Логічні основи понятійного мислення

Поняття - це форма мислення, яка відображає предмети в їхніх загальних та істотних ознаках. Ознаками один предмет відрізняється від іншого. Кожна істотна ознака є необхідною, а сукупність істотних ознак є достатньою умовою суттєвого визначення поняття. Воно виражається словом, словосполученням або називним реченням. Слово є звуковим або графічним феноменом, за яким закріплені відповідне предметне значення і смисл. У поняттях відображаються лише загальні та істотні ознаки, а слово має презентувати предмет з будь-якими його ознаками. Слова, які вживаються для відображення думок, повинні мати ясний зміст і чітке значення. Для уникнення розбіжності у тлумаченні значення слова кожна наука створює свою термінологію.

Термін - це слово або група слів, які позначають один-єдиний предмет чи певну групу предметів і вживаються у даній науці з одним чітко визначеним значенням і відповідним змістом. Сукупність термінів, які вживаються у тій чи іншій науці, становить її термінологію.

У сучасній логіці існує теорія імен. Логіку в цій теорії цікавить питання про зв’язок імен з предметами, які ними позначаються, про співвідношення смислу імені та змісту поняття, залежність логічного значення висловлювання від значення імені тощо. Ім’я - це нелогічний термін, який позначає будь-який предмет або клас предметів. При цьому під предметом розуміють усе те, що може бути об’єктом думок (речі, явища, процеси, властивості та відношення як реальних, так і уявних предметів, які або поки що не існують, або у принципі не можуть існувати). Між іменем і його значенням існує відношення іменування, тобто ім’я називає свій денотат (від лат. denatatus - позначений, визначений - те, що можна назвати певним іменем).

Необхідно, щоб відношення іменування відповідало певним принципам: однозначності (ім’я повинне мати лише один денотат, тобто позначати один предмет чи клас предметів); предметності (зв’язки та відношення, які виражає складне ім’я, є зв’язками та відношеннями не між іменами-складниками, а між предметами, які позначаються простими іменами, що входять до цього складного імені); взаємозамінюваності (якщо два імені мають те ж саме предметне значення, то будь-яке з них можна замінити другим, при цьому висловлювання не змінить свого істиннісного значення).

За змістом поняття поділяються на реєструючі та нереєструючі. Основою цього поділу є наявність або відсутність у побічній частині змісту поняття таких ознак, які відповідають на запитання: «де ?», «коли?», «якого роду індивідуум?». Якщо у змісті поняття є ознаки, що відповідають на ці запитання, то вони називаються реєструючими, а в зворотному випадку - нереєструючими. Останні визначаються лише якісно: в них немає ознак, які виділяють у класі предметів певну якісну означеність будь-якої її частини шляхом фіксування просторових або часових меж чи шляхом посилання на одиничність предмета. Тому ці поняття ще називають відкритими, на відміну від закритих (реєстраційних) понять. Приклади нереєстраційних (відкритих) понять: людство, квіти, відданість тощо. Приклади реєструючих (замкнутих) понять: мешканці Києва, студент КНЕУ, Карпатські гори тощо.

Пусті й непусті поняття. Пустими називають поняття, яким не відповідає жоден предмет у предметній області (наприклад, числа N > 2 та N < 3 в області «цілі числа»). Непустими називають поняття, яким відповідають певні предмети в предметній області (наприклад, числа N > 2 i N < 3 в області «раціональні числа»).

Конкретні й абстрактні поняття: перші з них - це поняття про конкретні предмети (машина, людина, тварина, підприємець тощо), а другі - про властивості й відношення предметів (мужність, хоробрість, світлість, мудрість, підприємливість тощо).

Абсолютні й відносні поняття: перші з них виражають пов­ний, незалежний від інших предметів зміст (наука, культура, мистецтво тощо), а другі фіксують відношення одного предмета до іншого (дружина, вчитель, учень тощо).

Позитивні й негативні поняття. Позитивні поняття є результатом узагальнення наявних ознак, а негативні поняття є результатом узагальнення відсутніх ознак предметів. Обидва поняття мають одну родову ознаку, розрізняються за видовою ознакою. За сутністю відношень ці поняття суперечливі (студенти - не студен­ти, ринок - не ринок, прибуток - не прибуток тощо).

Загальні й одиничні поняття. В загальному понятті мислиться два чи більше предметів (підприємство, ВНЗ, банк тощо). В одиничних поняттях мислиться тільки один предмет (ЗАТ «Арсенал», КНЕУ, АКБ «Надра» тощо).

Безвідносні й співвідносні поняття. Безвідносні поняття відображають предмет, з існуванням якого не пов’язується необхідне існування будь-яких інших предметів (майдан, закон, дерево тощо). Співвідносне поняття відображає предмети, існування яких немислиме без деяких інших предметів (мати, вчитель, староста тощо).

Зміст поняття складають всі його елементи, які можуть бути виділені у вигляді окремих понять. Зміст поняття певною мірою збігається з його визначенням. У ньому можуть мислитися або ознаки однієї категорії речей, явищ дійсності, або ознаки предметів інших категорій, наприклад, категорій речі, властивості, відношення, часу, простору і т.д. Обсяг поняття - це всі інші поняття, для яких воно служить ознакою, головною їхньою части­ною. Якщо «А» - це людина, то обсяг цього поняття можна позна­чити символами Аа (росіянин), Ав (українець), Ас (англієць) і т. д.

Зміст і обсяг поняття регулюються законом оберненого відношення: чим ширше зміст поняття, тим вужче його обсяг, і нав­паки - чим ширше зміст поняття, тим вужче його обсяг. Якщо зміст поняття А міститься в змісті поняття В, то це останнє поняття міститься в обсязі першого, і навпаки - якщо поняття В міститься в обсязі поняття А, то останнє становить частину змісту першого. Тобто зміст поняття дає уявлення про його смислове значення, а обсяг - про його предметне значення. У цьому суть закону оберненого відношення між обсягом і змістом поняття.

У відношеннях між поняттями за обсягом насамперед розрізняють порівнянні та непорівнянні поняття. Порівнянними називаються поняття, що мають якісь спільні ознаки, що дають можливість зіставляти ці поняття (табл. 1). Наприклад, «менеджмент» і «маркетинг». Названі поняття належать до того ж самого роду діяль­ності - управління. Непорівнянними називаються поняття, які не мають спільних ознак, а тому порівнювати такі поняття неможливо. Наприклад, «банк» і «тролейбус». У порівнянних поняттях обсяги повністю або частково збігаються, а в непорівнянних обсяги не мають жодної спільної ознаки. Звідси випливає, що в логічних відношеннях можуть перебувати тільки порівнянні поняття. Порівнянні поняття бувають сумісними або несумісними (табл. 1).

Таблиця 1

ВІДНОШЕННЯ МІЖ ПОНЯТТЯМИ ЗА ОБСЯГОМ

Порівнянні поняття
Сумісні поняття Несумісні поняття
Відношення тотожності А - Визначення В - Дефініція Відношення співпідпорядкування А - Спостереження В - Експеримент

С - Емпіричі методи

Відношення підпорядкування А - Термін судження В - Предикат Відношення протилежності А - Догматизм В - Релятивізм
Відношення перетину А - Економіст В - Науковець Відношення суперечності А - Логічний В - Алогічний

Сумісними називаються поняття, обсяги яких повністю або частково збігаються. Існує три види відношень за сумісністю: рівнозначність (тотожність), перетин (перехресність, частковий збіг обсягів) і підпорядкування (субординація). Несумісними називаються поняття, обсяги яких не мають жодного спільного елемента. Існує три типи відношень між несумісними поняттями: співпідпорядкування (обсяги таких понять включаються до обсягу родового поняття, є його різними видами), протилежності (обсяги таких понять виключають один одного), суперечності (обсяги таких понять повністю вичерпують обсяг родового для них поняття, а зміст одного з них заперечує зміст другого).

Характеристика роботи

Реферат

Кількість сторінок: 9

Безкоштовна робота

Закрити

Логічні основи понятійного мислення

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (067) 380–84–93, (097) 844–69–22 та (050) 297–73–76
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.