ЗМІСТ

ВСТУП 

РОЗДІЛ 1. СУЧАСНІ ПСИХОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ ДО ВИВЧЕННЯ ЕМОЦІЙ 

1.1. Дослідження феномену емоцій у працях вітчизняних та зарубіжних психологів 

1.2. Роль емоцій в організації поведінки людини 

1.3. Вплив емоцій на здоров'я людини 

1.4. Дослідження особливостей емоційного розвитку особистості 

1.5. Фактори, що обумовлюють емоційність 

РОЗДІЛ 2. ЕМПІРИЧНЕ ВИВЧЕННЯ ЕМОЦІЙ ОСОБИСТОСТІ 

2.1 Організація дослідження 

2.2 Аналіз результатів дослідження 

ВИСНОВОК 

ЛІТЕРАТУРА

Аналізуючи фізіологічні механізми емоцій, анатомію провідних частин їх центрів, можна зрозуміти, що емоції можуть впливати на обмін речовин, рух крові, дихання тощо. Але в процесі еволюції емоції виникли для того, щоб брати участь у доцільній регуляції процесів життєдіяльності, а не для того, щоб призводити до патології (що, однак, відбувається в деяких випадках).

Взагалі, “фізіологічні зрушення” при емоціях – важливий позитивний фактор в організації діяльності людини. Тому діяльність, що підтримується емоціями людини, протікає, як правило, більш вдало, ніж діяльність, до якої вона себе примушує [2].

Емоції, виконуючи функції оцінки, переживання і мотивації, детермінують всю життєдіяльність організму, виступають регулятором процесів пізнання, спілкування, мотивації діяльності тощо. Так, К. Ізард в своїй теорії диференціальних емоцій визнає за ними функцію детермінанти поведінки в широкому діапазоні. Він розглядає емоції як особистісні процеси, що надають смислу і значення людському існуванню, відіграють значну роль у здійсненні різних видів діяльності (ігровій, навчальній, трудовій), роблячи також визначальним вплив на формування способів її організації [3].

Функції емоцій зводяться в результаті до модифікації енергетичних ресурсів організму, формуванню тенденції до підтримування чи, навпаки, усунення контакту з фактором, що так чи інакше впливає на індивіда, а також організації специфічних форм поведінки, що відповідають якісним особливостям фактора, що впливає. У випадку невдалих, небажаних, тобто негативних емоцій, що виникають в результаті незадоволення потреб людини, мозкові структури емоційної сфери перезбуджуються, утворюючи, таким чином, емоційну напругу, що нерідко призводить до порушення компенсаторних механізмів вищої нервової діяльності [4].

Жити без емоцій взагалі неможливо. Навіть неприємні переживання стають інколи бажанішими ніж відсутність переживання взагалі. Отже, особливості емоційної сфери відіграють величезну роль не тільки в організації поведінки людини, а й в механізмах захворювання і одужання.

Величезна роль емоцій у виникненні стресових станів, які викликаються ситуаціями сильної напруги – загрози життю, фізичної і розумової напруги, страху, необхідності прийняти відповідальні рішення тощо. Так, Г. Сельє вважав, що в момент дії будь-якого подразника (стрес-фактора) в організмі відбуваються певні зміни його біологічного тонусу, тобто виникає стрес (стан напруження реактивності організму) [5].

Під впливом емоцій саме стресові фактори часто викликають різноманітні психосоматичні захворювання, такі як серцева астенія, серцевий напад, бронхіальна астма, виразка шлунку, гіпертонічна хвороба тощо. У стресових ситуаціях вплив емоцій може паралізувати не тільки психічну діяльність, а й діяльність всього організму.

В клінічній практиці широко описані такі розлади емоційної сфери як ейфорія, дисфорія, апатія, депресивні і маніакальні стани, патологічні афекти і пристрасті, фобії та ін.

Так, при ейфорії – патологічно підвищеному радісному настрої – все навколишнє, навіть об‘єктивно шкодливе для людини, сприймається нею “в рожевому кольорі”. Чудове самопочуття, що інколи зовсім не відповідає стану здоров‘я, призводить до того, що хворий не звертає уваги на прояви хвороби. Це спостерігається при туберкульозі, анеміях, кисневій недостатності. Ейфорія спостерігається і при легких ступенях сп'яніння.

Дисфорія, навпаки, похмурий злобний настрій з підвищеною дратівливістю і незадоволенням навколишнім середовищем, інколи навіть з агресивними діями. Часто спостерігається при епілепсії, причому хворі стають небезпечними.

Якщо дисфорія короткочасне явище, то депресія може тривати місяцями. Депресивний стан характеризується як пригнічений настрій з похмурою оцінкою минулого і сучасного, а також песимістичними поглядами на майбутнє. Нерідко виникають думки про смерть і самогубство. Депресія часто спостерігається при шизофренії, психозах, соматичних, особливо серцево-судинних, захворюваннях.

Дуже тяжким станом є апатія, коли повністю відсутня емоційна діяльність. Спостерігаючи за такими хворими, які не тільки втрачають інтерес до подій навколишнього світу, а й стають байдужими до свого власного стану і неохайними, можна особливо ясно зрозуміти важливе значення емоцій для прояву активності організму.

При багатьох хворобливих станах спостерігається патологічний афект. На відміну від афекту фізіологічного, який супроводжується бурхливою короткочасною емоційною реакцією, патологічний афект характеризується тим, що людина втрачає здатність контролювати свої вчинки, керувати ними і не пам‘ятає що вона робила в цей період. Він спостерігається у хворих на епілепсію, у осіб з органічними ураженнями головного мозку.

При маніях, разом з підвищеним настроєм, спостерігаються надмірна активність і прискорений темп мислення.

Отже, вивчення патології емоцій дає нам змогу ще більше зрозуміти їх величезну роль і значення у нормальній життєдіяльності людини.

У виникненні емоційних розладів велику роль відіграє постійне переживання і особливо негативні емоції (тривожність, страх, горе, гнів тощо). Адже емоційний фон, на якому протікає діяльність, може змінити вегетатику. Так, зростання почуття відповідальності зменшує виразність проявів захисних вегетативних реакцій. Різке погіршення самопочуття і зниження показників діяльності можуть викликати стан монотонії тощо [ 6 ].

Слід зауважити, що певна доза сміху може забезпечити гарне самопочуття і у важких ситуаціях, однак “передозування” навіть такого необразливого засобу може призвести до відходу від розумного керування емоціями. І справа не лише в тому, що емоційні крайнощі можуть погіршити самопочуття і стан здоров‘я. Неврівноваженість позитивних і негативних емоцій перешкоджає повноцінному спілкуванню і взаєморозумінню [7].

Виходячи з цього можна виділити два способи поведінки людини по відношенню до власних емоцій. Перше – це ігнорування власних емоцій, коли людина практично не усвідомлює свій емоційний стан (тривогу, гнів), поки він не досягнув високого ступеню інтенсивності. Безпосереднім результатом є посилення тілесного компоненту емоцій і виникнення усіляких неприємних відчуттів і навіть органічних змін. Друге – “вигодовування” негативних емоцій, коли при перших їх проявах людина повністю підключається до напівавтоматичних думок негативних за змістом, які завжди супроводжують негативні емоції, логічно розвиваючи і підкріплюючи їх [8]. В результаті цього процесу тривога може призвести до серцебиття, головного болю, а пізніше розпочатися прислуховування до подібних неприємних фізичних відчуттів, що сприймаються як ознаки серйозного захворювання. Це вже фактично невроз, що потребує психотерапевтичної допомоги.

Тому саме зараз перед психологами особливо гостро постає завдання виховання емоційної культури і протистояння негативним для психічного і фізичного здоров‘я тенденціям соціальної середи. Адже сучасна культура активно вторгається в емоційний світ і життя людини. Поляризація емоційних проявів все частіше стимулює активний пошук раціональних прийомів регуляції емоцій, вихід яких з під контролю загрожує і внутрішній психологічній стійкості людини, і стабільності її суспільних зв‘язків.

Здатність розумно керувати своїми емоціями завжди вважалась важливою характеристикою мудрості. Про це точно сказав свого часу Декарт: ті люди, кого особливо хвилюють пристрасті, можуть насолодитись життям в найбільшій мірі. Правда, вони можуть переживати і багато гірких хвилин, якщо вони не вміють правильно використовувати пристрасті… Але мудрість більш за все корисна тим, що вона вчить панувати своїми пристрастями і так вміло ними розпоряджатись, щоб легко можна було перенести заподіюване ними зло і навіть витягти з них радість…[ 9 ]

Характеристика роботи

Курсова

Кількість сторінок: 40

Безкоштовна робота

Закрити

Вплив стану здоров'я на емоційне самопочуття людини

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.