Логічні основи емпіричного рівня пізнання

Логічною формою відображення емпіричного знання є просте судження або висловлювання. Судження - це форма мислення, в якій щось стверджується або заперечується в існуванні предметів або виражається зв’язок між предметом та його властивостями чи відношення між предметами. Судження бувають прості й складні. В простих судженнях пов’язані два поняття - суб’єкт (S) і предикат (Р) за допомогою зв’язки «є» чи «не є». В складних судженнях пов’язані два і більше простих суджень за допомогою логічних сполучників.

Прості судження поділяються на: екзистенціальні (судження існування), в яких виражається сам факт існування предмета, що відображається в думці (наприклад: «Існує любов», його логічна формула А – А); релятивні (судження відношення), в яких роль предмета, що виражає відношення між двома іншими елементами судження, виконують інші поняття (наприклад: «Петро-брат Івана», його логічна формула R(а,в) або аRв); атрибутивні судження, в яких стверджуються або заперечуються певні властивості, що належать предмету (наприклад: «Люди є приматами», його логічна формула S – Р, або «Життя не є легкою справою», його логічна формула S ~ P). Останні судження називають ще категоричними, тому що в них щось категорично стверджується або заперечується.

Атрибутивні судження поділяються на загальні, часткові, одиничні залежно від того, чи йдеться в них про весь клас предметів, чи про його частину, чи про один предмет у суб’єкті.

Приклади загальних суджень: «Всі українці - слов’яни», «Жоден гриб не розмножується насінням». Квантором всезагальності виступає слово «всі». Воно позначається символом - «. Логічна формула першого з цих суджень "S – Р, другого судження - "S~ P.

Приклади часткових суджень: «Деякі гриби - отруйні», «Деякі гриби не є отруйними». Вони можуть бути визначеними і невизначеними. Кванторами визначених суджень виступають терміни: «тільки деякі», «більшість», «меншість», «немало», «не всі», «майже всі», «декілька». Квантором невизначених суджень виступає слово «деякі». Воно позначається символом - «. Логічна формула: першого з цих суджень - $S – Р, другого cудження - $S ~P.

Приклади одиничних суджень: «Цей студент є (не є) успішним» - «Це S є (не є) Р». Вони підкоряються правилам загальних суджень, бо суб’єктом таких суджень є множина з одного предмета, і цей предмет береться увесь. Тому його логічна формула така сама, як у загальних судженнях "S - Р або "S - Р.

Логічний квадрат - це запропонований Аристотелем схематичний засіб класифікацій суджень. Він насправді має форму геометричного квадрата. Логіка лише вводить спеціальну систему символів для позначення суджень і відношень між ними. З його допомогою система класифікації включає всі атрибутивні (одиничні, загальні й часткові) судження. Причому загальні й одиничні судження розглядаються як тотожні за обсягом суб’єкта.

За логічним квадратом усі атрибутивні судження поділяються на: загальноствердні ("S – Р); загальнозаперечні ("S ~ Р); частковоствердні ($S – Р); частковозаперечні ($S ~ Р). Кожне з цих суджень відповідно позначають літерою певної вершини «логічного квадрату»: А, Е, І, О. Наведені символи є певними літерами латинських назв відповідних суджень: «А» - від першої голосної літери лат. Аffirmo (стверджую), «Е» - від першої голосної літери лат. Nego (заперечую), «І» - від другої голосної літери лат. Affirmo,
«О» - від другої голосної літери лат. Nego.

СХЕМА ЛОГІЧНОГО КВАДРАТА

Лінії квадрата по вертикалі відображають відношення підпорядкованості між судженнями А та І, Е та О, де А,Е - підпорядковуючі судження, а Е та О - підпорядковані.

Лінії квадрата по діагоналі відображають відношення суперечності (контрадикторності) між судженнями А та О, Е та І.

Лінія квадрата по верхній горизонталі відображає відношення протилежності (контрарності) між судженнями А та Е.

Лінія квадрата по нижній горизонталі відображає відношення субконтрарності (часткової збіжності) між судженнями І та О.

Термін атрибутивного судження називають розподіленим, якщо він узятий у повному обсязі, нерозподіленим - якщо він узятий у неповному обсязі.

Термін S розподілений, якщо судження загальне або одиничне.

Термін S нерозподілений, якщо судження часткове.

Термін Р розподілений, якщо судження заперечне.

Термін Р нерозподілений, якщо судження ствердне.

Термін Р завжди розподілений, якщо у складі судження є виключаюче слово (тільки, тільки тоді, коли тощо) (табл. 1).

Таблиця 1

ТАБЛИЦЯ РОЗПОДІЛЕНОСТІ ТЕРМІНІВ СУДЖЕННЯ

Складні судження

утворюються шляхом поєднання між собою простих суджень за допомогою логічних сполучників (кон’юнкції, строгої і нестрогої диз’юнкції, імплікації та еквівалентності). Природною мовою названі логічні сполучники виражаються за допомогою граматичних сполучників «і», «та», «або-або», «або» (чи), «якщо…,то», «тоді і тільки тоді, коли». Логіка висловлень абстрагується від змісту суджень, від усіх тонкощів і відтінків думки, які виражаються у судженнях у розмовній і особливо в літературній мові, й розрізняє судження лише за одною єдиною ознакою: значенням їхньої істинності (табл. 2).

Таблиця 2

Таблиця істинності складних суджень

В таблиці істинності складних судженьp, q, r, s, t … - елементарні судження;

p Ù q - кон’юнктиві судження (p і q);

- диз’юнктивні судження (строга диз’юнкція - або p, або q);

pÚq - диз’юнктивні судження (нестрога диз’юнкція - p або q);

p®q - імплікативні судження (якщо p, то q);

p«q - еквівалентні судження (p тоді і тільки тоді, коли q);

і - істинні судження;

х - хибні судження.

Модальна логіка (від лат. modus - спосіб) є розділом сучасної логіки, де вивчаються модальні висловлювання та їхні відношення в структурі міркувань. Існують такі види модальних логік і модальних висловлювань: алетичні, епістемічні, темпоральні, деонтичні. Модальність - характеристика істинності судження залежно від установленої їм вірогідності.

Алетичні висловлювання (від грец. αλετέξα - явне, істинне) включають такі модальності: «необхідно», «можливо», «випадково» та їхні модифікації. Наприклад: «Можливо, Україна стане правовою державою».

Епістемічні висловлювання (від грец. έπιστήμη - знання) включають до свого складу такі модальності: «знаю», «вірю», «вважаю», «доведено», «відомо», «спростовано» тощо. Наприклад: «Вірю, тому що абсурдно».

Темпоральні висловлювання (від лат. tempus - час) включають такі оцінки змісту, в яких необхідні уточнення з використанням часових характеристик: «було так, що», «буде так, що», «раніше», «пізніше», «одночасно» тощо. Наприклад: «Буде так, що повага до прав людини стане найважливішою рисою демократії».

Деонтичні висловлювання (від грец. δέοντος - потрібне, необхідне) характеризують наявність або відсутність у судженні певних норм, за допомогою таких модальностей: «обов’язково», «необов’язково», «дозволено», «не дозволено», «заборонено», «не заборонено» (табл. 3). Наприклад: «За Конституцією України Президентові країни заборонено займатися підприємницькою діяльністю».

Таблиця 3

ТАБЛИЦЯ ВИДІВ МОДАЛЬНИХ ВИСЛОВЛЮВАНЬ

Види модальних логік
і модальних
висловлювань

Алетичні

Епістемічні

Темпоральні

Деонтичні

Різновиди
модальностей
Можливо, випадково, необ­хідно тощо Знаю, вірю, вва­жаю, доведено, спростовано, припустимо тощо Було, буде, ра­ніше, пізніше, одночасно, є так тощо Дозволено, заборонено, обо­в’язково, необов’язково тощо


Література

Арутюнов В. Х., Мішин В. М., Кирик Д. П. Логіка: Навч. посібник для економістів. - К.: КНЕУ, 2000. - Розд. 2.

Гуссерль Э. Логические исследования. Пролегомены к чистой логике. - К.: Вентури, 1995. - Гл. 1-2.

Ішмуратов А. Т. Вступ до філософської логіки: Підручник. - К.: Абрис, 1997.

Курбатов В. И. Логика: Учебное пособие для студентов вузов. - Ростов-на-Дону: Феникс, 1996. - Гл. разд. ІІ.

Мочерний С. В. Методологія економічного дослідження. - Л.: Світ, 2001. - Розд. 5.

Логика научного исследования /Авт. кол. под. руков. Копнина П. В. - М.: Наука, 1965.

Светлов В. А. Практическая логика: Учебное пособие. - СПб.: МиМ, 1997. - Розд. VII-VIII.

Фуко Мішель. Археологія знання. - К.: Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2003. - С. 125-210.

Хоменко І. В. Логіка - юристам: Підручник. - К.: Четверта хвиля, 1997. - Розд. VІІІ-ІХ.

Щедровицкий Г. П. Процессы и структуры в мышлении (курс лекций) / Из архива Г. П. Шедровицкого. - М.: Путь, 2003. - Т. 6. - С. 9-50, 135-184.

Характеристика роботи

Реферат

Кількість сторінок: 6

Безкоштовна робота

Закрити

Логічні основи емпіричного рівня пізнання

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (067) 380–84–93, (097) 844–69–22 та (050) 297–73–76
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.