План

1. Функціоналізм і структуралізм в етнології

2. Школа історичної етнології в США (Ф. Боас)

3. Етнопсихологічна школа і культурний релятивізм

4. Проаналізуйте новітні концепції в етнології. Постмодернізм

5. Розкрийте основні теорії походження етносу

6. Проаналізуйте поняття «етнос» і «етнічність»

7. Проаналізуйте поняття «народ» і «нація»

8. Розкрийте сутність біологічної та енергетичної теорії етносу

1. Функціоналізм і структуралізм в етнології

Засновником функціоналізму був англійський етнолог польського походження Броніслав Малиновський

1. Людське суспільство — це біологічний організм особливого типу', природна адаптативна система, в якій поєднались умови існування самого суспільства з основними потребами його членів; 2. Людина — це тварина, яка, вдовольняючи свої основні (первинні) біологічні потреби (в їжі, одязі, житлі і т.ін.) перетворює навколишнє середовище, творить культуру; 3. Культура — це матеріальна (речова) і духовна системи, за допомогою яких людина забезпечує своє існування. Відмінності між культурами етносів засвідчують наявність різноманітних способів задоволення потреб людей; 4. Крім основних потреб, існують ще й похідні (вторинні), тобто духовні, що викликані не природою, а культурним середовищем; 5. Наявність основних і похідних потреб зумовила появу різноманітних способів і засобів їх задоволення, тобто формування первісних організаційних форм — інститутів; 6. Культура кожного етносу — це складна система стійкої рівноваги, в якій кожен її складовий елемент виконує свою функцію.

Структуралізм Основні ідеї структурного функціоналізму Альфреда Ред- кліфф-Брауна лягли в основу того нового напряму в європейській соціальній антропології (етнології), який дістав назву структуралізм. Особливо популярною стала його теза про те, що соціальна антропологія повинна зосередити увагу на вивченні постійно повторюваних взаємозалежних структурних взаємозв’язків суспільства. Найвидатнішим англійським етнологом-структуралістом був Едвард Еванс-Прічард (1902-1972). Він, відповідно до вимог структурного методу, опис конкретних фактів культур підпорядковував певній соціологічній схемі. На його думку, це дає змогу зрозуміти структурну будову суспільства та виявити існуючі в ньому взаємозв’язки. Саме систему цих взаємозв’язків і повинна вивчати соціальна антропологія, бо соціальна і культурна системи створюються людьми, є одним цілим і задовольняють потреби людей. Всі людські взаємини — це своєрідні структури, а всі разом взяті структури створюють певну ієрархію у вигляді соціальної системи. Наявність системних зв’язків створює можливість виявити закономірності соціального розвитку людського суспільства.


2. Школа історичної етнології в США (Ф. Боас)

До початку 90-х років XIX ст. в США етнологія розвивалася під визначальним впливом еволюціонізму, зокрема праць Л.Морґана. Критика теоретичних засад еволюціонізму, дифузіонізму і функціоналізму, як недостатньо універсальних, привела американського вченого Франца Боаса (1858-1942) до створення нового напряму в етнології. Еволюціоністів він критикував за їх концепцію розвитку людей, соціальних інститутів і культури від нижчих до вищих форм, дифузіоністів — за універсалізацію ними процесів поширення і запозичення культур, функціоналістів — за пояснення подібності культурних явищ єдиною організацією людської психіки і схожістю географічного середовища, а всіх разом — за підміну конкретних етнологічних досліджень абстрактними схемами. Основним завданням науки про людину і етноси (етнології) Боас вважав створення такої історії для всіх народів, яка спирається на конкретне вивчення культур і мов кожного з них. Лише на цій основі можна реконструювати історію людства, виявити закони, що керують діяльністю людей. Лише в такому контексті Боас визнавав наявність загальних законів розвитку людства. Він закликав бути обережними при формулюванні таких законів, бо культура кожного етносу унікальна і неповторна. Не заперечуючи наявність в культурах етносів схожих явищ, підкреслював, що вони можуть мати різне походження і виконувати різні функції, не обов’язково свідчать про наявність культурно-історичних зв’язків між людськими спільнотами. Розвиток культури Ф.Боас пов’язував із своєрідним внутрішнім розвитком соціальних груп і частковими зовнішніми запозиченнями. Він відстоював історичний метод вивчення культур, а саму культуру сприймав як сукупність моделей поведінки, які людина засвоює у процесі свого дорослішання, вростання в людську спільноту і прийняття на себе культурної ролі. Франц Боас користувався в американській етнології винятковим авторитетом, мав велику кількість учнів і послідовників. Одним із найвидатніших його учнів був Апьфред Крьобер (1876- 1960), який послідовно дотримувався поглядів свого вчителя.


3. Етнопсихологічна школа і культурний релятивізм

Її наукові узагальнення можна звести до таких основних висновків:

— історію кожного етносу визначає притаманна йому “базова структура характеру”, що передається від покоління до покоління;

— культура кожного етносу має свою конфігурацію культурних елементів (релігія, сімейне життя, політичні структури, економіка і т. ін.), що створюють єдину неповторну структуру. Вони об’єднані системою таких домінуючих ідеалів і цінностей, які контролюють поведінку членів етносу;

— конфігурація культурних елементів — це особливий спосіб поєднання елементів культури, який робить їх єдиним цілим. Кожній конфігурації властивий свій тип культури, а в кожному з них виділяється домінуюча модель поведінки чи визначальна психологічна риса.

Культурний р е л я т и в із м

Вихідну тезу культурного релятивізму (лат. г е ї а іт із — відносний) сформулював Ф.Боас, який відстоював думку про само- цінність кожної культури. Далі цю ідею розвивали А.Крьобер та Р.Бенедикт. Остаточно її розвинув і обґрунтував американський етнолог, засновник школи культурного релятивізму Мелвіл Герсковіц (1895—1963) у працях “Акультурація” (1938), “Культурна антропологія” (1940) та “Людина і її творіння” (1948). Герсковіц гостро критикував тих своїх попередників, котрі різнобарв’я культур людства пов’язували лише з антропологічними відмінностями між людьми, лише з природно-географічним середовищем чи способом виробництва матеріальних благ. Водночас він відкидав європоцентризм і етноцентризм у розвитку культури, розглядав культурно-історичний процес як суму різнонаправлених шляхів розвитку культури. Для нього кожна культура є унікальною, неповторною, має свою систему цінностей, а тому не слід зіставляти системи цінностей різних етносів. Культура кожного етносу своєрідна і цінна, має свій “фокус” — найістотнішу рису культури. Джерелом динамічного розвитку культур Герсковіц вважав їх єдність і змінність. Лише поєднання цих протилежностей забезпечує їм існування в часі. Стабільність культури можлива лише за умови збереження нею ряду консервативних структур, але якщо у ній не спостерігається жодних змін, то це є ознакою її відмирання. Шкодять етнічним культурам і швидкі зміни їх усталених структур, бо зміни засвідчують втрату нею самобутності, є початком її деградації.

Характеристика роботи

Контрольна

Кількість сторінок: 13

Безкоштовна робота

Закрити

Етнологія 1

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (067) 380–84–93, (097) 844–69–22 та (050) 297–73–76
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.