загрузка...
загрузка...
Характеристика роботи

Контрольна

Кількість сторінок: 38

Безкоштовна робота

Зміст

Вступ

1. Закон попиту. Крива попиту. Цінова еластичність попиту

2. Закон пропозиції. Крива пропозиції. Цінова еластичність пропозиції

3. Врівноважуюча функція ціни. Ціна рівноваги. Кон'юнктура ринку

4. Ціна як економічна категорія, її функції. Ціноутворення. Види цін, методи їх встановлення

5. Попит та пропозиція правоохоронних послуг

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

Попит і пропозиція є невід'ємними категоріями ринкової орга­нізації господарювання, що виражають об'єктивні економічні від­носини товарного виробництва, 3 розвитком суспільної організації товарного виробництва і змінами в системі господарювання змі­нюються конкретні способи мікро- і макроекономічного регулю­вання попиту і пропозиції. Незмінним залишається загальноеконо­мічний зміст цих категорій ринкової економіки.

Попит визначає сукупну суспільну чи ринкову потребу в това­рах (послугах), яка зумовлена платоспроможністю і виражена в грошовій формі. Попит завжди конкретно визначений, має власти­вість динамічно змінюватись під впливом ряду факторів. Розгляне­мо принципові моменти, що уточнюють поняття економічного змісту попиту. По-перше, останній тісно пов'язаний з реальними суспіль­ними потребами, але не збігається з їхньою кількісною визначеністю. По-друге, попит залежить від платоспроможності покупців, тобто від забезпеченості потенційної потреби в товарах і послугах гро­шовим покриттям. Отже, універсальною формою вираження попи­ту є гроші (обсяг сумарної вартості товарів чи послуг, що можуть бути куплені). По-третє, суб'єкт попиту репрезентує сферу спожи­вання (виробничого чи особистого) і представлений на ринку по­купцем. Об'єктами попиту можуть бути будь-які об'єкти ринкових відносин, що мають вартісну оцінку і певну корисність для споживання.

Пропозиція представлена результатами господарської діяльності (виробництва), що набувають товарного вигляду і можуть бути доставлені на ринок у певному обсязі і в певний час. Як функція і результат товарного виробництва пропозиція представлена відповідними суб'єктами — продавцями. Еволюція товарного виробницт­ва і розвиток суспільного поділу праці зумовили переміщення функції реалізації товарів та послуг на ринку від безпосереднього виробника до торгівлі. Вплив цієї функції на стан пропозиції може бути вагомим, але вирішальною передумовою ринкової пропозиції залишається обсяг виробництва. Розбіжність у кількісній визначе­ності виробництва певних продуктів чи послуг та пропозиції їх може зумовлюватися відставанням у розвитку виробничої інфраструкту­ри, що відповідає за своєчасну появу результатів виробництва на ринку (транспорт, зв'язок, заготівля). Іншою причиною можуть бути технологічні та організаційно-економічні порушення, що призводять до невідповідності споживчих якостей вироблюваної продукції чи послуг існуючому попиту.


1. Закон попиту. Крива попиту. Цінова еластичність попиту

Як вже було з'ясовано, попит відбиває потреби людей у тому чи іншому товарі (послузі), їх бажання шляхом купівлі цих товарів (по­слуг) задовольнити свої потреби. Проте, попит повинен відбивати не тільки бажання людей задовольнити свої потреби, але й можливість придбати товари (послуги) за наявності у людей певної суми грошей, тобто в основі попиту знаходиться корисність товару (послуги), яка скоригована на купівельну спроможність споживача. Інакше кажучи, по­пит можна визначити як потребу, що підкріплена купівельною спро­можністю споживачів, або як платоспроможний попит. Певний пла­тоспроможний попит характеризується як кількісними, так і якісними показниками. Так, обсяг конкретного товару (послуги), який окремий покупець, група споживачів чи суспільство в цілому бажають придба­ти (купити), буде визначати кількісний склад, а вимоги щодо якісних характеристик даного обсягу — його якісний рівень. Оскільки на по­пит впливають різні фактори (чинники), то в процесі з'ясування дії того чи іншого фактора застосовують метод допущення при інших рівних умовах, тобто вважається, що на зміну попиту впливає тільки один фак­тор, а інші залишаються незмінними (ці фактори не враховують, від них абстрагуються), потім вважають змінним другий фактор, а інші зно­ву фіксуються і т.ін.

Визначальним фактором, який впливає на платоспроможний по­пит, є рівень ціни. Доведено, що корінна властивість попиту полягає якраз в тому, що при незмінності всіх факторів зниження ціни на то­вар (послугу) веде до відповідного зростання величини попиту, і, на­впаки, підвищення ціни до зменшення попиту. Існування такого від'ємного аба зворотного зв'язку між рівнем ціни і величиною попи­ту, який відбиває суттєві та постійні залежності, тобто має всі риси за­кономірного зв'язку, свідчить про те, що ми маємо справу із законом попиту.

Зазначений вище зворотний зв'язок між ціною товару (послуги) і величиною попиту, як правило, знаходить зображення у вигляді простого двохмірного графіка, в якому на горизонтальній осі позначається величина попиту, а на вертикальній рівень ціни.

Крива, яка визначає залежність між рівнем ціни і величиною по­питу, отримала назву крива попиту, а переміщення по кривій попиту зміною величини попиту. Зміна величини попиту відображає реакцію споживачів на зміну ціни (при інших рівних умовах). Ціна, безумовно, найважливіша детермінанта (в перекладі з латинської той, що виз­начає) кількості будь-якого продукту, що купується. Проте, існують і нецінові детермінанти, що впливають на попит, а саме:

1)ціни на споріднені товари: якщо ціна на якийсь споріднений (взає­мозамінний) товар, що може задовольнити потреби споживачів, зни­жується, то це веде до зменшення попиту на інший споріднений товар;

2)доходи споживачів: збільшення доходів споживачів веде, як пра­вило, до збільшення попиту; проте, ця залежність не постійна, бо, на­приклад, серед продуктів харчування існують продукти високока­лорійні та вкрай необхідні для функціонування організму людини (м'я­со, соки, молочні продукти та ін.) і продукти малокалорійні, вживання яких слід лімітувати (картопля, хліб тощо); тому, якщо враховувати спо­живчі якості зазначених груп продуктів харчування, то тут спостеріга­тиметься така залежність: у разі зростання доходів населення попит на першу наведену групу продуктів зростатиме, а на другу буде скорочу­ватись;

3)уподобання, смаки споживачів: ці чинники можуть бути досить динамічними (наприклад, мода) та консервативними (споживання тю­тюнових виробів, алкогольних напоїв тощо) і водночас важко прогно­зованими; проте, і тут можна спостерігати певні тенденції (наприклад, під впливом суспільних поглядів може змінюватись попит на імпортні та вітчизняні товари, на дешеві та марочні вина тощо);

4)споживчі очікування відносно майбутніх цін і доходів: якщо люди очікують, що відносна ціна товару зросте, то їх попит збільшиться, щоб у майбутньому не понести збитків; така ж ситуація може мати місце, коли люди очікують зростання доходів;

5)кількість споживачів на ринку прямо впливає на попит: чим їх більше, тим вище попит, і навпаки. Звичайно, важливо знати, як змінюється попит під впливом різних факторів, але не менш важливо знати також, на яку величину змінюється попит при відповідній зміні ціни. Відповідь на це питання дає визначення еластичності попиту.

Термін "еластичність" (в перекладі з латинської - гнучкий, той, що легко пристосовується, змінюється) використовується для виміру співвідношення взаємо регульованих змінних величин (цей термін пе­рейшов уекономіку з фізики, розраховується він у процентах).

Еластичність попиту характеризує ступінь зміни попиту під впли­вом того чи іншого фактора, тобто чутливість попиту до цих факторів. Головним фактором, який перш за все впливає на попит, як вже було визначено,є ціна.

Цінова еластичність попиту вимірює ступінь чутливості споживачів до ціни, вона показує, на скільки процентів зросте (знизиться) попит при зростанні (зниженні) на 1% ціни на даний товар.

Ціновий коефіцієнт еластичності попиту завжди має від'ємне зна­чення, бо ціна і попит рухаються в протилежних напрямках, мають різні знаки — ціна зростає (+), попит падає ( -), і навпаки, але економісти взяли за правило ігнорувати від'ємний знак і умовно вважають елас­тичність попиту позитивною.

Ступінь чутливості споживачів на ціну при купівлі певної кількості товару може бути різною і піддається кількісному вираженню через коефіцієнт еластичності попиту. Тут можливі три основні випадки такої чутливості:

1.Нееластичність попиту, коли кількість товару, який купують, збільшується менше ніж на 1% на кожен процент зниження ціни цього товару.

2.Еластичний попит, коли попит зростає більше ніж на 1 % на кож­ний процент зниження ціни.

3.Одинична еластичність попиту займає проміжний варіант, коли кількість реалізованого товару зростає вдвоє внаслідок зниження його ціни в два рази.

Практичне значення виміру еластичності попиту полягає втому, що різні випадки еластичності безпосередньо впливають на отриману виручку від реалізації продукції. Загальна виручка завжди дорівнює ціні одиниці товару, помноженій на кількість реалізованого товару. Якщо ціна і загальна виручка змінюються в протилежних напрямках (ціна падає, виручка зростає), то попит еластичний. Коли ж ціна і загальна виручка змінюються в одному напрямку. попит нееластичний. У ви­
падку одиничної еластичності попиту зміна ціни залишить загальну виручку незмінною. Утому випадку, коли попит можна вважати еластичним, виробникам варто задуматись про зниження цін, що дасть їм більший обсяг загального доходу. Проте, такий підхід має сенс до тих пір, поки немає непропорційного зростання витрат на виробництво і збут товарів. Ці питання має вирішувати маркетингова служба підприє­мства (фірми).

Крім вищезазначених, існують ще два крайні випадки еластичності попиту:

1.Абсолютно нееластичний попит, коли попит абсолютно нечут­ливий до ціни, тобто як би ціна не зростала, попит буде постійний.

2.Абсолютно еластичний попит, коли будь-яке підвищення цін веде до падіння попиту до нуля, а будь-яке зниження приводить до без­кінечного попиту; така ситуація характерна для конкурентного ринку, де окремий виробник не може вплинути на ціну.

До факторів, які впливають на еластичність попиту, відносять:

1)кількість товарів-замінників (субститутів): якщо товар не має за­мінників (наприклад, сіль), то будь-яке підвищення ціни вплине на попит в незначній мірі, і, навпаки, якщо товар має декілька замінників, то підвищення ціни на нього приведе до різкого скорочення попиту;

2)місця товару в бюджеті покупця, його належність до предметів першої необхідності або до розкоші: якщо товар відноситься до пред­метів першої необхідності (наприклад, хліб), то попит буде менш елас­тичний, ніж на другу групу (предмети розкоші — наприклад, ювелірні вироби);

3)ступінь обмеженості доступу до товару: чим більш обмежений доступ до товару, тим нижча еластичність попиту на нього, а якщо має місце дефіцит товарів і діє принцип "бери, що дають", тут уже не до еластичності попиту.