2) соціального досвіду;3) форм відображення і4) біологічних властивостей.

    Види індивідуалізації:

    Регулююча індивідуалізація. При навчанні іноземних мов провідним компонентом виступає рівень сформованості іншомовних навичок і вмінь, який може бути підвищений і допомогою лише регулювання режимів навчання, у зв'язку з чим відповідний вид індивідуалізації називається "регулюючого" індивідуалізацією.

    Розвиваюча індивідуалізація. Теоретичні та експериментальні дослідження довели, що для якісного і швидкого оволодіння іншомовним мовленням слід мати добре розвинені фонематичний слух і слухову пам'ять, достатній безпосередній обсяг пам'яті, гнучке словесно-логічне мислення і високу емоційну стійкість. В окремих учнів ці процеси та якості слід розвивати цілеспрямовано на матеріалі іноземної мови. Відповідно цей вид індивідуалізації називається "розвиваючою" ідивідуалізацією.

    Формуюча індивідуалізація. психологічні особливості індивіда, що зумовлюють індивідуальний стиль його діяльності.

    В поняття індивідуальний стиль навчальної діяльності входять: темп роботи, працездатність та особливості володіння способами і прийомами навчальної роботи на основі наявних знань, навичок та вмінь. Однак він виробляється і вдосконалюється, якщо людина активно шукає прийоми та способи, які допомагають їй згідно з її темпераментом досягати кращих результатів. Одне із завдань вчителя іноземної зви полягає у наданні допомоги учневі у формуванні індивідуального стилю оволодіння іншомовною діяльністю. Тому цей вид індивідуалізації названо Формуючою" індивідуалізацією.'

    Мотивуюча індивідуалізація. об'єднує нахили, бажання, інтереси, ідеали, світогляд, переконання та мотиви. У процесі оволодіння іншомовною мовленнєвою діяльністю найбільш вагомим виступаємотиваційний фактор.

    Вучнів проявляються різні види мотивації головними з яких виступають "зовнішня" або широка соціальна мотивація і "внутрішня", зумовлена самою навчальною діяльністю.

    Найвищий інтерес та успішність при вивченні іноземної мови досягаються при співвідношенні зовнішньої і внутрішньої мотивації Отже врахування відмінностей у мотиваційній сфері учнів і може здійснюватись за допомогою "мотивуючої" індивідуалізації.

    Характеристика роботи

    Контрольна

    Кількість сторінок: 10

    Безкоштовна робота

    Закрити

    Основи педагогіки 21

    Замовити дану роботу можна двома способами:

    • Подзвонити: (097) 844–69–22
    • Заповнити форму замовлення:
    Не заповнені всі поля!
    Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

    Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.