План

1. Проаналізуйте демографічну ситуацію в світі та вплив економічних процесів на розвиток етносів у XX - XXI ст.

2. Етногенез народів Австралії та океанії

3. Особливості матеріальної культури та суспільної організації народів Австралії

4. Особливості матеріальної культури та суспільної організації народів Океанії.

5. Духовна культура народів Австралії та Океанії.

6. Особливості етногенезу народів Африки. Історико – культурне районування

7. Історико – культурні особливості народів Північної Африки (єгиптяни, лівійці)

8. Історико – культурні особливості народів Східноафриканської провінції (суданці, багари, беджі, дінки, нубійці, масайці)

9. Особливості традиційно – побутової культури етносів Західноафриканської провінції

1. Проаналізуйте демографічну ситуацію в світі та вплив економічних процесів на розвиток етносів у XX - XXI ст.

Демографічна ситуація. На початку XX ст. найбільш населеною країною був Китай. Там проживало 467 млн. осіб. У ^"Р0"1 нараховувалось близько 325 млн. осіб, в Америці - 178 млн., Африці - 13,5 млн. і в Австралії та Новій Зеландії майже півмільйона. У пошуках кращого життя в США та інші країни Америки переїхало чимало емігрантів з Європи та Азії. Колонії переселенців розширилися в Австралії та Латинській Америці. Протягом XX ст. населення країн Америки й Африки зростало швидкими темпами і нині значно перевищує населення Європи.

Цивілізації. У XX ст. продовжувався бурхливий розвиток індустріальної цивілізації. Привласнююче господарство і відтворююча економіка служили головними засадами суспільного прогресу і кардинально змінили обличчя світу. Ринок став головним регулятором товарного виробництва. Індустріальна цивілізація, прийшовши на зміну аграрній, зумовила панування машинного виробництва й істотне поглиблення поділу праці. Вона вивела Європу в лідери світового розвитку, а перегодом високо піднесла роль США. Під впливом економічних досягнень, загальної інтелектуалізації суспільства зароджувалось прагнення до демократизації держави, національної самоідентифікації й духовного розкріпачення. Однак у рамках індустріальної цивілізації перехід до правової держави й громадянського суспільства здійснювався поступово, через революції й реформи, які охопили світ від початку століття і продовжуються до сьогоднішніх днів. Феноменом XX ст. став тоталітаризм.

На відміну від Європи, на азіатському й африканському континентах народи зберігали традиційну цивілізацію. Повторення життя предків вважалось вищим смислом життя. З покоління в покоління передавались вчення, звичаї, система духовних цінностей, мало зрозумілих представникам інших народів. Взаємодія цивілізацій протягом попередніх століть виявилась на ділі вторгненням у традиційне суспільство і його руйнуванням, нав'язуванням власної моделі існування.

Політична карта. У XIX ст. наймогутнішою державою світу була Британська імперія. її влада поширювалась на третину суші Землі. Другою за величиною колоніальною імперією була Франція. На початку XX ст. у них були серйозні конкуренти - США й Німеччина. Розвинені держави поділили світ на сфери впливу. Апогею досягла колоніальна політика. У колоніях та напівколоніях проживало 1367 млЬ. чол. або 79% населення землі. Британська, Французька, Російська, Оттоманська, Австро-Угорська, Німецька, Португальська імперії набрали класичних рис, які їх об'єднували і водночас породжували гострі нездоланні суперечності. Виняток становили Швейцарія, Швеція, Норвегія, деякі латиноамериканські країни, де намагалась знайти притулок трудова й політична еміграція поневолених народів.


2. Етногенез народів Австралії та океанії

Океанія - найбільше на планеті скупчення островів (близько 10 тис.) у центральній і південно-західній частинах Тихого океану.

S = 1,3 млн. км 2

Історико-культурне районування:

- Меланезія (S = 969 тис. км 2): західна частина Океанії: о. Нова Гвінея, арх. Бісмарка, Соломонові о-ва, арх. Луїзіана, о-ва Нові Гібриди, о. Нова Каледонія, о. Фіджі;

- Полінезія (S = 291 тис. км 2): східна і південно-східна частина Океанії: о-ви Нова Зеландія, о. Самоа, Маркізькі о-ви, Гавайські о-ви, о. Великодня, о. Кука та ін

- Мікронезія (S = 2,6 тис. км 2): північно-західна частина Океанії: о-ва вулканічного і коралового походження, з них найбільші: Маріанські, Каролінські, Маршаллові.

Велика частина корінного населення Океанії відноситься до австралоідной раси. Полінезійці відносяться до полінезійської змішаної раси, в якій поєднуються австралоідних і монголоїдні риси: високий зріст, коричнева або жовта шкіра, хвилясте волосся, вилицювате обличчя. У лінгвістичному відношенні аборигени Океанії утворюють дві великі спільності: папуаські народи і народи, що говорять на мовах австронезийской мовної сім'ї (Полінезія, більшість мікронезійцев, населення о. Фіджі). До появи європейців населення Океанії займалося підсічно-вогневим землеробством (вирощували ямс, таро, батат, плоди кокосової і сагової пальми, хлібне дерево, банани), збиранням, морським рибальством (мережі, вудки; велику рибу били острогами і стрілами). Розлучалися домашні тварини і птахи - собаки, свині, кури, всі вони йшли на м'ясо. За рівнем техніки жителі всіх островів Океанії мали багато спільного. Вони не знали металів, користувалися кам'яними сокирами, кістяними ножами, кинджалами і шилами, дерев'яними мотиками у вигляді загостреною палиці, палицями і списами, скребками з раковин. У жителів Меланезії існували лук і стріли. Для одягу океанійци вживали матерію з битого лубу, так звану тапу. Повсюдно було розвинене плетіння з рослинного волокна, виготовлення циновок, мереж, сумок, поясів та прикрас. У меланезійців розвинулося гончарство. Соціальна організація: до початку європейської колонізації панував первіснообщинний лад, а проте почався вже розпад родоплемінних відносин. Основною суспільною одиницею була всюди родова громада, найчастіше співпадає з селом. Общинна власність була пануючою, але поряд з нею існувала і особиста власність. Земля належала громаді; в общинної власності перебували і великі човни, що служили для колективної рибної ловлі, але плодові дерева вважалися особистою власністю посадили їх. Між громадами існували постійні мінові зв'язку, тобто обмін. В основному він був натуральним. У Мікронезії з'явилися своєрідні гроші у вигляді кам'яних дисків. Існувало також і деякий суспільний поділ праці. Релігія: уявлення про надприродну силу - «мана» пов'язували з впливом у суспільстві; мана приписувалася вождям і старійшинам і особливо їх предкам. На могилах старійшин ставилися дерев'яні різьблені зображення, іноді з черепами небіжчиків, їм приносили жертви. Члени чоловічих союзів одягали маски, представляючи померлих вождів, лякаючи одноплемінників. У жителів існувало багато різних обрядів, народних свят, які супроводжувалися виразною музикою на барабанах, флейтах і раковинах. Крім того, вони дуже любили танці, що наслідують бойовим сутичок або трудовим рухам. Меланезійці створили багату орнаментальне мистецтво. Різьба по дереву і кості, що прикрашає знаряддя і посуд, маски і надгробні зображення вражають красою і різноманітністю. Зазвичай орнамент являє собою стилізоване зображення птахів, риб, людської фігури і обличчя. Населення Океанії було дуже майстерними мореплавцями і суднобудівниками. Вони могли виготовляти великі вітрильні судна, також існували судна-катамарани. Вони вміли робити карти за допомогою прожилок і паличок.


3. Особливості матеріальної культури та суспільної організації народів Австралії

Австралійці — представники найбільш ранньої з доступних нашому безпосередньому спостереженню стадій розвитку людства: стадії майже недоторканого общинно-родового устрою. Тому їх культура являє виключний інтерес для сучасної людини. І тут ми зустрічаємося з цікавим явищем. Які б різні нриродно-географічні зони земної кулі не заселяли первісні мисливці, рибалки та збирачі, принципи їх соціально-економічних структур дивним чином співпадають, мають універсальний характер. Компоненти культур суспільств на стадії економіки привласнення групуються у два крупних блоки.

Перший блок характеризується нескінченною варіантністю елементів, неповторністю їх сполучення, що обумовлює складність і багато в чому унікальність соціальної організації австралійських аборигенів. Насамперед слід підкреслити, що в традиційному житті аборигенів велике значення належить племенам, що мають внутрішню структуру: локальні спадкоємні групи, клани, половини, фратрії та ін. У соціальній організації австралійських аборигенів є дві основні структури: система родства і система секцій (частин племені). Родинні стосунки регулюють усе соціальне життя аборигенів. Вони зберігають у своїй пам'яті обширні родоводи, а шляхом опиту старійшин можна встановити родословие дерево п'яти чи шести поколінь, де точно буде показано родство кожної окремої людини з іншими. Як правило, плем'я нараховує кілька сот людей, і оскільки численні шлюби здійснюються в цих межах, то за допомогою родоводів можна прослідкувати родство, пряме чи непряме, близьке чи далеке, між членами племені. Ці стосунки регулюють також взаємні відносини між членами племені: людина виконує обов'язки щодо свого брата чи батька зовсім інші, ніж, наприклад, чоловіка сестри батька. Для позначення родства у австралійців є класифікаційна система, до якої належать секції. Поділ на секції — зручний спосіб класифікації людей, їх розподілення на категорії не лише для регулювання шлюбних стосунків чи соціальної ідентифікації, але також і для регулювання звичайної повсякденної поведінки. Там, де є секції, кожний член племені з момента народження і навіть ще до народження входить до одного з чотирьох підрозділів, що мають назви. Це відіграє важливу роль під час укладання шлюбу та в родинних стосунках. Зокрема, у секцію групують родичів відповідно до поколінь та кросскузенних відношень. Це означає, що чоловік може вступити до шлюбу зі своєю двоюрідною сестрою або з іншою жінкою, яка належить до тієї ж категорії родства. Але не з усіма двоюрідними сестрами він може вступити до шлюбу: він не може одружитися З дочкою брата свого батька або дочкою сестри своєї матері, оскільки жінки належать до групи «сестра» і одружитися з ними означає змішати кров, що заборонено. Чоловік може взяти шлюб з дочкою брата матері або дочкою сестри батька. Таким чином класифікаційна система родства обумовлювала все соціальне життя австралійців, а разом з цим і шлюбні закони, що надає унікальності їх соціальній організації.,

Другий блок культури, навпаки, характеризується однотиповістю, в яких би природно-географічних умовах не проживали первісні суспільства. В основі його знаходиться виробничий колектив — община, яка тонко реагує на всі зміни природного середовища, відносно стабільна й водночас динамічна. Цей блок можна назвати системою або структурою соціальної адаптації. Нескінченні, неповторні елементи соціальної орієнтації та культури накладені на єдину структуру соціальної адаптації, подібно орнаментам, нашитим на основу тканини. Згідно з цією системою й засновано традиційне суспільство аборигенів Австралії.

Характеристика роботи

Контрольна

Кількість сторінок: 13

Безкоштовна робота

Закрити

Етнологія 5

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (067) 380–84–93, (097) 844–69–22 та (050) 297–73–76
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.