План

1. Економічні цикли, їх суть та види

2. Маркетинг та його функції

3. Характеристика економічного ладу феодального суспільства

Задача

Використана література

1. Економічні цикли, їх суть та види

Ринкова економіка розвивається циклічно. Економічне зростання змінюється спадом виробництва, розквіт — кризою і депресією. Багаторічні спостереження засвідчують, що циклічні коливання мають синхронний характер. Вони відбуваються зі сталою послідовністю і, як правило, у чітко визначених часових межах. Це дає підстави розглядати циклічність як загальну закономірність економічного розвитку.

Щоб зрозуміти на чому ґрунтується циклічність розвитку економіки, які чинники породжують цей процес, слід розібратися у найзагальніших рисах класифікації економічних циклів.

Мал. 1. Промисловий цикл і його фази

Виділено чотири фази, що послідовно змінюють одна одну: криза, депресія, пожвавлення і підйом (мал. 1.). На даному малюнку відрізок Іілюструє фазу кризи, відрізок ІІ — фазу депресії III— фазу пожвавлення і IV— фазу підйому.

Криза - це головна фаза циклу. Криза завершує попередній цикл і є початком наступного.

- вона розпочинається труднощами збуту готової продукції. Починається затоварювання підприємства на склад.

- скорочується обсяг виробництва;

- зростає безробіття і скорочується номінальна зарплата, зменшуються реальні доходи.

- з обігу зникають вільні грошові засоби, що ускладнює розрахунки між виробниками;

- зростає попит на позичковий капітал і збільшуються процентні ставки за кредит.

Депресія - це фаза циклу, яка проявляється у застої виробництва. Характерні риси:

- поступово реалізуються товарні запаси;

- поступово зростає сукупний попит;

- скорочується попит на кредитні ресурси.

Пожвавлення - це фаза, яка розпочалася з невеликого зростання обсягів виробництва.

Характерні риси:

- перехід до стійкого розширення виробництва;

- зростання попиту на сировину, паливо, енергію;

- зростання попиту на робочу силу;

- зростання зарплати і відповідно попиту на товари особистого споживання.

Обсяг виробництва нарешті досягає докризового рівня, зростають ціни, прибуток і зарплата, економіка вступає у піднесення.

Піднесення - це фаза циклу, коли виробництво переживає рівень попереднього циклу і зростає високими темпами.

Характерні риси:

- значний приріст виробничих інвестицій;

- зростання попиту на товари

- розширення комерційної діяльності;

- зростання ставки проценту.

Розпочинається швидке економічне піднесення, що готує грунт для наступної кризи. А отже і циклу.

Отже, економічний цикл є більшою реакцією ринку на порушення макроекономічних пропорцій. В умовах вільної конкуренції не існувало іншого способу досягнення необхідних пропорцій економічного ринку.

Економічний цикл проникає усюди, але він різною мірою впливає на окремі сфери економіки. Звичайно від спаду найбільше страждають ті галузі промисловості, які випускають засоби виробництва і споживчі товари тривалого користування. Особливо вразлива будівельна промисловість. Галузі промисловості, що випускають споживчі товари короткочасного користування, звичайно менше реагують на цикл.

Розвиток ринкової економіки відбувається хвилеподібно, або циклічно.

У різні роки виробництво може зростати великими або меншими темпами, а у ряді випадків розвиток економіки може мати негативний знак, що означає падіння виробництва. Тому динаміку розвитку ринкової економіки точніше відображає хвилеподібна лінія (мал. 2), де кожна хвиля характеризує цілий цикл цього розвитку.

На графіку по горизонтальній осі відкладається час (t), по вертикалі — об'єм виробництва (Q).

Мал. 2. Графік коливальної економічної динаміки

Таким чином, циклічність — це форма руху національною економікою світового господарства в цілому, що припускає зміну революційних і еволюційних стадій розвитку економіки, економічного прогресу.

Типи економічних циклів

Циклічність як об'єктивна закономірність економічного розвитку є багатоструктурною за своїм змістом. З урахуванням тривалості розрізняють короткочасні, або короткі (3-4 роки), середні (7-11 років) і великі економічні цикли (40-60 років). Типи циклів розрізняють також, виходячи з неоднозначності матеріальної основи їхнього розвитку і характеру впливу на економічні процеси. Крім того, специфічність різних типів економічних циклів не є абсолютною. Причинно-наслідкові зв'язки, що зумовлюють їхню дію, так само, як і їхні функції, багато в чому переплітаються. При цьому слід ураховувати і те, що в своєму розвитку різнорідні цикли накладаються один на одного, що також ускладнює їхню диференціацію.

З кінця XVIII ст. в економіці розвинутих країн відбулося чотири великі, або довгі, економічні цикли: 1789—1849 роки; 1849—1896 роки; 1896—1938 роки; з 1952 року до наших днів.

Короткі цикли називають циклами Джозефа Кітчина. Він пов'язував малі цикли з коливаннями запасів золота і визначав їхню повторюваність із періодичністю 3 роки і 4 місяці. Основоположник економетрики Уеслі Мітчелл пояснював причину малих циклів змінами у сфері грошового обігу й визначав їхню тривалість для США 40 місяців, тобто теж 3 роки і 4 місяці.

Малі (короткі) цикли пов'язані з порушенням та встановленням рівноваги на споживчому ринку. Причиною їх є зміни у сфері кредиту, тому вони й проявляються як кризи кредитної сфери.

Середні цикли, їх ще називають циклами Клемента Жугляра (за ім'ям французького вченого-економіста, який досліджував середні цикли у другій половині XIX ст.). Він пов'язував причину середніх циклів теж зі сферою кредиту і виявив, що вони повторюються з періодичністю 8—10 років, що збігається з періодичністю середніх циклів, причину яких вчені пов'язували з періодичністю оновлення основного капіталу.

Довгі хвилі (великі цикли) пов'язані зі зміною базових технологій, джерел енергії та об'єктів інфраструктури.

Особливості сучасних економічних циклів

1. Швидкоплинний розвиток НТП спричиняє потребу і робить можливим частіше оновлення основного капіталу, внаслідок чого повторюваність криз стає частішою.

2. Інтернаціоналізація виробництва, поглиблення науково-технічного співробітництва, глобалізація економіки та розвиток НТП зумовлюють синхронізацію економічних циклів у різних країнах та регіонах світу.

3. Державне антициклічне регулювання спрямовується на недопущення перегріву економіки, що робить зазвичай економічні кризи не такими глибокими, а для циклу не є безумовним проходження усіх фаз.

Антициклічна політика спрямована на згладжування коливань в економіці. Найчастіше виділяють два типи заходів держави, спрямованих на подолання циклічних коливань: політика стримування і політика експансії. Усі заходи держави такого характеру пов'язані з регулюванням сукупного попиту і впливом на величину витрат, що здійснюються економічними агентами.

Сучасні екологічні кризи стримують бурхливий розвиток багатьох країн світу. Руйнація світової соціалістичної системи поглибила структурний характер криз і нестабільність в економіці цих країн.

На модифікацію циклу впливає також політична нестабільність як у межах окремої держави, так і в межах регіонів та у світі в цілому.

Характеристика роботи

Контрольна

Кількість сторінок: 19

Безкоштовна робота

Закрити

Основи економічної теорії 3

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (067) 380–84–93, (097) 844–69–22 та (050) 297–73–76
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.