Фольклорні записи 4
З ОБРЯДНОГО ФОЛЬКЛОРУ
Ластівка прилетіла
Ластівонька прилетіла.
Щедрий вечір, добрий вечір.
До віконця заглядає
— Встань, Олюню, пробудися
Гарно вмийся, приберися.
Приїхали троє гостів,
Троє гостів – кавалерів.
Один буде аж зі Львова.
Другий буде із Кракова.
Третій буде з села свого.
А зі Львова – відіслала.
А з Кракова – відказала.
З свого села – хустку дала.
За тим словом будь здорова!
Записано від Мазур Анастасії Сидорівни, 1926 р.н., яка немає освіти, пенсіонерка
с. Жильна, Костопільського р-ну, Рівненської області.
Прийшла весна
Прийшла весна, прийшла красна,
Всім даруночки принесла:
Для дівчаток віночки
З зеленої руточки,
Для парубків шлеіська,
Бо в них довгі шиїська.
Будем їх ми запрягати, будемо горох сіяти.
Записано від Мазур Анастасії Сидорівни, 1926 р.н., яка немає освіти, пенсіонерка
с. Жильна, Костопільського р-ну, Рівненської області.
Маленька нічка петрівочка
Маленька нічка-петрівочка –
Не виспалася нам дівочка.
На росу гнала, задрімала,
На пень пальчики позбивала.
Там Олександр траву косить,
А за поясом коржа носить.
А Оленочка жито жала
Та й з-за пояса коржа вкрала.
— Ой ти, Оленко, гарна дівко,
Віддай коржа ти, злодійко.
Записано від Мазур Анастасії Сидорівни, 1926 р.н., яка немає освіти, пенсіонерка
с. Жильна, Костопільського р-ну, Рівненської області.
Ходить котик
Ходить котик по плоточку,
Та б’ють його по хвостичку.
Ой люлі, люлі, люлі. /2/
Цить, котику, не воркучи,
Бо дитина спати хоче.
Ой люлі, люлі, люлі. /2/
Дитяточко маленьке,
Воно спати раденьке.
Записано від Мазур Анастасії Сидорівни, 1926 р.н., яка немає освіти, пенсіонерка
с. Жильна, Костопільського р-ну, Рівненської області.
З ПАРАМІОГРАФІЇ
Щоб худоба велася
Коли з хліва забираєш худобу: продаєш або ріжеш, то перед тим відрізаєш кусочок хвоста і кидаєш назад у хлів.
Записано від Мазур Анастасії Сидорівни, 1926 р.н., яка немає освіти, пенсіонерка
с. Жильна, Костопільського р-ну, Рівненської області.
З НАРОДНОЇ ПРОЗИ
Як чоловік знайшов доброго домовика
Була така хата, в котрій хто не жив, то все у нього вмирали діти. Хата стала пусткою.
Один бідний чоловік прийшов у ту хату та й каже: «Добридень тому, хто в сьому дому!»
— Чого тобі треба? – питає дідько з печі.
— Я чоловік убогий і хочу жити в сій пустці, - каже чоловік.
— Живи, та тільки скажи своїй жінці, щоб вона мазала піч щосуботи і щоб діти не лазили на піч», - обізвався домовик.
Вбогий чоловік перейшов у пустку і раз, як він жалівся на своє убожество, дідько дістав з печі казан грошей. Ось так чоловік найшов собі в пустці доброго домовика.
Записано від Мазур Анастасії Сидорівни, 1926 р.н., яка немає освіти, пенсіонерка
с. Жильна, Костопільського р-ну, Рівненської області.