Перша сучасна праця, де аналізується дія з погляду логіки, була написана у 1951 році фінським філософом і логіком Г. Х. фон Врігтом. На той час його відкриття увійшло у науковий обіг як числення предикатів дії. З формальної позиції ця система є дуже простою, тому її засобами не можна виразити всі різновиди висловлювань дії. Але вона є еталоном, з яким так чи інакше погоджуються всі інші формальні теорії дії.

Теорія фон Врігта побудована відповідно до принципу свободи дії, тобто вона ґрунтується на постулаті: якщо той чи інший фрагмент Н поведінки суб’єкта х є дією, то х має можливість як здійснити Н, так і утриматись від його вчинення. Дії розрізняються в родовому й індивідуальному розумінні. Перші з них - це абстракт­ні сутності, які іменуються дієсловами (наприклад, «купувати», «відчиняти», «продавати» тощо). Другі конкретизуються щодо різ­них агентів і контекстів дії (наприклад, «Іван зараз купує акції», «Фінансист Дж. Сорос завжди відчиняє «закриті суспільства», «Римаренко сьогодні не може продавати товар» тощо).

Логіка дії користується двома видами змінних:

акціональними (p, q, r) і агентними (x, y, z). За допомогою цих змінних можна скомпонувати логічні формули. Наведемо приклад: формула [p] x інтерпретується як «агент х вчиняє (вчинив) дію р».

Атомарна акціональна формула має такий вигляд [A] a, де замість А можна поставити як окрему акціональну змінну, так і складний вираз, скомпонований з акціональних змінних за допомогою внутрішніх сполучників ~ (внутрішнє заперечення) і ^ (внутрішня кон’юнкція), а замість а можна поставити будь-яку агентну змінну. Наведемо приклади атомарних акціональних формул: [~p] x («агент х утримується від вчинення дії р»); [p^q] хх вчиняє складну дію, яка полягає у тому, що х вчиняє р і q»). У тому випадку, коли р позначає родову дію «палити» а q - родову дію «мити», то формула [~ p] x інтерпретується як «х утримується від паління», а формула [p ^ q] х інтерпретується як «х палить і миє».

Із атомарних акціональних формул за допомогою зовнішніх сполучників можна побудувати складні акціональні формули. Ато­марні і складні акціональні формули вичерпують клас правильних виразів мови числення предикатів дії. Ця логіка ґрунтується також як на певному синтаксисі, так і на певній семантиці. Її семантика може бути задана за допомогою методу таблиць істинності.

Дескриптивні елементи дії складаються з:

агента (відповідає на запитання: «Хто зробив?» - Суб’єкт, група, організація);

результату (відповідає на запитання: «Що зробив?»);

контексту (відповідає на запитання: «Коли, де, за яких обставин зробив?»);

інтенціональності мотивування (відповідає на запитання: «Чому зробив?»).

До структурних складових опису дій належать також поняття: «подія», «ситуація», «зміна», «альтернатива», «санкція», «імператив», «комунікація».

Подія - це результат дії, те що можна уявити собі в часі. Події можуть бути когнітивними, тобто локалізованими у просторі діючих суб’єктів (і бачить, і чує, і відчуває, і прагне завжди до конкретного суб’єкта). Вони мають у своєму складі імена (параметри) індивідів (суб’єктів і об’єктів) і операторів, що відповідають, головним чином, дієсловам природної мови, а також прикметникам, прислівникам тощо). У межах когнітивних подій існують так звані епістемічні події (переконання, сумніви, впевненість у майбутньому, впевненість у минулому) та інтенційні події (бажання, прагнення, наміри, цілі).

Ситуація - це складна подія, кон’юнкція описів декількох дій, що обов’язково відбуваються в певний час («тепер», «сьогодні», «у 2003 році», «у ХХІ ст.»).

Санкція - це покарання, яке є наслідком невиконання дії, що є обов’язковою, або виконання дії, що є забороненою. Якщо дія дозволена, то її виконання або невиконання не тягне за собою санкцій.

Зміна відповідає наявності суперечливих оцінок у певному інтервалі. Формальне визначення зміни: подія А в ситуації з курсу подій k є зміною, якщо А належить до М та існує такий під­інтервал, де А не належить до t.

Альтернатива (від лат. alterno - чергую, змінюю) формально представляє дві ситуації з однаковими інтервалами, але з різними описами. Логіка припускає також наявність спектра (множини) альтернатив. Тобто логічно можливі системи ситуацій можуть бути комбінаторно сконструйовані, якщо відомі вихідні елементи описів. Однак практично вони створюються, виходячи з певних законів, принципів, правил, норм. У логіці дії очікування на певні альтернативні ситуації детермінуються ціннісними установками, емоціями, культурними традиціями.

Імператив - це висловлювання, в якому описується схема поведінки людини; за допомогою імперативу суб’єкт, що його проголошує, намагається нав’язати певну дію іншому суб’єкту. Важливим компонентом будь-якого імперативу є звернення до норми і на можливі наслідки виконання (нагорода) чи невиконання (покарання) певної дії.

Комунікації - це засоби когнітивного впливу одного суб’єкта на іншого. Один суб’єкт за допомогою комунікації повідомляє іншого про модуси і стани свого когнітивного світу, і тим самим впливає на його когнітивний світ. Елементами трансляції можуть стати знання, сумніви, переконання. Комунікативні функції виконують також прохання, вимоги, запитання, обвинувачення, покарання, поради тощо.

З логіки дії шляхом реконструкції схем практичних міркувань можна отримати логіку взаємодії. Проблема взаємодії в цілому виглядає таким чином: х звертається до у, тому що не може щось зробити самостійно. Але при цьому х вважає, що це зможе зробити у. Так виникає проблема: яким чином х може примусити у до взаємодії з ним. Найпростіше розв’язання цієї проблеми - це дати наказ у. Але цей механізм не є універсальним: у може підкоритися наказу, а може і не погодитися з ним. Більш ефективним у процесі взаємодії є врахування інтересів іншої людини, її можливостей. Розрізняють чотири основні типи взаємодії між двома суб’єктами: 1) вимога; 2) надавання; 3) заподіяння і 4) прийняття.

Вимога - це вираз бажання, щоб інша особа виконала певну дію на користь особи, що висловила вимогу (звернення кредитора до боржника з вимогою повернути борг; звернення суду до свідка давати правдиві свідчення; претензія покупця до продавця за продаж неякісного товару з вимогою поміняти його або повернути гроші тощо). Відповіддю на вимогу може бути надання або ненадання відповідної дії (повернення боргу, правдиві свідчення, обмін неякісного товару на якісний тощо).

Заподіяння - це здійснення однією особою дій, що обмежують свободу іншої особи; нав’язування однією особою певної ситуації іншій особі (відвід підсудним судді, що є особисто зацікавленим у справі; проголошення результатів іспиту недійсними через те, що студент користувався шпаргалкою; превентивний арешт людини, яка планувала вчинити злочин тощо). Відповіддю на заподіяння може бути прийняття чи не прийняття обмеження, яке нав’язується.

Логіка запитань і відповідей. Розвиток наукових і практичних знань відбувається у формі переходу від раніше встановлених до нових, більш точних і повних за змістом знань. Цей перехід має три етапи: 

1) постановка запитання; 

2) пошук нової інформації у певній галузі; 

3) конструювання відповіді на поставлене запитання. 

Постановка запитання і пошук інформації для відповіді станов­лять запитально-відповідну форму розвитку знань.

Запитання - це речення у запитальній формі, яке спрямоване на уточнення або доповнення певного знання. Основні види запитань можна класифікувати за їхньою семантикою, структурою, відношенням до теми, функціями (табл. 1).

Таблиця 1

ТИПОЛОГІЯ ЗАПИТАНЬ

Підстави для формулювання запитань за: Різновиди запитань
відношенням до теми обговорення Змістовні Незмістовні
семантичною характеристикою Коректні Некоректні
гносеологічною функцією Уточнювальні
«чи-запитання»
Доповнювальні
«що-питання»
структурою Прості Складні
Кон’юнктивні, диз’юнктивні, змішані

За відношенням до теми, яка обговорюється, запитання можуть бути змістовними і незмістовними. Змістовні запитання прямо або опосередковано пов’язані з темою дослідження, а незмістовні - не мають ніякого відношення до неї.

Характеристика роботи

Реферат

Кількість сторінок: 9

Безкоштовна робота

Закрити

Логіка діяльності

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.