ПЛАН

Вступ

1. Теоретичні засади макроекономічної ефективності національної економіки

2. Основні макроекономічні показники ефективності національної економіки

3. Оцінка ефективності національної економіки України

4. Шляхи підвищення ефективності національної економіки України

Висновки

Деформації економічного зростання у виробничій, соціальній, політичній, банківській сфері та відсутність дієвих державних регуляторів щодо їх усунення і, головне, цілісної стратегії економічного зростання на довгострокову перспективу стали основними чинниками накопичення внутрішніх кризових явищ на початку 2008 року. Наприкінці 2008 року в Україні сформувались всі ознаки системної кризи: політичної, ідеологічної, науки та освіти, культури, виробництва, сільського господарства, економіки, соціальної сфери, житлово-комунального господарства [11].

Після проходження дна кризи (2009 рік), економіка України перейшла у фазу посткризової депресії, а потім – поступового відновлення народногосподарського комплексу та, відповідно, поліпшення основних показників соціально-економічного розвитку.

Завдяки здійсненню політики макроекономічної стабілізації в Україні попри всі негаразди на світових фінансових світових ринках з 2010 р. зберігалася макроекономічна стабільність і до 2013 р. дещо поліпшувалися основні показники національної економіки (табл.3.1.).

Таблиця 3.1

Реальний і номінальний ВВП України за 2010-2015 роки[2]

Рік Номінальний ВВП, млн. грн. Реальний ВВП, млн. грн. У постійних цінах 2010 р., % до відповідного періоду попереднього року
індекс фізичного обсягу ВВП** індекс-дефлятор ВВП
2010 1079346 949293 104,1 113,7
2011 1299991 1138346 105,5 114,2
2012 1404669 1303032 100,2 107,8
2013 1465198 1404792 100,0 104,3
2014 1566728 1364746 93,2 114,8
2015 1979458 1229636 90,2 138,9

* без врахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим і м. Севастополя, з 2014 р. – також без частини зони проведення АТО)

** співвідношення обсягу поточного реального ВВП до обсягу номінального ВВП попереднього року

Обсяг реального ВВП мав тенденцію до щорічного зростання до 2013 р., крім цього індекси фізичного обсягу за ці роки нижче 100% не знижувалися, а отже, обсяг реального ВВП кожного наступного року дорівнював або перевищував обсяг номінального ВВП попереднього року. Така позитивна динаміка вказувала на незначне, але все ж таки зростання економіки України в загальному розумінні. З 2014 року ситуація почала погіршуватися, реальний ВВП – зменшується, індекс фізичного обсягу має аналогічну тенденцію, індекс-дефлятор ВВП – продовжує зростати.

Негативну тенденцію має і показник ВВП на душу населення (рис. 3.1.).

Рис. 3.3. – Динаміка ВВП України на душу населення (дол. США) [2]

Суттєве погіршення економічної ситуації у 2014 році було обумовлене веденням військових дій на сході України, що викликало ланцюгову реакцію дисбалансу усіх макроекономічних показників [20].

2014 рік увійшов в історію незалежної України як рік найскладніших випробувань. Україна зазнала територіальних втрат, постала перед загрозою економічного колапсу і втрати державності внаслідок агресії з боку ядерної держави – Росії.

Упродовж 2014 р. економіка України функціонувала в край несприятливих умовах. Російська агресія завдала Україні безпрецедентних гуманітарних і соціальних втрат і спричинила серйозні деструктивні процеси, , в т.ч. руйнацію інфраструктури на території бойових дій, дезорганізацію усталених виробничих зв’язків і критично важливих постачань ресурсів, часткову втрату зовнішніх ринків та експортного потенціалу. Водночас, абсолютне необхідне для країни кардинальне реформування внутрішніх економічних механізмів залишилося невиразним, а окремі зміни запроваджувалися досить повільно.

На реальному секторі економіки відобразився нищівний удар від збройного протистояння – розташовані у східних регіонах виробництва вугільної, металургійної, машинобудівної, хімічної промисловості, що забезпечували значну частину внутрішнього промислового виробництва та експорту, зазнали величезних втрат, знищено низку транспортно-логістичних об’єктів.

У 2014 р. відбулося значне прискорення темпів падіння промислового виробництва, яке за підсумками року становило 10,2 %. Негативну динаміку продемонстрували всі основні агреговані види промислової діяльності: скорочення обсягів виробництва у добувній промисловості і розробленні кар’єрів становило 13,7 %, переробній промисловості – 9,3 %, постачанні електроенергії, газу, пари і кондиційованого повітря – 6,6 %. Такий тренд багато в чому був зумовлений падінням виробництва у Донецькій та Луганській областях (на 31,5 % і 42 % відповідно у 2014 р.) [20].

Відтак, фізичний обсяг ВВП у 2014 році скоротився на 6.8%.

Динаміка макропоказників стала неконтрольованою: падіння позицій гривні спровокувало інфляцію, яка допомогла замаскувати втрату Криму і Донбасу. Умовно, фактичне зниження виробництва було перекрито зростанням внутрішніх цін, що не могло не позначитись на добробуті населення. В 2014 році ціни росли в значно інтенсивніше, ніж в 2013-му.

Під впливом подій 2014 року, економічна ситуація 2015 року ознаменувалася подальшим занепадом. Серед основних факторів, що обумовили економічні тенденції у 2015 році стали: низький зовнішній та внутрішній попит унаслідок гальмування економічного зростання; зниження купівельної спроможності населення внаслідок зменшення реальних доходів; ускладнення відносин з основними торгівельними партнерами та відтік інвестицій. Комплексна взаємодія показників за відсутності належних заходів стабілізації ситуації призвела до підсилення процесів занепаду економіки [20].

Внаслідок стрімкого падіння обсягів виробництва і втрати основних промислових регіонів, 2015 рік став для України досить важким. Падіння реального ВВП у першому півріччі 2015 склало 16,7% після зниження на 17,2% у першому кварталі 2015 року. Однак, різке скорочення виробництва в Донецькій і Луганській областях в результаті військових дій і часткової окупації пояснює лише половину цього зниження, у той час як ВВП на решті території України впав на 10,2%. Падіння обсягів виробництва у 2015 р. також пояснюється зменшенням попиту, що викликане зниженням купівельної спроможності населення. Стрімка інфляція на тлі глибокої девальвації гривні сильно підірвала доходи населення, відповідно, вдарила по роздрібній торгівлі, по інвестиціям домогосподарств, що не могло не відбитися на макроекономічних показниках, зокрема на триваючому зменшенні обсягів виробництва.

Тенденція до уповільнення скорочення ВВП спостерігалася усі чотири квартали 2015 року, але у підсумку ВВП країни скоротився навіть більше ніж у 2014 році - році анексії Криму і Севастополя, найзапекліших військових дій на сході, повного перезавантаження влади [21].

Падіння промисловості в 2015 р. склало 13,4% (10,1% у 2014 році). Промислове виробництво скоротилося в 22 регіонах країни та в усіх агрегованих видах промислової діяльності. Зокрема, виробництво у харчовій промисловості зменшилось на 11%, машинобудуванні - майже на 15%, хімічній промисловості та металургії - на 16% в кожній. Основними причинами падіння у промисловості є комплекс як зовнішніх (погана цінова ситуація на світових ринках), так і внутрішніх (низький внутрішній попит, логістичні проблеми, висока вартість енергоносіїв) чинників.

Характеристика роботи

Курсова

Кількість сторінок: 43

Безкоштовна робота

Закрити

Макроекономічна ефективність національної економіки

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.