загрузка...
загрузка...
Характеристика роботи

Контрольна

Кількість сторінок: 9

Безкоштовна робота

План

1. Літописання як феномен давньоруської культури.

2. Мистецтво Київської Русі в житті населення. Основні напрями та форми прояву.

3. Особливості культурного розвитку українських теренів періоду феодальної роздробленості (кінець 12 - перша половина 14 ст.)

4. Виникнення кириличного друкарства та його роль у подальшому розвитку культури. Перші пам'ятки національного друку.

5. Острозька академія в духовній культурі південно-східних слов'ян. Причини виникнення. Представники. Впливи.

6. Братства та їх роль у розвитку української культури. Основні напрямки діяльності.

1. Літописання як феномен давньоруської культури.

Видатним явищем культурного життя не лише Київської Русі, але й середньовічної Європи, було літописання. Літописи – історичні твори в Київській Русі і пізніше в Україні, Росії, Білорусії, в яких розповідь велася за роками. В літописах розповідь про події кожного року починалися словами: «в літо»; звідси назва «літопис».Довгий час за майже єдине джерело вважалися писемні пам’ятки свої й чужі. На першому місці серед наших власних пам’яток стоять літописи. літописання в Україні почалося на ранньому етапі, майже одночасно з появою християнства на наших землях. З цього погляду Київська Русь випередила своїх сусідів,; усі вони писали латинською мовою, тоді як літописання Київської Русі велося давньоруською мовою. Найдавніші літописи Русі не дійшли до нас в оригіналах: вони збереглися в пізніших копіях або переробках. Частини давніх літописів збереглися також в новгородських літописах, які внесли до свого тексту цілі частини з найдавнішого київського літопису. Щоб реставрувати тексти давніх літописів, які не збереглися й у Московській державі, історикам доводилося іноді звертатися ще й до інших джерел, наприклад, до польського хроніста ХV ст Безперечно, автори наших літописів користувалися і джерелами західноєвропейських в усній, а може і в писемній формі.М.Грушевський, підкреслюючи той факт, що літописання почалося майже одночасно у Києві і в Новгороді, і маючи на увазі збірний характер наших літописів взагалі, вважає, що «Повість временних літ» в її останніх редакціях зложилася з кількаразових комбінацій оповідань київських і новгородських, об’єднуючи в собі творчість цих двох культурних і політичних центрів, які один час боролися за гегемонію й конкурували між собою.«Повість минулих літ» становить, так би мовити, перший цикл старого українського літописання.


2. Мистецтво Київської Русі в житті населення. Основні напрями та форми прояву.

Мистецтво Київської Русі— це складова частини світової культурної спадщини країни. Руські митці за короткий проміжок часу не тільки опанували найкращі світові мистецькі традиції, а й внесли чимало нового, власного у світову художню культуру, стали не лише її учнями, а й творцями. Це мистецтво розвивалось на основі художніх традицій давньоруського народу та його споконвічних навичок художньої творчості. Значну роль у формуванні мистецтва Київської Русі відіграла давньослов'янська мистецька спадщина. Створені в період Київської Русі всі види мистецтва мали в основному релігійний характер. Радісне і піднесене почуття новонаверненого народу, що причастився до віри Христової, знайшло свій вияв у архітектурі та образотворчому мистецтві. Мистецтво Київської Русі розвивалося в загальному руслі середньовічної європейської культури і було нерозривно пов’язане з церквою і християнською вірою. У той же час слов’янські майстри мали свої стійкі, вікові традиції язичницького мистецтва. Тому, сприйнявши багато чого з Візантії, вони виробили самобутній, неповторний стиль і створили справжні шедеври архітектури, живопису, прикладного мистецтва. Особливе місце в мистецтві К. Р посідала архітектура, яка поєднувала передові досягнення майстрів інших країн і самобутній нац. стиль. Значного успіху досягло містобудування. Важливе значення мав монументальний живопис—мозаїки та фрески, техніка виконання яких була дуже складною й вимагала неабиякої майстерності. Під час виконання мозаїчного живопису зображення викладалося зі скляних камінців різного кольору—смальти. Фресковий живопис виконувався по сирому грунту, і тому оволодіти цим мистецтвом було непросто. Велику цінність для розуміння давнього живопису мали Десятинна та Кирилівська церкви, Софіївський і Михайлівський собори в Києві та Спаський собор у Чернігові. Давні майстри зображували біблійні сюжети, військові та мистецькі сцени, птахів, тварин, скоморохів.