ЗМІСТ

1. ПОЛОЖЕННЯ ПРО ГЕРБ МІСТА РІВНЕ

2. ПРО ПРАПОР МІСТА РОЗПОРЯДЖЕННЯ

3. ПЕРША ПИСЬМОВА ЗГАДКА ПРО МІСТO

4. УКРАЇНСЬКА НАЗВА РІВНОГО

5. ВУЛИЦІ МІСТА

6. ОКОЛИЦІ МІСТА

7. ПАМ’ЯТНІ МІСЦЯ

8. ТЕРИТОРІЯ ЗАСНУВАННЯ СУЧАСНОГО РІВНОГО

9. РІВНЕ В АРХІВНИХ ДОКУМЕНТАХ з XIII до XX ст.

10. КОРОТКА ХРОНОЛОГІЯ

11. ОСВІТА І КУЛЬТУРА

12. БІБЛІОГРАФІЯ ОСНОВНИХ ПРАЦЬ ПРО М.РІВНЕ

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

10. КОРОТКА ХРОНОЛОГІЯ

1283 — перша письмова згадка про м.Рівне.

1461 — продаж Рівного Івашком Дичком князю Семену Несвіцькому за 300 кіп широких грошей чеської лічби.

1479 — після смерті С.Несвіцького Рівне переходить до його дружини — княгині Марії Несвіцької.

1481 — будівництво замку на острові р.Устя за розпорядженням княгині Марії Несвіцької.

XV ст.,кінець — Рівне отримує магдебурзьке право.

1507, 1-11 липня — підтвердження королем Зигмунтом І наданих Рівно­му привілеїв, зокрема проводити річний ярмарок на свято Семена Літопроводця (14.09).

1518 — смерть княгині Марії Несвіцької — фундаторки міста. Рівним почали володіти князі Острозькі.

1531 — князь Ілля Острозький отримує право на володіння Рівним.

1539 — місто переходить у спадщину Беаті Костелецькій.

1548 — спорудження у Рівному костьолу.

1565 — містом почав володіти Альбрехт Ласький.

1569 — Рівне разом з іншими україн­ськими містами опинилось під владою Польщі. Знищення міста татарами.

1574 — містом почав володіти князь Костянтин Острозький.

1617 — татари сплюндрували місто.

1621 — місто переходить у володіння князів Замойських.

1624 — велика пожежа.

1629 — у Рівному 505 домів, 10 вулиць (Замкова, Шкільна, Дубенська, Литовська та ін.).

1634 — король надає привілей на ярмарок.

1637 — Томаш Замойський влаштовує перший у місті шпиталь.

1640 — татари руйнують місто.

1642 — місто переходить у володіння Конецьпольських. На документі, датованому 15 липня 1642 року, збереглося зображення печатки Рівного.

1648-1657 — участь рівняй у визвольній війні українського народу.

1667, 9 лютого — за Андрусівським договором місто Рівне увійшло до складу Польської держави.

1691 — пожежа у Рівному.

1706, червень — вхід у Рівне шведських військ.

липень — вступ у місто російських військ.

1723 — містом заволодів Юрій (Єжи) Аюбомирський.

1728 — початок будівництва замку Любомирських у місті.

1756 — будівництво Успенської церкви, де, за народними переказами, молився один з ватажків Коліївщини Іван Гонга (будівля збереглася до наших днів).

1765 — складання плану міста архітек­тором Тоушером (у місті 683 будинки).

1770 — спорудження у Рівному колони з скульптурою Богоматері на пам'ять жертв чуми, від якої померло сотні людей. Після епідемії холери 1856 року при ній було вивішено невгасиму лампаду. Пам'ятник зруйновано міськими комуністичними властями на Паску в ніч з 21 на 22 квітня 1952 року.

1775 — будівництво у Рівному костьолу (мурованого).

1778 — місто отримує привілей короля на чотиритижневий ярмарок.

1781 — на місці старої церкви розпочато будівництво Свято-Воскресенського собору (будівля споруджувалась з дерева).

1793, 23.04 (4.05) - після другого поділу Польщі Волинь, у складі якої і Рівне, переходить до Росії. Рівне стає повітовим центром Волинського намісництва з 29.08 (9.09). З 1797 р. — Волинської губернії.

1804 — Рівне і околиці спустошує сарана. У місті голод.

1836 — початок спорудження будинку Рівненської гімназії, яка розпочала свою роботу 24 липня 1839 року.

1844-1845 — у Рівненській гімназії працював старшим викладачем видат­ний український історик, письменник, громадський і політичний діяч Микола Костомаров.

1848 — споруджено церкву св. Степана на кладовищі Грабник (збереглася до наших днів).

1857 — прокладення через Рівне шосе Київ-Берестя (Брест).

1862 — початок роботи Рівненського телеграфу.

1866-1871 — навчання у Рівненській реальній гімназії майбутнього пись­менника Володимира Короленка.

1868-1899 — спорудження в Рівному костьолу св. Антонія (нині зал камер­ної та органної музики). Посвячений 7.10.1900.

1867, 11 серпня — перебування у Рівному великого українського компо­зитора Миколи Лисенка.

1871, літо — перебування у Рівному Михайла Драгоманова — видатного українського політичного, громад­ського діяча, вченого, публіциста.

1873, 12 травня — відкрито залізничне сполучення через Рівне (Київ-Берестя (Брест).

1877 — посвячення військового шпиталю.

1881, 12 червня — пожежа у Рівному, в результаті якої згоріло до 800 дворів, собор, поштамт, крамниці тощо.

1890, 30 серпня — закладання споруди Свято-Воскресенського собору (архі­тектор Дейнека).

1895, 8(20) жовтня — освячення новозбудованого собору.

1896 — спорудження у Рівному євангельсько-лютеранського моли­товного будинку.

1897 — за всеросійським переписом населення Рівного становило 24752 чол. У місті працювало 23 дрібні підприємства.

XIX ст., 90-і pp. - спорудження військового містечка.

1905 — революційні виступи рівняй.

1906 — відкриття першого Рівненського музею (засновник — професор В.З.Окєнцький).

1908, 2 лютого — відкриття на місці згорілого театру нового театру Л.Зафрана (17 лож, 18 рядів крісел, 2 ряди балкону, 3 ряди галереї).

1909 — будівництво Л.Зафраном першої електростанції.

1910 — початок роботи Рівненського пивзаводу «Бергшльос» (будівля збереглась до наших днів).

1911,квітень — відновлення авто­бусного сполучення (три пасажир­ських автобуси та одна вантажна автомашина) за маршрутом Рівне-Корець-Новоград-Волинський-Житомир.

1912, 12.02 — у ніч на 12 лютого запрацював настінний телеграфний апарат «Сіменс і Галске», який з'єднав Київ з Рівним (307 верст).

31 липня — урочисте закладення фундаменту будинку Держбанку (вул. Гегелівська, нині С.Петлюри).

19 серпня — вихід першого номера газети «Юго-Западная Волинь».

1912, 4 квітня — перший політ над Рівним моноплана «Блеріо» (пілот видатний льотчик О.Васильєв).

1914, 1 березня — вихід першого номера газети «Голос Волыни».

1 серпня — початок першої світової війни. Перебування в Рівному військових штабів, шпиталів, наявність у місті трьох легкових автомобілів.

1914-1917 — поховання солдатів російської армії, які померли у шпиталях (1800 чол. на Лубенському кладовищі, сотні на братському кладовищі по вул. Білій (зруйноване в 1968 році).

1914, кінець — пуск дизельної електростанції (нині вул. Гоголя, 10), яка освітлювала 185 електролампочок.

1917, 6-8.12 — перше засідання Рівненської повітової народної Ради, яка висловилася за підтримку Центральної Ради.

— створення у Рівному повітової «Просвіти» (фундатор адвокат Ф.Сумневич), яка з перервами працювала до ЗО квітня 1929 року, коли була остаточно заборонена польськими властями.

1918 — відкриття у Рівному 1-ої державної української гімназії.

1919, березень-квітень вихід газети «Вільна Україна».

1919, 25 березня — прибуття у Рівне

Головного Отамана Симона Петлюри.

9 квітня — створення Директорією УНР у Рівному уряду, очолюваного Борисом Мартосом.

29 квітня — отаман В.Оскілко зробив у Рівному спробу державного пере­вороту, який не увінчався успіхом.

24 травня — захоплення міста Новгород-Сіверською бригадою червоної армії.

13 серпня — захоплення міста польськими військами.

9 вересня — включення Рівного до складу новоутвореного Волинського округу Польщі.

20 грудня — помер від тифу Василь Тютюнник — командуючий Дійовою армією УНР, генерал-хорунжий. Похований на кладовищі по вул. Дубенській.

1920, 8 липня — загибель під Рівним учасника громадянської війни у Росії Олеко Дундича (перепохований у міському парку культури і відпочинку у 1940 році).

19 вересня — захоплення польськими військами м.Рівне.

1921, 4 лютого — Рівне стає повітовим центром новоствореного Волинського воєводства у складі Польщі.

1923 — прибуття в Рівне польського дослідника Якуба Гофмана, який майже 20 років свого життя присвя­тив вивченню та популяризації історії

Волинського краю, редактора «Rocz-nikaWotynskiego» («Волинського щорічника»).

Осінь — початок роботи української приватної гімназії (працювала до осені 1939р.).

1923-1927 — виходить газета «Дзвін», яку редагував Володимир Оскілко -голова Української народної партії (вбитий агентом ГПУ в 1926 році).

1927 — створення у Рівному «Союзу українок», сфера діяльності якого розповсюджувалась на всю Волинь.

1929, 2 квітня — поховання на кладо­вищі, що по вул.Дубенській, полков­ника УНР Костя Вротновського-Сивошапки (народився в 1891 році).

— початок роботи у Рівному т.зв. «Волинських торгів», які діяли до 1939 року (щорічно протягом двох тижнів).

1932-1933 — населення Рівненщини збирало кошти та продукти для голодуючого населення України. Радянська влада не дала згоди на переправу зібраного в УРСР.

1934, 30 червня — освячення костьолу св. Петра і Павла у Рівному (переосвячено 27.10.1991).

1936, 7 квітня — виступ на Шевченківському вечорі відомого українського громадського діяча, професора Краківського університету, видатного письменника Богдана Лепкого.

Середина 30-х pp. — будівництво в стилі конструктивізму триповерхового будинку, де розмістилася нова пошта і телеграф (архітектор Стелецький).

— будівництво автостанції (поруч з мостом, який веде на передмістя Воля). Закінчення будівництва у 1935р.

1930 — перейменування вул. Сільської на вул. ім.Тараса Шевченка.

1937 — політичний процес над україн­ськими патріотами, звинуваченими у приналежності до ОУН.

1939, 17 вересня вступ до міста підрозділів Червоної Армії.

4 грудня — створення Рівненської області з центром у м.Рівне.

— храми Рівного, як і всієї Західної України, без канонічних актів отримали юрисдикцію Московської патріархії.

— населення Рівного становить 43 тисячі чоловік.

1940 — у місті Рівному відкрито 155 магазинів, 45 їдалень, 36 буфетів, 4 лікарні, 2 поліклініки, протитубер­кульозний диспансер, інститут удосконалення кваліфікації вчителів, вчительський дворічний інститут, у якому навчалось 210 студентів (стаціонар) та 545 заочників.

1939-1941 — масові арешти рівняй органами НКВС.

1941, березень — відкриття погруддя Тараса Шевченка (парк культури та відпочинку ім.Т.Шевченка).

28 червня — окупація Рівного фашис­тами.

З липня — створення управління Рівним (голова міської управи — П.Бульба).

20 серпня — декрет рейхсканцлера фашистської Німеччини про утворен­ня рейхскомісаріату «Україна» з центром у м.Рівне.

31 серпня — створення у Рівному Української ради довіри, яку очолив Степан Скрипник (згодом патріарх УАПЦ Мстислав).

Літо — першоієрарх Православної церкви у Польщі митрополит Діонісій (Велединський) відновив свою юрисдикцію над Українською Православною церквою на західно­українських землях, в т.ч. й у Рівному.

1вересня — вихід у Рівному першого номера газети «Волинь» (редактор Улас Самчук).

14 вересня — початок роботи Рівнен­ського міського українського драма­тичного театру (директор і балет­мейстер — А. Демо-Довгопільський, режисери О.Зарічний, М.Лісовик, М.Байдан та ін. за участю 70 акторів). Протягом своєї роботи (до січня 1944 року) театр поставив 20 нових спектаклів, дав ряд концертів.

Вересень ~ початок роботи Українського допомогового комітету в Рівному (голова Степан Скрипник).

IIлистопада — масова страта гітлерівцями рівненських євреїв в урочищі «Сосонки» під Рівним (17,5 тис. чол.).

1941-1944 — робота українського видавництва «Волинь» (з 1942 року його очолив Іван Тиктор).

1942— початок роботи в місті підпіль­ного центру ОУН.

1943— населення Рівного становило 17330 чол.

Жовтень — у Рівненській в'язниці гітлерівці розстріляли 350 в'язнів після терористичного акту, здійсненого радянським терористом-розвідником М.Кузнецовим над високопоставленими фашистськими чиновниками. Серед розстріляних — член адміністратури УАПЦ о. Микола Малюжинський та член єпархіального управління в Рівному о. Володимир Мисечко, голова Українського Червоного Хреста Харитя Кононенко та ін.

1944, 2 лютого — вступ у Рівне підроз­ділів Червоної Армії.

— православні церкви Західної України, в т.ч. й Рівного, були насильно під­порядковані Московській церкві.

1945, 1 січня — населення Рівного становило 27307 чол.

1947, зима — зруйнування пам'ятника И.Сталіну в Рівному (район ниніш­ньої Театральної площі).

1954 — переведення з Києва до Рівного гідромеліоративного інституту (нині Український державний університет водного господарства і природо-охорони).

1957— введення в дію Рівненського заводу високовольтної апаратури.

1958— рівняни дістали можливість оглянути першу телепрограму (регу­лярні телепередачі розпочалися з 1967 року з введенням у дію потужної телестанції).

1959— відкриття погруддя на могилі учасника громадянської війни Олеко Дундича (скульптор О.Бізюк).

—відкриття малої Рівненської заліз­ниці.

1960— завершення будівництва облмуз-драмтеатру.

1962, 28 квітня — закінчення будів­ництва газопроводу до м.Рівне.

—закриття Свято-Воскресенського собору.

1963 — випуск першої продукції Рівнен­ським льонокомбінатом.

6 лютого — зняття з реєстрації релігійного об'єднання Свято-Воскресенської соборної громади і переобладнання будівлі храму під музей атеїзму.

1967 — закінчено будівництво кінотеатру «Україна».

1969, поч. квітня — початок введення в дію першої черги Рівненського заводу азотних добрив.

1970 — територія міста — 2899 га, населення — 123,5 тис. чол.

1971 — Рівне простяглося із сходу на захід на 7,5 км, з півдня на північ на 6,7 км. Загальна площа міста стано­вила 36 кв.км.

—населення міста — 128,1 тис.чол.

1973 - обрано 347 депутатів міської ради (145 тис. населення).

1974— в місті 2905 автомобілів, легкових

—2040, в індивідуальному користу­ванні 1504 автомашини, автобусів — 494.

5 грудня — введення в дію першого тролейбусного маршруту (7 км).

1975 — передача приміщення колишньої гімназії (обкому партії) Рівненському краєзнавчому музею.

1977 — в Рівному відкрито аеровокзал міжнародного класу.

1978, червень — відкриття Рівненсь­кого державного інституту культури.

1979 — закінчення спорудження адміні­стративного будинку (кол, облвикон­кому та обкому партії) (нині майдан Просвіти).

1980 — закінчення спорудження першого в Рівному 14-поверхового 158-квартирного будинку (нині вул. Київська ,14).

1983 — урочисте відзначення 700-річного ювілею міста.

1985 — створено обласну письменницьку організацію. Відкрито палац школярів та молоді. Відкриття монументу Слави.

1988, 28 вересня — створення у Рівному Товариства української мови ім.Т.Шевченка (голова В.Червоній).

28 жовтня — відкриття меморіальних дошок, які увінчують перебування в будинку по вул. Драгоманова, 17 великого українського композитора Миколи Лисенка та відомого україн­ського історика, археолога Миколи Біляшівського.

22 липня — установча конференція Рівненської регіональної організації Народного Руху України за перебудову.

26 жовтня — створення обласної організації Товариства української мови ім.Т.Шевченка (голова В.Червоній).

З квітня — передача приміщення Свято-Воскресенського собору Російській православній церкві.

1989, 12 січня — згідно з переписом населення у Рівному проживало 228 тис. чол.

1990 — участь рівняй у перших демокра­тичних виборах до Рад усіх рівнів.

— участь рівняй у «живому ланцюгу» («Українська хвиля») з нагоди проголошення Дня Соборності України та 22.01.1919р. акту возз'єднання УНР та ЗУНР.

25 лютого — 50-тисячний мітинг біля пагорбу Слави М.Рівне, присвячений обговоренню громадсько-політичної ситуації в області.

9 березня — встановлення меморіального знака на честь 150-річчя виходу з друку першого видання «Кобзаря» Т.Шевченка і підняття синьо-жовтого українського національного прапора в Рівному на майдані ім.В.Короленка.

квітень — створення у Рівному єпархії Російської православної церкви.

1 травня — відбулася остання першотравнева демонстрація жителів «Ровно»; завершили колону представ­ники Руху, які цього сонячного дня проводили КПРС «в останню путь».

12 травня — президія Рівненської міської Ради народних депутатів прийняла рішення про використання української національної символіки на території міста.

16 червня — підняття над приміщенням Рівненської міської Ради україн­ського національного синьо-жовтого прапора (підняли народні депутати України Левко Лук'яненко, Володимир Пилипчук, Василь Червоній).

7 липня — освячення першої в Рівненській області церкви УАПЦ (м.Рівне, церква св.Степана на Грабнику).

19 серпня — відродження організації «Союзу українок» у Рівному.

10 жовтня — створення в Рівному єпархії УАПЦ (перший єпископ — Антоній).

IIлистопада — освячення СвятішимПатріархом УАПЦ Мстиславом пам'ятного хреста та каменя у Рівному (на Грабнику), де буде споруд­жений Свято-Покровський собор.

26 грудня — рішення міської Ради відновити старовинний герб Рівного. У цей час було затверджено і прапор міста (голуба смуга на ньому означає красу і велич, срібна — невинність та чистоту, зелена — надію, радість, щедрість).

1991, квітень — початок спорудження у Рівному Свято-Покровського кафедрального собору.

11 червня — з ініціативи Рівненського Народного Руху України на чолі з народним депутатом України Василем Червонієм Президія Верховної Ради Української РСР прийняла постанову № 1183-ХІІ. «Про приведення назви міста Ровно і Ровенської області у відповідності до правил українського правопису». Надалі місто Ровно іменується Рівне, а Ровенська область — Рівненською.

11 липня — переіменування центральної вулиці Рівного на вул. Соборну та центральної площі міста (площа Леніна) на майдан Незалежності.

19, 20, 21 серпня — мітинги, організовані Рівненським Народним Рухом України (голова Василь Червоній), на яких рівняни виступили проти державного перевороту, вчиненого керівництвом КДБ, КПРС та міністерства оборони СРСР.

25 серпня — демонтаж пам'ятника Леніну в Рівному. 15-тисячний мітинг на честь проголошення НезалежностіУкраїни, організований головою управи м.Рівне Іваном Федівим та народним депутатом України Василем Червонієм.

1994 — з ініціативи заступника началь­ника обласного управління СБУ Григорія Білоуса демонтовано пам'ятник командиру партизанського загону спецпризначення Д.Медве­деву.

17 травня — демонтаж пам'ятника радянському терористу М.Кузнецову.

— з ініціативи міського голови Володимира Мороза спорудження пам'ятника загиблим за Україну (перед будинком міської Ради).

1996, 19 квітня відкриття мемо­ріальної дошки у Рівному, яка увічнює пам'ять жертв Чорнобильської траге­дії (цвинтар римо-католицького костьолу св. Петра і Павла).

1998, 3 лютого — включення Верхов­ною Радою України в межі міста земель Рівненського району загаль­ною площею 2042 га.

1999, 12 травня — відкриття та посвя­чення пам'ятного знака (скульптори Микола Сівак, Володимир Петухов), який увічнює пам'ять жертв локаль­них воєн. У траурних торжествах взяв участь Президент України Л.Кучма.

22 травня — відкриття та посвячення пам'ятника великому українському поету Тарасу Шевченку (скульптори Петро Подолець, Володимир Стасюк під керівництвом професора Емануїла Миська (Аьвів), спорудженого на кошти міської ради (голова Віктор Чайка).

2001, 14 жовтня — освячення Патрі­архом Київським і всієї України Руси Святійшим Філаретом Свято-Покровського собору в присутності народних депутатів України Віктора Ющенка, Василя Червонія та десятків тисяч рівняй.

— освячення каплиці пам'яті командира УПА-Північ Климу Савуру (Дмитру Клячківському) і героям національно-визвольних змагань 1918-1950-х років.

14 жовтня — освячення Патріархом Київським і всієї України Святійшим Філаретом першого в Україні пам'ятника голові Директорії УНРСимону Петлюрі (вул. С.Петлюри), спорудженого з ініціативи Україн­ського Народного Руху (голова В.Червоній) при сприянні Рівненської міської Ради (голова Віктор Чайка).

2002, 14 жовтня — освячення Патріархом Київським і всієї України Святійшим Філаретом пам'ятника головному командирові Української Повстанської Армії генерал-хорун-жому Климу Савуру (Дмитру Клячківському), спорудженого з ініціативи Українського Народного Руху (народний депутат України В.Червоній) при сприянні міської Ради (голова Віктор Чайка).

2003, 25 серпня — відкриття відновленої колони Божої Матері.

Характеристика роботи

Реферат

Кількість сторінок: 70

Безкоштовна робота

Закрити

Місто Рівне

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.