Історія естрадної музики в Україні
ЗМІСТ
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЕСТРАДНОГО МИСТЕЦТВА УКРАЇНИ 5
1.1. Витоки формування та сутність естрадного музичного мистецтва 5
1.2. Історія розвитку української естрадної музики 8
1.3. Стилі та напрями вокально-естрадної музики в Україні 16
РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ЕСТРАДНОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ 22
2.1. Розвиток естрадно-джазової освіти в Україні 22
2.2. Сучасні методики навчання естрадному вокалу 25
ВИСНОВКИ 30
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 32
ВСТУП
Актуальність дослідження. Музичне мистецтво естради є важливою частиною сучасної культури. Різноманітність стильових напрямків, інтерес публіки, значна економічна доцільність цього напрямку зумовлюють її актуальність для сьогодення. Одним з важливих підходів до розуміння явища є висвітлення тих чинників, які спричинили його появу та аналіз основних сутнісних рис. Відповідно виокремлення причин та специфіки формування музичного мистецтва естради є завданням, вирішення якого має значнетеоретико-практичне значення.
Структура української національної музичної культури впродовж ХХ ст. суттєво збагатилася й урізноманітнилася. Однією з важливих її складових стала естрадна музика – явище загальнолюдського масштабу, що здобуло надзвичайного поширення і є глибоко інтегрованим у сучасний соціокультурний простір. Українська естрадна музика на сучасному етапі її еволюції є органічною частиною світових мистецьких процесів, демонструючи художню зрілість, жанрово-стильову різноманітність та досить високу конкурентоспроможність.
Сучасна естрадна музика є складним поєднанням жанрів, напрямів та стилів, а тому її вивчення потребує нових підходів, які б відповідали внутрішнім законам її функціонування у культурному просторі. Існує ряд досліджень, присвячених аналізу естрадного мистецтва. Проте більшість з них пов’язано з методологічними аспектами, в той час як історичний ракурс залишається недостатньо дослідженим.
Досить значними є мистецтвознавчі дослідження естрадної музики в Україні. Зокрема, історичний аспект викладено у працях таких авторів, як К. Берендт, Д. Колліер, В. Конен, Є. Овчинников, Ю. Панасьє, Л. Переверзєв, В. Романко, В. Симоненко та ін. Проблеми становлення масових жанрів в музиці ХХ століття аналізуються в роботі В. Конен. Окремі аспекти, пов’язані з витоками естрадного мистецтва, можна віднайти в розробках Т. Ліванової.
Окремі прояви української естрадної музики – джазу, рок- і поп-музики – та різні аспекти їх соціокультурного функціонування стали предметом пильної уваги вітчизняних науковців (Н. Ліва, Я. Левчук, М. Мозговий, В. Романко, В. Тормахова, О. Устименко-Косоріч, О. Шевченко, Г. Шостак та ін.) лише в останні десятиліття.
Об’єкт дослідження: естрадна музика як культурно-мистецький феномен.
Предмет дослідження: естрадне музичне мистецтво як чинник культурного життя України другої половини ХХ – початку ХХІ ст.
Мета дослідження – висвітлити етапи розвитку української естрадної музики та процес формування її особливостей.
Означена мета визначає необхідність виконання таких завдань:
- визначити витоки формування та сутність естрадного музичного мистецтва;
- висвітлити історію розвитку української естрадної музики;
- розкрити стилі та напрями вокально-естрадної музики в Україні;
- дослідити проблемні питання музично-естетичного виховання молоді засобами естрадного мистецтва.
Для досягнення мети та вирішення поставлених завдань були використані загальнонаукові теоретичні методи дослідження: аналіз науково-теоретичної літератури з досліджуваної проблеми, систематизація, узагальнення, конкретизація та класифікація теоретичних даних.
Хронологічні межі дослідження охоплюють час від 60-х рр. ХХ ст. до сучасності. У цей період остаточно формується національне обличчя української естради (60–70-ті рр.), відбуваються трансформаційні процеси естрадного мистецтва, пов’язані з його комерціалізацією (80–90-ті рр.), йде витіснення естрадного мистецтва шоу-бізнесом (ХХІ ст.).
Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку використаних джерел.