загрузка...
загрузка...
Характеристика роботи

Контрольна

Кількість сторінок: 12

Безкоштовна робота

План

1. Проаналізуйте розвиток матеріальної та духовної культури народів Північної Америки (ескімоси, індіанці)

2. Охарактеризуйте доколумбові державні утворення народів Південної Америки: суспільна організація та особливості культури.

3. Доколумбові державні утворення Америки.

4. Етнічна характеристика та антропологічний склад народів Європи.

5. Особливості суспільного устрою, матеріальної та духовної культури у західних та південних слов'ян.

6. Народи Прибалтики: латиші, литовці, естонці

1. Проаналізуйте розвиток матеріальної та духовної культури народів Північної Америки (ескімоси, індіанці)

Народна творчість етносів Північного Кавказу багата і своєрідна. На ній залишило глибокий відбиток мусульманство, яке забороняло зображувати людей і тварин. Залежно від локальних особливостей природно-географічних умов в одних племен переважало лісове полювання, в інших — рибальство. Улітку більшість місцевих індіанців була зайнята в рибальстві, а взимку — в полюванні на оленів, лосів, мускусних биків, ведмедів, зайців та іншу дичину.

До приходу європейців полювання на хутрового звіра тут відігравало другорядну роль. Торгівля з європейцями перетворила його у провідний промисел. Предмети побуту і посуд виготовляли з дерева та берести, а кошики — з лози і корінців. Кожен член родини мав свою глибоку і мілку тарілку, чашку, вирізану з берези, ніж і ложку. Чоловічий і жіночий одяг шили і вишивали жінки. Він відрізнявся лише довжиною: чоловіча сорочка закривала коліна, а жіноча — сягала щиколоток. Чоловіча сорочка звисала спереду і ззаду довгими трикутними хвостами. Жіночі замшеві сорочки-сукні досягали майже щиколоток. їх рівний подол оздоблювали замшевою торочкою, а всю передню частину — вишивкою та аплікаціями. Поясним одягом жінок були такі ж, як у чоловіків, ногавиці, а верхнім — плащі з хутра. У релігії місцевих аборигенів переплелися тотемічні обряди і вірування з анімістичними поглядами на природу. В алгокінських племен майже повсюдно продовжували зберігатися традиції тотемізму у вигляді пошанування тотемних предків, магічних дій і заклинань, використання амулетів тощо.


2. Охарактеризуйте доколумбові державні утворення народів Південної Америки: суспільна організація та особливості культури.

Майя (ю ка т еки). Тропічні ліси Мексики, Гватемали і прилеглі області Белизу, Західного Гондурасу і Західного Сальвадору населяє група індіанських етносів, які відомі під загальною назвою майї: лакандони, чали, чонтали, чорти, чухи, цельтали, цоцали, тотіки, хокальтеки, хаустеки, кіче, какчі-кели, цутушіли, успантеки та ін. Загальна їх чисельність нині сягає близько З млн чоловік. їхні мови належать до мовної групи пенуті і поді¬ляються на дві підгрупи — майя і кіче. Майя займалися підсічно-вогневим землеробством у тропічних лісах. Рік вони ділили на два сезони — сухий (листопад-травень) і дощовий (червень-жовтень). Тваринництво в майя було слабо розвиненим. Але вони розводили індиків і собак, м’ясо яких вживали в їжу. Важливу роль відігравало бджолярство, крім того, збирали мед диких бджіл. Одяг майя складався з набедреної пов’язки, плаща і санда¬лет. Жінки одягали спідниці, подекуди ще й нагрудні пов’язки. Як оздобу носили браслети на руках і ногах, підвіски у вухах, носові і губні оздоби, намисто. Сім’я майя була перехідною від парної до моногамної. Майно переходило від батька до сина. Жінкам заборонялося відвідувати храми, їсти разом з чоловіками, дивитись на вулиці на чужих чоловіків і т.ін. Але при цьому жінка могла вільно покинути сім’ю і знову одружитись. А цт еки (найдавніша самоназва масеуалі — мисливці на оленя, новітні самоназви — астеки, науа, теночки, м ехіка) — належать до американської підраси великої монголоїдної раси. Вони розмовляють кількома діалектами мови науталь (ацтекської) ацтеко-таноанської мовної групи. Нині 2/3 з 1,1 млн ацтеків розмовляють також іспанською мовою. Основу господарства ацтеків складало палично-мотичне землеробство. Інколи товстий кінець палки обтісували у вигляді сучасного заступа. Ацтеки широко використовували штучне зрошення, різні види добрив, а на озерах влаштовували плаваючі сади (чінампи). Основним житлом більшості общинників була хата із тростини, стіни якої обмащували глиною і білили, а дах настеляли соломою або листям агави. Одно- або двоповерхове житло заможних общинників та середніх прошарків міського населення будували з невипаленої цегли чи каменю. Одяг ацтеків відзначався простотою. Чоловіки одягали набедрену пов’язку, короткий плащ, що зав’язувався біля правого плеча, на ноги взували сандалети з волокон агави або шкур. Жінки одягали довгу білу багато вишиту полотняну сорочку без рукавів, спідницю та взували сандалети. Багаті жінки одягали плащі з барвистого пташиного пір’я, носили головні убори з пір’я. Релігійні уявлення ацтеків були складними і вимагали спеціальних знань жерців. Ацтеки поклонялися богам землеробства і стихій природи.