Логічні основи теоретичного рівня пізнання

На теоретичному рівні пізнання використовуються різні форми умовиводів. Умовивід - це форма мислення, в якій з одного чи декількох істинних суджень на основі певних правил виводу виводять нове судження. Структура кожного умовиводу включає засновки, висновок і логічний зв’язок між засновками та висновком. Умовивід буде правильним тоді і тільки тоді, коли в ньому виконуються основні закони логіки (тотожності, несуперечності, виключеного третього, закон достатньої підстави). Логічним вис­новком з даних засновків є таке речення, яке не може бути хибним, коли ці засновки істинні. Умовиводи поділяються на дедуктивні, індуктивні та традуктивні (умовиводи за аналогією). Вони можуть бути необхідними та ймовірними (правдоподібними).

Дедуктивний умовивід - це умовивід, в якому висновок обов’язково зроблений із засновків, які виражають знання достат­ньо великого ступеня загальності і які самі є знанням меншого ступеня загальності.

Логічне слідування іде від роду до виду, від загального класу до підкласу. Правила виводу повинні задовольняти ряд вимог: по-перше, з істинних засновків вони повинні дозволяти виводити тільки істинні судження; по-друге, правила виводу повинні бути несуперечними (сумісними) в даній логічній системі, тобто неможливо одним способом з одних і тих самих засновків виводити висновок «а», а другим способом - «не-а»; по-третє, необхідно виходити з наявності повноти системи, а це означає: користуючись тільки даними правилами виводу в даній логічній системі, можливо вивести будь-які змістовоістинні висновки, що сформульовані в термінах даної системи й логічно випливають з даних засновків.

Правила прямого виводу дають можливість з наявних істинних засновків одержати істинний висновок. 

Правила непрямого виводу дають змогу робити висновок про правомірність деяких висновків із правомірності інших.

Безпосередніми умовиводами називаються дедуктивні умовиводи, які виводять з одного засновку. До них належать перетворення, обернення, протиставлення предикатові та умовивід за логічним квадратом.

Перетворення - вид безпосереднього умовиводу, в якому змінюється якість засновків без зміни їхньої кількості, тобто змінюються на протилежні якість зв’язку і якість предиката. Перетворенню підлягають усі чотири види суджень (А,Е,І,О).

Оберненням називається такий безпосередній умовивід, в якому у висновку (новому судженні) суб’єктом стає предикат, а предикатом - суб’єкт. Обернення бувають прості (без обмежень) і з обмеженнями. Частково заперечні судження не обертаються. Прості обернення утворюються тоді, коли як S, так і Р вихідного судження або розподілені, або нерозподілені. Обернення з обмеженням можна зробити тоді, коли у вихідному суджені суб’єкт є розподіленим, а предикат - нерозподіленим, або, навпаки, суб’єкт є нерозподіленим, а предикат - розподіленим.

Протиставлення предикатові - такий безпосередній умовивід, у якому в новому судженні (тобто висновку) суб’єктом виступає поняття, що суперечить предикату вихідного судження,

а предикатом є суб’єкт вихідного судження, причому зв’язка змінюється на протилежну. Алгоритмом для отримання висновку є такі кроки: по-перше, перетворити засновок, по-друге, перетворене судження обернути. Для судження (І) операція протиставлення предикатові не є коректною.

Протиставлення суб’єктові - такий безпосередній умовивід, у якому предикат вихідного судження стає суб’єктом висновку,

а предикатом висновку береться поняття, суперечне суб’єктові засновку. При цьому якість судження завжди змінюється. Алгоритмом для отримання висновку є такі кроки: спочатку вихідне судження обертається, а потім результат перетворюється.

Для судження (О) операція протиставлення суб’єктові не є коректною.

Безпосередній умовивід за логічним квадратом за суттю є трансформацією заданого судження (засновку) у три інших судження, з яких лише одне може бути істинним. Разом із засновком висновки складають 4 судження, причому 2 з них є істинними і 2 - хибними.

Категоричний силогізм - це вид дедуктивного умовиводу,

в якому з двох категоричних суджень, пов’язаних середнім терміном (М), при додержанні правил обов’язково повинні бути два засновки і висновок. Поняття, що входять до складу силогізму, називаються його термінами.

Більший засновок має в собі більший за обсягом термін, менший засновок має менший термін. В основі висновку в категорич­ному силогізмі лежить аксіома силогізму: «Все, що стверджується або заперечується стосовно виду (або члена даного класу), належить до даного роду».

Фігурами силогізму називаються форми силогізму, які розрізняються за положенням середнього терміна М у засновках і обов’язково наявністю предиката у більшому засновку і суб’єкта у меншому засновку (схема 3).

Модусами категоричного силогізму називаються його різновиди, що відрізняються один від одного якісною та кількісною характеристиками засновків, що входять до нього, є висновком. Кожна фігура силогізму має певну кількість правильних модусів, тобто формул коректних рішень:

перша фігура - ААА, ЕАЕ, АІІ, ЕІО;

друга фігура - ЕАЕ, АОО, АЕЕ, ЕІО;

третя фігура - ОАО, ААІ, АІІ, ІАІ, ЕАО, ЕІО;

четверта фігура - ААІ, ЕАО, ІАІ, ЕОІ, АЕЕ.

Правила для термінів категоричного силогізму:

В кожному силогізмі повинно бути тільки 3 терміни (S, Р, М);

Середній термін (М) повинен бути розподілений хоча б в одному із засновків;

Термін, не розподілений у засновку, не може бути розподіленим у висновку.

Характеристика роботи

Реферат

Кількість сторінок: 7

Безкоштовна робота

Закрити

Логічні основи теоретичного рівня пізнання

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (067) 380–84–93, (097) 844–69–22 та (050) 297–73–76
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.