План

Вступ

1. Закон попиту

2. “Парадокси” закону попиту

3. Інфляція і попит

4. Додаткові витрати

5. Тимчасовий простір закону попиту

6. Цінова еластичність попиту

7. “Величина” попиту і “сам” попит

8. Закон пропозиції

Вступ

Ринкова економіка — це нескінченна взаємодія попиту і пропозиції. Розробка простій моделі такої взаємодії склала епоху в історії економічної науки. І хоча з тієї пори минуло більше двох сторіч, саме з неї починається теоретичне знайомство з сучасною ринковою економікою: річ у тому, що через цю модель можуть бути описані всі економічні процеси.

Дійсно, будь-якому акту купівлі-продажу передують два феномени — “попит” і “пропозиція”, величини яких визначають об'єм операцій і рівень цін на ринку. А оскільки ринкова економіка є динаміка цін і об'єму операцій, то добиватися їх бажаної зміни можна, регулюючи величину попиту (впливаючи на доходи споживачів) і величину пропозиції (впливаючи на прибуток виробників). Це справедливо і для макро-, і для мікроекономіки.

Сказаним пояснюється та увага, яку теорія ринку приділяє аналізу попиту і пропозиції. Такий аналіз важливий і тим, що виступає сполучною ланкою між макро- і мікроекономічними теоріями.

У економічній науці немає, мабуть, більш за детально розроблене питання, чим взаємодія попиту і пропозиції.

Предметом аналізу в даній лекції є “класичний локальний ринок”, на якому представлена безліч конкуруючих покупців і продавців одноякісного товару і відсутнє державне втручання (сьогодні цим вимогам більше всього відповідає ринок цінних паперів).

1. Закон попиту

Попит — магічне для економіста слово, бо в нім можуть ховатися небезпека і радість, ефективність і катастрофа. Дійсно, незадоволений попит може стимулювати зростання виробництва, а може спровокувати і зростання цін; зменшення попиту може викликати структурні зміни в економіці, а може — криза перевиробництва. Словом, попит — справді “душа” економіки. Він вічно загадковий і непередбачуваний, бо відображає не тільки об'єктивні потреби, але і суб'єктивні устремління, не тільки раціональні рішення, по і емоційні вчинки. Тим дивовижніше за досягнення економістів в аналізі попиту.

Попит — це платоспроможна потреба покупців в даному товарі при даній ціні. Іншими словами, попитом є не всяка потреба в даному товарі, а тільки така, яка забезпечена наявністю платіжних засобів (грошима) у покупця. Таким чином, в економічній теорії розрізняють “потребу” і “попит”.

Між цими поняттями складається непросте кількісне співвідношення. Як правило, попит менше потреби, оскільки будь-яка ціна обмежує число покупців. У цьому, до речі, велика творча сила ціни, бо при її відсутності па прилавках не залишився б жодного товару! Можна сперечатися про “плюси” і “мінуси” ціноутворення, але якби ціни раптом зникли, це спричинило б абсолютну економічну катастрофу.

У екстремальних економічних ситуаціях попит може перевищувати потребу, оскільки відображає вплив інших чинників (інфляція, паніка, міркування престижу і т. д.).

Отже, попит — це об'єм можливої купівлі товару залежно від сталої ціни на нього. Дуже важливо усвідомити, що попит — це потенційна купівля, але досягається вона чи ні, залежить від безлічі чинників. Для динаміки ринкової системи наявність попиту як можливої купівлі — благотворно, оскільки примушує метушитися бізнесменів, вимушує їх до прибуткового маневрування об'ємами виробництва, а комерсантів — об'ємами пропозиції. Спеціальна наука (“маркетинг”) стурбована одним — як допомогти “попиту” перетворитися на реальну “купівлю”.

З даного вище визначення попиту виходить, що кожній ціні товару відповідає певна величина попиту. Це дозволяє охарактеризувати дану стійку відповідність як закон попиту: між рівнем ціни (Р) і величиною попиту на нього (Qd ) існує зворотна залежність. Qd = f(l/P), — зрозуміло, за інших рівних умов. Кажучи життєвою мовою, чим нижче за ціну — тим більше величина попиту, а чим вище ціна — тим менше величина попиту.

Закон попиту має загальноприйняте в економічній теорії графічне зображення (див. графік 6.1).

Чому ж зниження ціни товару збільшує попит на нього?

1. Найочевидніше полягає в тому, що здешевлення товару робить його доступним для тих категорій покупців, яким він раніше був “не по кишені”. А зростання числа покупців означає зростання попиту на даний товар.

2. Складніше пояснити поведінку колишніх покупців даного товару, які збільшують об'єм його купівлі саме при зниженні ціни.

Найпростіше припустити, що частина покупців набувала даного товару в меншому розмірі, чим випробовувала в нім потребу, і ось тепер, завдяки зниженню ціни, доводить розмір попиту до реальної потреби.

Приведені вище два пояснення справедливі, але виходять за рамки закону попиту, оскільки розкривають зв'язок динаміки ціни то з числом покупців, то з величиною потреби, тобто не відповідає вимозі “інших рівних умов”. Тому економісти запропонували пояснення у вигляді трьох “ефектів”, що виникають при зниженні ціни на товар.

А. “Ефект зростання вигоди”. Будь-яка покупка має об'єктивною межею рівність витрат на придбання товару і корисності від нього. Зниження ціни зменшує витрати при колишній корисності товару, тобто змінює співвідношення витрат на товар і корисності від нього до більшої вигоди покупця. Тому, зберігаючи колишні об'єми витрат (а це при зниженні ціни збільшує попит на товар), покупець отримує більше вигоди (корисності), чим раніше.

У. “Ефект доходу”. Понижена ціна дозволяє на колишню суму витрат на даний товар придбати його в більшому розмірі. Це рівнозначно збільшенню грошового доходу покупця, але тільки по відношенню до даного товару, тільки при покупці даного товару. Тому, чим більше покупець купує товару, що подешевшав, тим більше він самостійними діями реалізує цю можливість збільшення свого доходу, що відкрилася. Іншими словами, кожен учасник ринкової економіки прагне збільшити свій дохід; зниження ціни на даний товар дозволяє йому реалізовувати цю заповітну мету, — але тільки покупкою цього товару, що подешевшав!

З. “Ефект заміщення”. Товар, що подешевшав, відносно здорожує інші товари, хоча їх власні ціни можуть і не змінитися. Тому, заміщаючи “інші” товари таким, що подешевшав, покупець забезпечує собі додатковий ефект доходу.

Таким чином, зниження ціни на окремий товар викликає численні наслідки, — як і зростання ціни.

Закон попиту - НАЙБІЛЬШИЙ ЗАКОН РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ, бо він додає поведінці покупців і продавців ОБ'ЄКТИВНУ ЕКОНОМІЧНУ ЛОГІКУ, а це дозволяє прогнозувати їх реакцію на зміну ціни.

Закон попиту важливий і тим, що показує досягнення економікою даної країни високого рівня розвитку — адже попит може “вдячно” збільшуватися при зниженні ціни або “обурено” зменшуватися при зростанні ціни тільки за відсутності дефіциту; там же, де дефіцит, думка покупця не важлива, все диктує виробник; адже справжній ринок — це рівноправ'я попиту і пропозиції. 

Характеристика роботи

Реферат

Кількість сторінок: 23

Безкоштовна робота

Закрити

Основна теорія попиту і пропозиції

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (067) 380–84–93, (097) 844–69–22 та (050) 297–73–76
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.