Надзвичайно красиве місце. Нажаль, навіть чудові фотографії Петра Власенко, які я використовую на цій сторінці, не висвітлюють всієї величі й краси цієї місцевості. “Велич й краса” – банальності. Просто не знаю, як словами передати почуття від сприйняття цього місця. Взагалі це місце просто потрібно побачити на власні очі.

Село Підкамінь входить до Бродівського р-ну, Львівської області. Лежить на трасі Тернопіль – Залізці - Броди. З гори, що домінує над селом, й на якій розташований древній монастир видно куполи Почаївської Лаври.

В деяких джерелах можна знайти назву каменя, від якого мабуть й бере назву цей населений пункт, – Чортів камінь. По одній з багатьох легенд про Підкамінь, саме до Почаївської Лаври тягнув чорт величезний камінь, щоб скинути його на ту православну святиню. Але не розрахував чортяка своїх сил й впустив його на те місце де й стоїть цей грандіозний пісковик зараз. Інший варіант тої легенди говорить, що камінь впав все-таки на церкву, яка стояла на пагорбі, і якщо прикласти вухо до каменю, то можна почути православні церковні співи. Я правда їх не почув. В мене взагалі з музичним слухом якось не склалось. Сам камінь має висоту 17 метрів й ширину 8-10 метрів. Дуже вражає, скажу я Вам.

Навкруги Каменю збереглося багато козацьких хрестів. Датуються вони XVII століттям. Деякі кам`яні надгробки настільки вгрузли в землю, що побачити їх можна лише залізши на сам камінь.

Залізти на нього, до речі, досить легко. За століття на камені своєрідна драбинка вишурувалась. Вирубані й вишкрябані на камені також чисельні написи типу “Тут был Киса и Ося”. Можна побачити навіть автографи написані латинськими буквами. Можна прочитати також дату – 18... рік.

Збереглися на камені також вруби та підкоси на різних рівнях. Існують версії що камінь використовувався як основа для будівництва на ньому старовинної дерев`яної фортеці, яка входила до оборонного поясу Галицько-Волинського князівства наряду з Холмом, Львовом, Данилівом, Стіжком та ін. Існує також версія, що на ньому існував наскельний дерев`яний двоярусний храм.

Деякі історики вважають, що камінь використовувався як поганське капище. Правда це, чи ні, не знаю. Але монахи розташованого поруч монастиря звели на вершині каменю хрест. Так, на всяк випадок. А ще там є невелика капличка.

Взагалі камінь цей здавна вабив монахів. Поруч з ним в так званій Монастирській горі збереглося декілька печер. Пов`язують ті печери з опришками та козаками. Але використовувались вони вірогідно як підземний храм та келії для перших монахів, що прийшли на це містичне місце.

На сайті http://www.mycastles.narod.ru можна прочитати що монастир тут заклали “ченці, яких вигнали з Києва в 1234 році”. Дослідник же цього місця Брат Ігор Монастирський у брошурі про Крестопроісхожденський монастир студійського уставу в Підкамені пише, що: “Богопосвячене життя у цій місцевості бере свій початок ще з ХІІ століття”. Існує легенда, що прийшли сюди 12 монахів. Очолював їх, такий собі, отець Урбан. Оселились вони коло каменю, почали будувати монастир. Але, під час одного з татарських набігів, були всі перебиті. Поховали ж їх під каменем.

Це лише легенда, але дуже схоже, що саме завдяки монахам починається заселення цього місця. Перша документальна згадка про монастир відноситься до 1464 року. В 1519 році дерв`яний, на той час монастир, спалили татари.

В 1612 році починається будівництво мурованого монастиря та церкви. Але будівництво у монахів-домініканців йде дуже тяжко. В 1640-их роках стається обвал склепіння, в 1648-1650 роках монахи переховуються в інших монастирях від козаків Хмельницького, в 1687 році знову завалюється склепіння собору.

Та все ж, завдяки значній грошовій підтримці польської шляхти, насамперед Вишневецьких, Чарторийських Любомирських, Собеських, Потоцьких, Калиновських, монастир продовжує розбудовуватись. Й зараз в стінах монастиря можна побачити вмуровані плити деяких з тих фундаторів.

Цитата з путівника про монастир:

“Центральною і водночас найціннішою пам`яткою серед забудов монастиря є величавий собор. Побудована з цегли та каменю святиня є тринавною, базилікальною, восьмистопною, з шестигранною вівтарною апсидою спорудою з квадратною чотириярусною вежею, розташованою на осі західного фасаду.

1695 р. Храм було освячено в честь Успення Пресвятої Богородиці, Хреста Господнього, Апостолів Петра і Павла та Всіх Святих.. З цієї нагоди у церкві вміщено мармурову плиту, на котрій було зроблено пам`ятний напис. Донині зберігся лише її невеличкий фрагмент.

Остаточного вигляду храм набув у XVIII ст., коли до нього прибудували вежу, на якій 1713 р. було вміщено залізний годинник. Архітектура вежі та цілого собору витримана в ренесансному стилі.

Збереглися фрагменти розпису вівтарної частини, що їх виконав відомий художник Станіслав Строїнський 1766 р. Розписи бічних нав були зроблені значно пізніше (1903 р.) і на сьогодні є повністю втрачені”.

Взагалі розписи , точніше те що від них залишилось мене дуже вразили:

Це щось фантастичне. Особливо, коли над тими шедеврами пропливають хмари, які видно через діряве склепіння. Зараз, саме зараз, поки монастир ще повністю не відновлений в ньому насправді можна “доторкнутись до історії”. 

Характеристика роботи

Реферат

Кількість сторінок: 11

Безкоштовна робота

Закрити

Село Підкамінь

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (067) 380–84–93, (097) 844–69–22 та (050) 297–73–76
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.