Розширення словника та удосконалення зв’язного мовлення для формування елементарних математичних уявлень
ЗМІСТ
ВСТУП.. 3
РОЗДІЛ І. ПИТАННЯ ТЕОРІЇ І ПРАКТИКИ РОЗВИТКУ МОВИ В ПРОЦЕСІ ФОРМУВАННЯ ЕЛЕМЕНТАРНИХ МАТЕМАТИЧНИХ УЯВЛЕНЬ У ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ.. 7
1.1. Огляд літературних джерел. 7
1.2. Роль мови у процесі формування елементарних математичних уявлень у дітей дошкільного віку. 23
1.3. Методи і прийоми розвитку мовлення в процесі формування елементарних математичних уявлень. 31
РОЗДІЛ ІІ. ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ РОЗВИТКУ МОВИ ДІТЕЙ В ПРОЦЕСІ ФОРМУВАННЯ ЕЛЕМЕНТАРНИХ МАТЕМАТИЧНИХ УЯВЛЕНЬ. 40
2.1. Принципи побудови та опис експериментальних методик. 46
2.2. Аналіз результатів констатувального дослідження. 66
2.3. Засоби розвитку вербальної творчості та форми організації формувального навчання 73
ВИСНОВКИ.. 87
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ.. 89
ВСТУП
Актуальність дослідження. Проблема навчання математики в наш час набуває дедалі більшого значення. Це пояснюється насамперед бурхливим розвитком математичної науки у зв'язку з проникненням її у найрізноманітніші галузі знань.
Підвищення рівня творчої активності мас, проблеми автоматизації виробництва, моделювання на електронно-обчислювальних машинах тощо передбачають наявність у працівників, більшості сучасних професій досить розвиненого вміння чітко й послідовно аналізувати процеси, які вивчаються. Це стосується, "зокрема, проблем сучасної дошкільної педагогіки. Навчання в дитячому садку спрямоване на виховання у дітей звички до повноцінної логічної аргументації всього, що нас оточує.
Розвитку логічного мислення у дошкільників найбільшою мірою відповідає навчання початкової математики. Для математичного стилю мислення характерні: чіткість, стислість, розчленованість, точність і логічна послідовність міркувань, уміння користуватись символікою. У зв'язку з Цим перебудовано зміст навчання математики в школі та Дитячому садку.
Основна мета формування елементарних математичних знань у дітей дошкільного віку полягає в тому,, щоб дати їм математичні уявлення і початкові поняття, навчити їх найпростіших способів виконання математичних дій, сформувати відповідні уміння та навички, підготувати до самостійного застосування цих умінь при розв'язанні найрізноманітніших практичних і пізнавальних завдань, сприяти розвитку особистості в цілому.
Природно, що основою пізнання є чуттєве сприйняття, здобуте з досвіду та спостережень. У процесі чуттєвого пізнання формуються уявлення - образи предметів, їхніх ознак, відношень. Так, оперуючи різноманітними множинами (предметами, іграшками, картинками, геометричними фігурами), діти вчаться встановлювати рівність і нерівність множин, називати кількість словами: більше, менше, порівну. Порівняння конкретних множин готуєдітей до засвоєння в майбутньому поняття числа. Саме операції з множинами є тією основою, до якої звертаються діти не лише в дитячому садку, а й протягом наступних років навчання у школі. Уявлення про множину формують у дітей основи розуміння абстрактного числа, закономірностей натурального ряду чисел. Хоча поняття натурального числа, а також геометричної фігури, величини, частини та цілого абстрактні, все ж вони відображають зв'язки і відношення, властиві предметам навколишньої дійсності.
Доведено, що ознайомлення дітей з різними видами математичної діяльності в процесі цілеспрямованого навчання орієнтує їх на усвідомлення зв'язків та відношень.
У дітей дошкільного віку процес формування початкових математичних знань та умінь здійснюється так, щоб навчання давало не лише безпосередній практичний результат (навички лічби, виконання елементарних математичних операцій), а й широкий розвиваючий ефект. Аналіз передового педагогічного досвіду з навчання дошкільнят математики переконує в тому, що, правильно організоване, воно сприяє загальному розумовому розвитку дітей. Діти дістають елементарні уявлення про множину, число, відношення величин, про найпростіші геометричні фігури, вчаться орієнтуватись у часі та просторі. Вони оволодівають лічбою та вимірюванням лінійних і об'ємних величин за допомогою умовної міри, встановлюють кількісні відношення між числами, цілим і частиною. У математичній підготовці дітей, розвитку елементарних математичних уявлень важливу роль відіграє навчання вимірювання як початкового способу пізнання кількісної сторони дійсності. Це дасть змогу дошкільнятам користуватися не звичайними, а умовними мірками при вимірюванні сипких, рідких та інших речовин. Водночас у дітей розвиваються навички вимірювання на око, що дуже важливо для їхнього сенсорного розвитку.
Під впливом систематичного навчання математики діти оволодівають спеціальною термінологією; назвами чисел, геометричних фігур (коло, квадрат, трикутник, ромб тощо), елементів фігур (сторона, вершина), обчислюваних дій (додавання, віднімання, порівняння) та ін, Проте не рекомендується у роботі з дітьми вживати такі слова-терміни, як натуральний ряд, сукупність, елемент та ін.
Заняття з математики набувають особливого значення у зв'язку з розвитком у дітей пізнавальних інтересів, уміння виявляти вольові зусилля в процесі розв'язування математичних задач.
Навчальні завдання на занятті розв'язуються в поєднанні з виховними. Так, вихователь учить дітей правильно сидіти, не розмовляти під час заняття, уважно слухати, виконувати завдання.
Заняття з математики дисциплінують дітей, сприяють формуванню у них цілеспрямованості, організованості й відповідальності.
Отже, навчання математики э раннього віку сприяє всебічному розвитку дошкільнят.
Дослідження Г. С. Костюка, Н. О. Менчинської, Г. М. Леушиної та інших переконують у тому, що вікові можливості дітей дошкільного віку дають змогу формувати в них цілком наукові, хоча й елементарні, початкові математичні знання. При цьому підкреслюється,що відповідно до віку дитини треба добирати й спосіб впливу. У зв'язку з цим на конкретних вікових етапах створюються найсприятливіші умови формування певних знань та умінь.
Об’єктом дослідження виступає процес навчання і виховання дошкільників на заняттях математики, а предметом - формування мовленнєвих умінь дошкільнят у процесі комунікативної діяльності.
Мета дипломної роботи полягає у тому, щоб розробити систему завдань, спрямовану на формування мовленнєвих умінь і навичок дітей дошкільного віку засобами усної народної творчості, так і на міжпредметній основі. Це сприятиме навчанню дітей спілкуватися рідною мовою та отримувати відповідну інформацію.
Наукова новизна дипломної роботи полягає у розробці теоретичних положень щодо формувань комунікативних умінь дошкільників при формуванні елементарних математичних понять на заняттях з математики. У формуванні мовленнєвих умінь дітей доцільно іти від мовлення, від комунікативних завдань, текстів.
У роботі застосовувалися такі методи дослідження:
- Реферування й аналіз лінгвістичної, психолого-педагогічної та методичної літератури.
- Вивчення досвіду роботи вихователів із зазначеної проблеми.
- Спостереження за навчальним процесом на заняттях математики.
Структура дипломної роботи складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку використаної літератури. Загальний обсяг роботи 90 сторінок.