загрузка...
загрузка...
Характеристика роботи

Контрольна

Кількість сторінок: 27

Безкоштовна робота

Зміст

1. Статистика чисельності робочої сили

2. Поняття робочого часу, його облік та структура

3. Показники статистики праці та їх інформаційні джерела

Задачі

Використана література

1. Статистика чисельності робочої сили

Становлення ринкової економіки України і ринку праці потребує раціонального, ефективного розподілу та використання трудових ресурсів. Це, у свою чергу, передбачає облік чисельності та складу працівників, а також їх руху на кожному робочому місці.

Природно, що першочерговим завданням статистики чисельності працюючих є визначення цієї чисельності та оцінка ступеня відповідності її встановленому плану (ліміту). Показники чисельності працівників розраховуються статистикою в різних розрізах — для підприємства, галузі, відомства, економіки в цілому і т. д.

Склад працюючих розрізняється залежно від роду діяльності, функцій, що виконуються і цілої низки інших ознак (статі, віку, освіти тощо). Звідси друге завдання статистики — глибоке вивчення складу працюючих.

Кількість працюючих, що зайняті в різних галузях і підприємствах, може змінюватись під дією ряду чинників (прийняття, звільнення, перехід з однієї категорії до іншої і т. д.). Звідси необхідність статистичного вивчення чисельності працюючих в динаміці — третє завдання статистики.

Найважливішим завданням статистики є подальше розроблення методології застосування статистичних методів аналізу для вияв­лення резервів кращого використання чисельності працюючих.

Існування багатьох форм власності зумовлює особливості обліку чисельності працюючих на державних підприємствах і установах, з одного боку, у колективних господарствах, кооперативах тощо, з другого.

Розглянемо систему основних показників чисельності працюючих на всіх господарюючих суб’єктах незалежно від форм влас­ності, які використовують найману працю (робочу силу).

Основним показником наявності робочої сили є облікова чисельність працюючих.

Облікова чисельність на дату — це показник чисельності працівників облікового складу на певну дату звітного періоду, наприклад, на перше або останнє число місяця, включаючи прийнятих та виключаючи тих працівників, які вибули в цей день.

Якщо підприємство на вказану дату не працювало, чисельність відображається станом на останній день роботи, що передував цій даті.

До облікового складу працівників підприємства мають зарахуватись усі працівники, які прийняті на постійну, сезонну, а також на тимчасову роботу строком на один день і більше, з дня зарахування їх на роботу. В обліковому складі працівників за кожний календарний день ураховуються як фактично працюючі, так і відсутні на роботі з будь-яких причин, тобто всі працівники, які перебувають у трудових відносинах, незалежно від форми договору.

До облікового складу входять також працівники, які тимчасово не працюють на підприємстві з таких причин:

через хворобу;

у зв’язку з виконанням державних або громадських обов’язків;

тимчасово залучені на с/г та інші роботи;

перебувають у щорічних, щорічних додаткових, а також додаткових відпустках, надання яких передбачене законодавством;

за інших.

Не включаються до облікового складу працівники, які не перебувають у штаті даного підприємства. До них належать такі працівники:

залучені до виконання робіт за договорами цивільно-право­вого характеру, включаючи договір підряду;

прийняті для виконання разових спеціальних робіт: наприклад, консультації лікарів у медичних закладах, ремонтні роботи тощо;

прийняті на роботу за сумісництвом з інших підприємств;

та ін.

З аналітичною метою використовуються також так звані показ­ники явочної і фактично працюючої кількості робітників. Зазначені показники є моментними і можуть бути розраховані на будь-який момент часу (добу) або період.

Явочне (кількість тих, хто з’явився) показує, скільки чоловік спискового складу з’явилось на роботу.

Кількість фактично працюючих — скільки чоловік з числа з’явившихся почали працювати.

Відмінність між явочним числом і числом фактично працю­ючих спостерігається у випадку цілодобового простою, коли пра­цівники з’явились на підприємство, але з незалежних від них при­чин до роботи не стали.

Для характеристики чисельності працюючих за період розраховуються відповідні середні показники — середньооблікова, середньоявочна, середньофактична чисельність працівників. Необхідність визначення показників чисельності робітників за окремі періоди зумовлена вимогами економічного аналізу. Так, для розрахунку середньої продуктивності праці або середньої заробітної плати треба зіставити обсяг продукції або фонд заробітної плати за певний відрізок часу (інтервальні показники) з чисельністю працюючих за той самий відрізок часу.

Середньооблікова чисельністьпрацівників за звітний місяць обчислюється шляхом підсумовування чисельності працівників облікового складу за кожний календарний день звітного місяця, включаючи святкові (неробочі) і вихідні дні, і ділення одержаної суми на кількість календарних днів звітного місяця.

Чисельність працівників облікового складу за вихідний або святковий (неробочий) день приймається на рівні облікової чисельності працівників за попередній робочий день. У разі наявності двох або більше вихідних чи святкових (неробочих) днів підряд чисельність працівників облікового складу за кожний з цих днів приймається на рівні чисельності працівників облікового складу за робочий день, що передував вихідним та святковим (неробочим) дням.

Для правильного визначення середньооблікової чисельності працівників необхідно вести щоденний облік чисельності працівників спискового складу, який має уточнюватись на основі наказів (розпоряджень) про прийняття, переведення працівників на іншу роботу, припинення трудового договору тощо.

Чисельність працівників облікового складу за кожний день має відповідати даним табельного обліку використання робочого часу (форма № Т-13), на основі якого установлюється чисельність працівників, які фактично з’явилися на роботу, та причини їх неявок.

Треба відзначити, що середньооблікову чисельність працівників можна отримати, якщо скласти кількість людино-днів явок і неявок на роботу за всі дні періоду та поділити їх на кількість календарних днів.

Необхідно мати на увазі, що при розрахунку середньооблікової чисельності не всі працівники, що внесені до списку, беруться до уваги (це робиться з метою забезпечення розмірності динаміки продуктивності праці і заробітної плати). Наприклад, не враховуються:

а) жінки, які перебувають у відпусках у зв’язку з вагітністю та пологами або в додатковій відпусці для догляду за дитиною до досягнення нею відповідного віку, передбаного чинним законодавством або колективним договором підприємства, включаючи тих, які усиновили новонароджену дитину безпосередньо з пологового будинку;

б) студенти та учні навчальних закладів, які проходять виробничу практику або на період літніх канікул зараховані на робочі місця та посади;

в) студенти денних відділень навчальних закладів і аспіранти, які залучені науково-дослідним сектором цих закладів для виконання робіт, якщо вони зараховані на штатні посади;

г) студенти навчальних закладів, які працюють на підприємствах у складі студентських загонів (незалежно від профілю діяльності), якщо за ці роботи вони одержують заробітну плату;

ґ) учні відомчих професійних навчально-виховних закладів, навчально-курсових комбінатів, курсів, шкіл тощо, що перебувають на балансі підприємства, у разі здійснення виплат (крім стипендій) з фонду оплати праці за виконану роботу;

д) громадяни інших держав, які працюють за договором на підприємствах, включаючи спільні, що розташовані на території України, незалежно від форм господарювання, якщо вони згідно з законодавством України одержують доход (заробітну плату);

е) та ін.

Якщо підприємство починає свою діяльність і заповнює списки не з першого дня звітного періоду (наприклад, місяця), то суму облікових чисел ділять на кількість календарних днів у періоді. Таким чином, уникають повторного рахунку, і середньооблікова кількість працівників за галузями економіки може бути розрахована як сума чисел середньооблікової кількості працівників підприємств даної галузі, а по регіону — як сума чисел середньооблікової кількості працівників підприємств, що розташовані в даному регіоні.

Отже, розрахунок середньооблікової чисельності працюючих може мати вигляд:

Середньооблікову чисельність за більший період (квартал, рік) на практиці розраховують за формулою простої середньої арифметичної: шляхом ділення суми середньооблікових чисел за відповідні місяці на їх кількість, тобто на 3 або на 12. (У цьому випадку допускається деяка похибка, оскільки тривалість місяців неоднакова. Більш точно середньооблікове число можна отримати з урахуванням тривалості окремих місяців).

Середньоявочна чисельність визначається як відношення суми всіх явок на роботу за всі дні періоду на кількість робочих днів підприємства за цей період.

Середня чисельність фактично працюючих — це відношення суми фактично працювавших за всі дні звітного періоду (відпрацьованих людино-діб) на кількість діб роботи підприємства.

Останні два показники розраховуються тільки для категорії робітників.

Розглянемо визначення середніх показників чисельності робіт­ників на прикладі.

Маємо такі дані про підприємство, що введено в експлуатацію 21 червня (дані табельного обліку):

Числа місяця Кількість робітників за списком З’явилось на роботу Фактично працювало
21 1100 1100 1100
22 1110 1110 1110
23 1115 1115 1115
24 1115 1110 1110
25 1112 1110 1100
26 Субота
27 Неділя
28 1114 1110 1100
29 1120 1115 1100
З0 1120 1100 1100
Разом 11130 8870 8835

Виходячи з наведених вище даних середньооблікова чисельність працюючих на підприємстві за червень становитиме:

Середньооблікова чисельність робітників за червень, як показують розрахунки, менша середнього явочного. Такий результат отриманий у зв’язку з тим, що середньооблікова чисельність визначається в розрахунку на один календарний день звітного періоду, а середньоявочна — на один день фактичної роботи підприємства.

У цьому вигляді показники середньооблікової чисельності робітників не можна зіставляти з показниками середньоявочної чисельності і середньої чисельності фактично працюючих робітників. Тому з аналітичною метою (для розрахунку показників використання середньооблікової та середньоявочної чисельності) величину показника середньооблікової чисельності робітників розраховують виходячи з кількості робочих днів у звітному періоді.

У даному прикладі середньооблікова чисельність робітників у дні роботи підприємства становитиме:

Отримана величина показує, що за звітний період з облікової чисельності працівників підприємства в середньому з різних причин не працювало 9 чоловік (1104—1113), або 0,8 % середньооблікової чисельності робітників.

Коефіцієнт використання середньовічної чисельності робітників визначається:

Це означає, що щоденно не працювало у зв’язку з цілодобовими простоями 0,5 % тих, що з’явились на роботу, тобто в серед­ньому 5 чоловік (1104—1109).

Крім вищеназваних показників чисельності працівників, розраховуються середньооблікова чисельність усього персоналу в еквіваленті повної зайнятості.

Методика розрахунку цього показника базується на перерахун­ку всього персоналу, який залучається до роботи у звітному періоді та отримує відповідну заробітну платню (доход) (як за відпрацьований робочий час, так і не відпрацьований, але оплачений), в умовну чисельність працівників, що виконують роботу повний робочий день, виходячи з установленої її тривалості.

Це означає, що працівники, які фактично відпрацювали менше встановленої норми робочого часу, перераховуються в еквівалент повної зайнятості (повного робочого дня).

Працівники, які перебували в оплачуваних щорічних або додаткових відпустках та в інших випадках збереження за ними пов­ністю заробітної плати, включаються як такі, що повністю відпрацювали робочий час, тобто як цілі фізичні одиниці.

До середньооблікової чисельності працівників усього персоналу включається також умовна чисельність окремих категорій працівників у тих випадках, коли немає можливості обчислити її за днями з’явлення на роботу, зокрема:

чисельність надомників, працівників, які виконували роботу згідно з договором підряду, та інших категорій працівників, щодо яких вести щоденний облік затрат робочого часу неможливо, розраховується шляхом ділення фактично нарахованих їм за звітний місяць коштів на оплату праці на середньомісячну заробітну плату одного працівника облікового складу, зайнятого в основній діяльності (за цей самий місяць), перераховану в еквіваленті пов­ної зайнятості.

Чисельність працівників, які не перебувають в обліковому складі (штаті) підприємства та залучені до роботи на підприємство згідно зі спеціальними договорами з організаціями (на надання робочої сили, виконання громадських робіт у період вимушеного безробіття, на період залучення до праці хворих наркологічних відділень психіатричних (психоневрологічних установ), працівників ВТУ, та в інших випадках здійснення часткової оплати праці, тощо — визначається шляхом ділення фактично нарахованих за звітний місяць цим працівникам коштів на оплату праці на середньомісячну заробітну плату одного працівника облікового складу (за цей самий місяць), перераховану в еквіваленті повної зайнятості.