Зміст

1. Визначте роль менеджменту в суспільстві

2. Що розуміється під організаційною одиницею та ланкою управління

3. Що є результатом функції організація взаємодії? Які види управлінських робіт входять до змісту функції організації взаємодії?

4. Назвіть фактори ефективності діяльності групи. Якою має бути за чисельністю група для ефективного управління нею

Практична частина

Завдання 1

Література

1. Визначте роль менеджменту в суспільстві

Навколишнє середовище представлено сукупністю різних систем, при цьому під поняттям система розуміють таку сукупність елементів, яка володіє особливостями, що відсутні в окремих елементах. Управління представляє собою цілеспрямований вплив на організацію для відповідного реагування цієї системи на вплив зовнішнього середовища.

Менеджмент – це сукупність функцій, спрямованих на ефективне та результативне використання ресурсів для досягнення певних організаційних цілей. В сучасних умовах термін може мати такі тлумачення:

1) Менеджмент – це спосіб та манера спілкування між людьми.

2) Менеджмент – це влада та мистецтво керівництва.

3) Менеджмент – це вміння та адміністративні навики організувати ефективну роботу апарату управління.

4) Менеджмент – це органи управління, адміністративні одиниці, служби і підрозділи.

За функціональним призначенням менеджмент – це процес планування, організації, взаємодії, мотивації і контролю для досягнення певних цілей.

За напрямом діяльності менеджмент поділяється:

-виробничий;

-фінансовий;

-маркетинг.

Менеджер – це керівник ринкової орієнтації, який своєчасно реагує на кон’юнктуру та динаміку попиту та пропозиції, вміло перебудовує виробництво відповідно до ринкових вимог.

Підприємець – це людина, яка спрямовує свою діяльність на новаторство, примноження багатства, регулює створення чогось нового, приймає на себе фінансову, моральну та соціальну відповідальність, отримує доходи і особисте задоволення досягнутого.

Ознаки, що виділяють основні відміни між менеджером та підприємцем:

1.Стратегічна орієнтація – менеджер зорієнтований на виконання плану і оптимальне використання наявних ресурсів, а підприємець орієнтований на пошук нових можливостей .

2.Здійснення задуманого – менеджер будь-що намагається виконати прийняте рішення, а підприємець може змінювати рішення в процесі реалізації організаційної цілі.

3.Залучення ресурсів – менеджер намагається залучити якомога більше ресурсів, а підприємець виявляє гнучкість, йде на ризик для того щоб ці ресурси використати мінімально.

4.Організаційна структура – менеджер використовує існуючу структуру у вертикальному поділі, а підприємець віддає перевагу горизонтальним організаційним структурам.

Процес управління потребує поділу управлінської праці, тому виділяють горизонтальний поділ і вертикальний поділ.

Горизонтальний поділ призначений для керівництва конкретними виробничими підрозділами. Вертикальний поділ призначений для координації виробничих підрозділів.

Цим рівням відповідають три групи менеджерів:

1.Менеджери нижчого рівня ( вони координують, наглядають за діяльністю безпосередніх виконавців).

2.Менеджери середнього рівня (відповідальні за впровадження політики і планів менеджерів вищого рівня, а також за координацією контролем діяльності менеджерів нижчого рівня).

3.Менеджери вищого рівня (розробляють мету організації, визначають стратегію і політику, є офіційними представниками).

4. Менеджери, незважаючи на рівні працюють в різних підрозділах в середині підприємства, тому виділяють:

- менеджерів з маркетингу;

- фінансові менеджери;

- операційні менеджери;

- менеджери персоналу;

- загальні менеджери.

Управління існує з початку виробничих відносин між людьми, з виникненням перших організацій і елементів виробничо-господарської діяльності. Практика управління формувалась в Македонії, Римській імперії, Київській Русі. Однак, до кінця 19 століття наукові підходи в галузі управління не використовувались. Інтерес до управління з’явився на початку 20 століття в США.


2. Що розуміється під організаційною одиницею та ланкою управління

Побудова організацій здійснюється шляхом організаційного проектування, яке випливає із стратегічного плану; спрямоване на виконання місії та реалізації цілей організації.

Організаційне проектування здійснюється зверху до низу і має такі етапи:

1. Горизонтальний поділ організації, напрямок закріплення видів діяльності за лінійними та функціональними підрозділами;

2. Налагодження зв’язків між різними підрозділами;

3. Визначення співвідношень повноважень різних посад;

4. Визначення посадових обов’язків, закріплення їх за конкретними посадовими особами.

В результаті організованого проектування формуються організаційні структури управління певних видів. Під організаційною структурою управління слід розуміти впорядковану сукупність підрозділів, яка дає змогу управляти організацією, взаєминами та підпорядкованістю цих органів. Вони мають використовувати всі функції управління.

Організаційну структуру управління становлять:

1. Кількість і види ланок управління на кожному рівні;

2. Взаємне розміщення, зв’язки і підпорядкованість цих ланок;

3. Завдання, права, обов’язки, повноваження і відповідальність кожної ланки в межах виконання загальних та спеціальних функцій управління;

4. Чисельність і професійно-кваліфікаційний склад працівників;

5. Ступінь централізації та децентралізації функцій управління.

Сукупність лінійних та функціональних органів утворюють організаційну структуру управління. Існують дві основні структури управління:

1. Лінійна структура;

2. Функціональна структура.

Всі інші структури є результатом комбінації цих двох типів.

3. Характеристика структур управління різних видів

Лінійна структура управління складається із взаємопідпорядкованих органів у вигляді ієрархічної драбини, при цьому кожен управлінець підпорядковується тільки одному – наступним за рівнем і всі зв’язки з вищими рівнями управління відбуваються через одного якогось управлінця.

Ця структура характеризується простотою, чіткістю і зрозумілістю взаємних ланок і працівників управління, вимагає від керівника надто високі компетентності з усіх функцій управління, тому може використовуватись лише в умовах відносно простої системи організації з постійними умовами, завданнями і функціями менеджменту.

Функціональна структура будується на ієрархії органів, які забезпечують виконання кожної функції управління на всіх рівнях. Керівники спеціалізуються на виконанні окремих управлінських функцій, які виконують відповідні спеціалісти.

Недоліком функціональної структури є те, що управлінський процес розривається на окремі, погано пов’язані між собою функції, якісне виконання яких не ліквідовує цей недолік і тому ця структура використовується не часто.

Характеристика роботи

Контрольна

Кількість сторінок: 13

Безкоштовна робота

Закрити

Основи менеджменту 12

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.