загрузка...
загрузка...
Характеристика роботи

Контрольна

Кількість сторінок: 14

Безкоштовна робота

План

1. Подання і оцінювання інформації, інформаційні процедури

2. Обробка текстової інформації та її особливості

Література

1. Подання і оцінювання інформації, інформаційні процедури

Щоб можна було використовувати інформацію, її необхідно відповідним чином подати, тобто зафіксувати. Форма подання економічної інформації може бути усною (деяка оперативна інформація) та письмовою (планова, бухгалтерська та інша інформація). Матеріальною основою для подання та відображення інформації можуть бути сигналізатори (для усної інформації), реєстратори, індикатори, графопобудовувачі, оформлені вручну первинні документи, машинні носії інформації. Залежно від характеру використовуваних носіїв і технічних засобів інформація може подаватись у вигляді цифр, сигналів, графіків, магнітних та інших позначок, а також мати текстову форму.

Носії економічної інформації можуть класифікуватися за різними ознаками: формою носія, видом запису, характером інформації, можливістю автоматичного введення інформації в ЕОМ, ролллю в технологічному процесі, стадіями утворення інформації, можливістю повторного запису тощо. У сучасних умовах комп’ютеризації суспільства важливо знати потенційні можливості носіїв у комп’ютерному технологічному процесі. З погляду автоматизації введення даних в ЕОМ носії поділяються на пристосовані для автоматичного введення даних в ЕОМ (машинні та комбіновані носії інформації) і не пристосовані для такого введення (первинні документи, машинограми). Щодо процесу обробки інформації носії класифікуються на вхідні і вихідні. Причому вхідні носії інформації одночасно можуть бути і вихідними (коли додатково записувати на них також результатну інформацію), але основним вихідним носієм у комп’ютерних технологіях тепер є машинограма (раніше — табуляграма) з результатною інформацією на папері. У разі відображення результатної інформації на екрані дисплея (відеотабло) такий носій називають відеограмою (відеокадром).

Оцінити інформацію можна кількісно, коли вимірюється її величина, і якісно, коли визначається її споживна цінність. В обох випадках існують технічні і методологічні труднощі, оскільки оцінюючи економічну інформацію, необхідно враховувати обсяг нових знань, ступінь їх корисності.

Корисність інформації можна визначити за характеристиками її адекватності та якості.

Адекватність інформації як поняття відповідності відображуваному об’єкту виявляється у трьох різних формах: синтаксичній, семантичній і прагматичній.

Синтаксична адекватність інформації виражає не змістовну і споживну її сторону, а спосіб подання, швидкість обробки, надійність тощо. При цьому в умовах комп’ютеризації за одиницю її вимірювання здебільшого беруть біт, байт, дит (розряд у десятковій системі числення) і т. ін.

Семантична адекватність пов’язується з її змістовною відповідністю об’єкту. На семантичному рівні для вимірювання кількості інформації Іс частіше користуються показником відношення значеннєвого змісту інформації Із до так званого «тезаурусу користувача» (відомостей користувача) Ім:

Додатне відношення свідчить про корисність інформації для користувача. При Ім приблизно = 0 користувач не розуміє інформації.

Прагматична адекватність пов’язується з цінністю інформації для ефективного управління і досягнення певних цілей. Тому одиницями вимірювання прагматичності інформації є ті самі одиниці, що використовуються для обґрунтування ефективності управління: приріст прибутку, підвищення рентабельності тощо.

Якість інформації визначається за сукупністю таких показників: економічна цінність для ефективності управління; актуальність, тобто її цінність на момент використання; репрезентативність — достатня структура і кількість для адекватного відображення властивостей об’єкта; повнота — достатність для ефективного її використання; змістовність, тобто відношення показника кількості семантичної інформації до її загальної кількості; своєчасність –надходження в термін, що не порушує регламентованого розв’язування задачі; достовірність — реальне відображення об’єкта з необхідною точністю; точність — ступінь наближення показника відображення до реальних параметрів; доступність — можливість діставати й сприймати інформацію; стійкість — можливість зберігати свої властивості на певному відрізку часу.

Над економічною інформацією виконуються відповідні операції, які можна об’єднати в певні процедури: збір і реєстрація, перетворення, споживання інформації. Ці процедури, особливо процедуру перетворення інформації, можна ще деталізувати і розглядати як окремі процедури.

Процедура збору і реєстрації інформації передбачає виявлення і подання інформації для подальшого її використання. Збір інформації — це підрахунок, зважування або інші способи вимірювання кількості тих чи інших дій. Оскільки переважна кількість економічної інформації подається у фіксованому на носіях вигляді, то збір інформації завжди супроводжується її реєстрацією. Реєстрація — це занесення виміряної кількості інформації на відповідні носії. Така дія здійснюється або вручну на паперових носіях, або з допомогою технічних засобів. До того ж інколи зафіксовану інформацію з допомогою технічних засобів (лічильників, датчиків) доводиться знову переєстровувати на інші носії, які забезпечуватимуть подальшу її обробку (первинні документи, машинні носії).

Процедура перетворення інформації включає такі елементи як переміщення (передавання) інформації каналами зв’язку і прямим переміщенням носіїв, групування, арифметична та логічна обробка інформації, зберігання інформації.

Передавання інформації каналами зв’язку може бути одностороннім — відбуватися в одному напрямі, якщо для розв’язування задачі по них передаються лише вхідні дані, і двостороннім, коли каналами зв’язку в зворотному напрямі передаються і результати розв’язування задачі. Нині передавання інформації каналами зв’язку (переважно двостороннє) набуває дедалі більшого поширення, оскільки швидко поширюються інформаційні мережі, електронна пошта. Але ще лишається досить поширеним (особливо в сільській місцевості) кур’єрський спосіб передавання інформації.

У комп’ютерних системах групування даних, арифметична та логічна їх обробка здійснюються здебільшого програмним способом, але часто в режимі діалогу з користувачем. Ці процеси пов’язані з автоматичним пошуком інформації, який, у свою чергу, пов’язаний із процедурою зберігання інформації: записом на машинні носії, захистом, актуалізацією тощо. Під актуалізацією розуміють процес заміни старих даних на новіші.

Споживання інформації пов’язується як із безпосереднім її використанням у вигляді результатної інформації для управління, так і з повторним її включенням у процедури збору і перетворення.

На основі комбінації елементів процедур створюються конкретні комп’ютерні технології.

Для ефективного використання економічної інформації необхідне її постійне і всебічне дослідження. Для цього використовуються як сучасні технічні засоби (насамперед комп’ютерна техніка), так і дієві економіко-аналітичні методи, статистичний і математичний апарат. Особлива увага надається економіко-математичним методам (ЕММ), оскільки завдяки сучасним ЕОМ їх можливості стрімко зростають. В економічних дослідженнях широко застосовуються математичне програмування, теорія множин, теорія графів, теорія ігор, теорія масового обслуговування, теорія дослідження операцій та інші. З допомогою ЕММ будують різні моделі економічних об’єктів і процесів (економетричні, евристичні, балансові, оптимізаційні, ігрові і т. ін.), які значно розширюють можливості дослідження економічної інформації. При цьому дістають розглянуті щойно інші показники оцінки інформації.

У процесі аналітичних досліджень економічної інформації використовують найпоширеніший метод зіставлення (порівняння) величин, встановлення інформаційних відношень між величинами, агрегування та дезагрегування одиниць інформації.

Дослідження економічної інформації та економічних процесів, удосконалення технологій перетворення інформації сприяють постійному поліпшенню всієї інформаційної системи в системі управління народним господарством.