План

1. Розкрити внесок В.І.Вернадського у вчення про біосферу. Охарактеризувати основні компоненти біосфери.

2. Розкрити особливості виникнення й еволюції біосфери.

3. Обгрунтувати сутність автотрофних та гетеротрофних організмів та їх роль у розвитку біосфери

4. Охарактеризувати особливості біологічного кругообігу речовин

5. Розкрити особливості формування грунтів та їх ролі у біосфері.

6. Схарактеризуйте особливості та роль карбону у біосфері.

7. Розкрити сутність ноосфери та обґрунтувати її специфічні ознаки

8. Розкрити сутність азональності. Обґрунтувати чинники, що викликають висотну поясність

9. Обгрунтувати основні закономірності зміни природних угруповань при русі з півночі на південь

1. Розкрити внесок В.І.Вернадського у вчення про біосферу. Охарактеризувати основні компоненти біосфери.

В.І. Вернадський відкрив і сформулював низку важливих законів природи. Головними з них є закони про єдність зв'язків і взаємозв'язків людства і природи, єдність сущого на Землі з космосом. Вчення про біосферу і біогеохімічні процеси, про роль живої речовини в еволюції нашої планети є наріжним каменем сучасного природознавства і відіграє визначальну роль у розв'язанні екологічних проблем, які в наш час так гостро постали перед людством. Основи цього вчення, які були викладені В.І. Вернадським у книзі "Біосфера" та інших його працях, зберігають свою актуальність і нині.

В.І. Вернадський розглядав біосферу як область життя, основа якої — взаємодія живої і косної (неживої) речовини. Він писав: "Живі організми є функцією біосфери і тісно матеріально та енергетично з нею пов'язані, є величезною геологічною силою, що її визначає... Вони пов'язані з навколишнім середовищем біогенним током атомів: своїм диханням, живленням і розмноженням". Найістотніша особливість біосфери — це біогенна міграція атомів хімічних елементів, яка зумовлена променевою енергією Сонця, процесами фотосинтезу й органічного розкладу.

Основними компонентами біосфери є: 1) біомаса живих рослин, здатних шляхом фотосинтезу фіксувати і перетворювати сонячну енергію в потенційну і зберігати її у вигляді органічних сполук; 2) біомаса тварин і мікроорганізмів, які проживають на поверхні Землі і у верхніх шарах земної кори; 3) біогенна речовина — маса речовин, яка створена і перероблена організмами в минулому (наприклад, кам'яне і буре вугілля, крейдяні відклади і т. д.); 4) біокосна речовина, створена одночасно і живими організмами, і процесами косної (неживої) матерії — такими є вся природна вода, тропосфера, кора вивітрювання; 5) радіоактивні елементи, що надходять з внутрішніх сфер Землі; 6) потік сонячної енергії та речовин, що надходять на Землю з космосу.


2. Розкрити особливості виникнення й еволюції біосфери.

Сучасна біосфера виникла не відразу, а в результаті тривалої еволюції .

На початку фанерозою (близько 600 млн років тому) відбулася важлива зміна в складі морської фауни. Багато організмів набули твердої частини тіла — скелету. Значно поширилися молюски. У них уже з'явилася нервова система і система травлення, органи чуття, серце, органи кровообігу.

У силурійському періоді велика кількість живої речовини планети виходить з океанічного середовища на сушу. Відбувається масове переселення багатоклітинних організмів (спочатку рослин, а пізніше тварин) на поверхню материків.

На початку девонського періоду, приблизно 400—380 млн років тому, серед рослинності переважали болотолюбиві види, які росли на заболочених узбережжях. Пізніше їм на зміну прийшли плавуневі, хвощеві, папоротеві і голонасінні рослини. На суші в цей час уже жили скорпіони, багатоніжки і комахи

Упродовж кам'яновугільного періоду (350—285 мли років тому) різко збільшилися кількість дерев'янистих форм. У лісових ландшафтах досить сильно розвинулися чагарникові і ліаноподібні. В Серед тварин дуже розвинулися земноводні, які за зовнішнім виглядом нагадували гігантських ящерів.

У пермському періоді (285—230 мли років тому) на зміну споровим і примітивним голонасінним прийшли більш високоорганізовані голонасінні — цикадові гінгкові і хвойні. Із тварин активно розвивалися плазуни. Серед морських безхребетних значного поширення набули представники форамініфер і головоногі молюски.

В тріасовому періоді (230—195 млн років тому) продовжувався пишний розвиток цикадових і гінгкових. У наземній фауні головна роль належала плазунам, але в їх складі відбувалися помітні зміни: котилозаврів і звіроподібних плазунів замінили динозаври. Серед морських тварин розквіту досягли головоногі молюски.

Дуже своєрідним був органічний світ юрського періоду (195—137 млн років тому). Це був час панування голонасінних. Величезні простори займали хвойні, гінгкові, беннетитові і цикадофітові ліси. У фауні переважали плазуни, птахи, риби; з'явилися дрібні ссавці. Протягом крейдового часу (137—65 млн років тому) розвиток організмів та їх розселення вельми залежали від природного середовища. Відбувалася їх диференціація на поверхні Землі залежно від екологічних умов. З'явилися представники вищої фауни — квіткові рослини, які згодом набули провідного значення в різних В останню еру історії Землі — кайнозойську — органічний світ за 70 млн років набув сучасних рис. Провідну роль серед рослин зайняли покритонасінні, виникли форми, близькі до сучасних. Величезні зміни відбулися в складі тварин. З'явилися хоботні, хижаки, примати, копитні, гризуни та ін. Залежно від ландшафтно-кліматичних умов переважала та чи інша група ссавців. Найбільш знаменною подією цього періоду стала поява в біосфері людини.


3. Обгрунтувати сутність автотрофних та гетеротрофних організмів та їх роль у розвитку біосфери

Гетеротрофи (від грец. heterone — «інший» і trophe — «живлення») — організми, що вимагають органічних сполук, як джерела вуглецю для росту і розвитку.

Гетеротрофи відомі як консументи або споживачі в харчовому ланцюжку. Гетеротрофи є протилежністюавтотрофам, які використовують неорганічні речовини, вуглекислоту або бікарбонат, як єдине джерело вуглецю. Всі тварини — гетеротрофи, також як і гриби та багато бактерій та архей. Деякі паразитичні рослини також є повністю або частково гетеротрофами, тоді як хижі рослини споживають м'ясо для отримання азоту, при тому будучи автрофними.

Гетеротрофи не в змозі синтезувати органічні сполуки на основі вуглецю незалежно, використовуючи неорганічні джерела (наприклад тварини, на відміну від рослин, не можуть проводити фотосинтез) і тому повинні отримувати поживні речовини від автотрофів або інших гетеротрофів. Щоб називатися гетеротрофом, організм повинен отримувати вуглець з органічних сполук. Якщо він отримує азот з органічних сполук, але не вуглець, він вважатиметься автотрофом. Автотрофні організми— організми, що синтезують із неорганічних речовин (головним чином води, діоксиду вуглецю, неорганічних сполук азоту) всі необхідні для життя органічні речовини, використовуючи енергію фотосинтезу (фототрофи - всі зелені рослини) чи хемосинтезу (хемотрофи — деякі бактерії).

Автотрофи — основні продуценти органічної речовини в біосфері. Вони забезпечують існування решти організмів.

Характеристика роботи

Контрольна

Кількість сторінок: 10

Безкоштовна робота

Закрити

Землезнавство 8

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (067) 380–84–93, (097) 844–69–22 та (050) 297–73–76
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.