ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ РОЗВИТКУ МАЛОГО БІЗНЕСУ В РИНКОВИХ УМОВАХ ГОСПОДАРЮВАННЯ

1.1 Роль і місце малих підприємств в ринковому середовищі

1.2. Критерії віднесення підприємств до малих форм господарювання в Україні і світі

1.3. Фактори формування та розвитку малого бізнесу в УкраїніРОЗДІЛ 2. ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ТА ПІДТРИМКА МАЛОГО БІЗНЕСУ

2.1. Законодавство України про державну підтримку малого бізнесу

2.2. Аналіз основних показників розвитку малого бізнесу в Україні

2.3. Аналіз стану розвитку малого підприємництва в Рівненській областіРОЗДІЛ 3. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВИЙ ТА ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМИ РЕГУЛЮВАННЯ ПІДТРИМКИ ДІЯЛЬНОСТІ МАЛИХ ПІДПРИЄМСТВ

3.1. Світовий досвід регулювання малого підприємництва

3.2. Фінансові технології у сфері малого підприємництва в Україні і регулювання їх державою

3.3. Шляхи удосконалення регулювання і підтримки малого підприємництва на державному та регіональному рівнях

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.3. Фактори формування та розвитку малого бізнесу в Україні

В умовах перехідного періоду, коли малий бізнес перебуває на початкових стадіях свого становлення, дослідження факторів, які впливають на його формування і функціонування, дозволить виявити наявні можливості і умови для його розвитку на території країни чи окремого регіону. А це, відповідно, стане основою для вироблення на державному і регіональному рівнях регуляторів розвитку, способів і напрямків підтримки малого підприємництва.

На процес формування, розвитку та стабілізації роботи малих форм підприємництва впливає велика кількість різноманітних факторів, які доцільно класифікувати за сферою і характером впливу (табл.1.5.).

Базові фактори визначають принципову можливість існування або не існування малого підприємництва. Основним базовим фактором є наявність законів, якими держава регулює діяльність малих форм підприємництва, наприклад, якщо немає закону, що дозволяє діяльність малих фірм, то вони в легалізованій формі не з’являються. До інших базових факторів можна віднести наявність та доступність основних компонентів для організації підприємницької діяльності (кошти, приміщення, обладнання, сировина, матеріали тощо), співвідношення фіскальної та економічної функцій податків, яке б давало змогу здійснювати розширене відтворення виробничого процесу, загальна економічна стабільність у державі тощо.

Доповнюючими факторами є наявність державної підтримки малого бізнесу, інфраструктура, яка сприяє розвитку малих підприємств, процедура реєстраціїпідприємницьких структур тощо.

Внутрішні фактори охоплюють особисті та професійні здібності людей, які стають на шлях підприємницької діяльності. Це—рівень їх психологічної готовності, рівень мотивації, професійна підготовка та інші фактори.

За характером впливу всі фактори можна об’єднати в три групи і представити у вигляді таблиці 1.8.

Вивчення теорії та світової практики підприємницької діяльності дозволяють визначити сукупність факторів, які будуть впливати на діяльність підприємців унайближчий час. Загострення боротьби за ресурси, ринки збуту, енергоносії, забезпечення прибутковості підприємницької діяльності потребуватиме постійного генерування нових ідей, руйнування стереотипів, гнучкого і оперативного пристосування до зміни умов діяльності.

Таблиця 1.8

Класифікація факторів за сферою впливу.

Група факторів Фактори


базові
Сукупність законів, які надають можливість для нормального функціонування малого бізнесу. Наявність і доступність основних компонентів для здійснення бізнесу. Система оподаткування, яка дає можливість не просто вижити, а нарощувати основні фонди, розширювати діяльність.

доповню-ючі
Наявність чи відсутність спеціальної державної підтримки малого бізнесу. Наявність і розвиненість мережі бізнес-сервіс організацій. Характер місцевих умов, включаючи відношення різноманітних соц. груп,

чиновників, представників різних організацій.

Діяльність асоціацій, профспілок і тому подібних об’єднань, підприємств, фондів.


внут-рішні
Рівень психологічної готовності до підприємництва. Ступінь професійної підготовки до ведення бізнесу.

Відношення ближнього особистого оточення потенційного чи діючого підприємця.

Інститут діагностики менеджменту (Гамбург) формулює такі вимоги до особи, яка займається підприємницькою діяльністю: наявність творчих здібностей, комплексного і аналітичного мислення, наполегливість, енергійність, ініціативність, контактність, комунікабельність, здатність до співпраці, сила переконання, висока моральність, співчутливість, демократизм.

Підприємництво, зокрема мале, ставить вимоги і до професійної підготовки людей, які розпочинають власну справу. Люди, які створюють малі підприємства, мусять бути універсальними спеціалістами, мати знання у сфері економіки, фінансів, менеджменту, маркетингу, технології та багато інших. Тому більшість підприємців потребують або повної перепідготовки, або отримання додаткової освіти. Мережа курсів, шкіл бізнесу, готових здійснювати освітню підготовку до підприємницької діяльності, сьогодні в Україні формується. Прикладом такої освітньої програми є програма перепідготовки управлінських кадрів для сфери підприємництва «Українська ініціатива».

Досвід діяльності українських бізнес-шкіл, зокрема й Міжнародного інституту менеджменту – першоїв нашій країні бізнес-школи західного типу з програмами підготовки магістрів бізнес-адміністрування (МБА) свідчить, що від бізнес-шкіл вимагають більш широкого впроваджування навчальних програм, орієнтованих на «менеджерів-власників», приділяти більше уваги особливостям розвитку та функціонування молодих підприємств малого та середнього бізнесу.

Дослідження факторів, що впливають на підприємницьку активність, дає змогу дійти висновку, що внутрішнє середовище суб’єктів малого підприємництва повною мірою залежить від зовнішніх чинників. Яка картина спостерігається сьогодні в Україні? Відсутність Закону про малі підприємства, податкова політика, нерівні можливості в економічній конкуренції з великими державними підприємствами, недостатній розвиток ринкової інфраструктури, корупція та рекет стримують розвиток малого бізнесу. В той час, як приватний сектор економіки через податки відраховує до бюджету держави 37% своїх доходів, державою на розвиток малого бізнесу виділяється лише 0,02% від суми надходжень.

Відчуваючи відсутність підтримки держави і шукаючи виходу з ситуації, що склалася, підприємці почали активно створювати свої громадські об’єднання. Сьогодні в Україні налічується близько 20 загальнонаціональних асамблей, рад, спілок, ліг, конференцій та інших громадських об’єднань підприємців. Крім того, зареєстровано значну кількість регіональних асоціацій малих та середніх підприємств. Однак діяльність більшості громадських об’єднань, які формально налічують десятки тисяч членів, фокусується в діяльності його управлінського апарату і спрямована на самозабезпечення та самовиживання.

Підприємницька діяльність в Україні, як і в багатьох інших державах, пов’язана з певними обмеженнями. По-перше, існує державна монополія на окремі види діяльності. Зокрема ніякі підприємства, крім державних, не можуть виготовляти і реалізовувати наркотичні засоби, вибухові речовини, військову зброю та боєприпаси до неї, охороняти об’єкти державної власності

По-друге, багато видів діяльності пов’язані з необхідністю їх ліцензування. Нині в Україні ліцензуванню підлягають 60 видів господарської діяльності. Для одержання ліцензії необхідні підготовка багатьох документів та оплата послуг тих державних органів, які видають ліцензії.

Доцільність ліцензування більшості видів діяльності з державної точки зору є виправданою. Однак система ліцензування підприємницької діяльності в Україні є трудомісткою, тривалою, постійно змінюється. Все це створює чималі труднощі в організації діяльності малих підприємств, часто призводить до значних економічних санкцій з боку держави.

Якщо підприємець вирішив зайнятися експортом, імпортом, оптовою чи роздрібною торгівлею спиртом, алкогольними напоями чи тютюновими виробами, йому доведеться викласти за сертифікат чималі гроші.

Недосконалість правової бази підприємницької діяльності зумовлюють необхідність створення розвинутої мережі організацій, які б займалися інформаційним та науково-методичним забезпеченням, надавали консультативну допомогу малим підприємствам. При відсутності такої інфраструктури підприємства змушені витрачати значні кошти на формування штатів, які б виконували ці функції, або зазнавали збитків пов’язаних з штрафами за невиконання договірних зобов’язань, несвоєчасними розрахунками з бюджетом та позабюджетними фондами, виконанням операцій, заборонених чинним законодавством.

Щодо умов зовнішньоекономічної діяльності малих підприємств можна сказати, що вони не є сприятливими. Зараз є чимало зарубіжних інвесторів, які вже сьогодні були б зацікавлені в інвестуванні малого бізнесу в Україні. Але вся проблема в тому, що практика застосування нещодавно прийнятого Закону «Про режим іноземного інвестування» стримує солідного інвестора. На думку багатьох спеціалістів, великі суми іноземних інвестицій навіть при наявності хорошого закону про інвестиції в Україні не вирішить усіх проблем, пов’язаних з інвестуванням. Він матиме вагу і цінність лише в комплексі законодавчих актів, які стабілізують економіку країни.

Функціонування малих форм підприємництва значною мірою залежить і від рівня інфляції. Високі темпи інфляції є причиною для серйозних проблем у будь-якому бізнесі. Особливо згубно вони впливають на розвиток малих підприємств, оскільки розрив у цінах на час придбання сировини та реалізації продукції спричиняє для них значні фінансові труднощі. Рівень інфляції впливає на ставки % за кредит. Для малого бізнесу навіть у стабільних економічних умовах характерні незначні фінансові резерви.

При високих процентних ставках за кредити нестійка рівновага між потребою у фінансових ресурсів та їх наявністю порушуються що робить малі підприємства особливо вразливими..

Особливо слід зазначити, що на шляху розвитку підприємництва стоїть діючий порядок оподаткування підприємств. Причому, розмір податку на прибуток становить 30%, що відповідає прийнятому в ринковій економіці уявленню про оптимальний рівень оподаткування прибутку. Але це — лише оманлива видимість. Підприємства зобов’язані включати до своїх витрат відрахування у різні фонди, які по суті, є частиною добавленої вартості. Тим самим рівень витрат штучно завищується, а прибуток відповідно скорочується.

Прийнята в Україні політика оподаткування прибутку і включення до витрат відрахувань не тільки гальмує розвиток малого підприємництва, а й деформує його напрями. Вільний капітал явно уникає сфери виробництва товарів, де необхідні відносно великі первісні капіталовкладення з проблематичними перспективами окупності.

У сучасній ринковій економіці податкові пільги вважаються найефективнішим інструментом її регулювання. В Україні ці пільги практично не використовуються ні для розвитку малого підприємництва, ні для регулювання його напрямів. Нині нові підприємства, у тому числі малі не одержують права на податкові пільги. Відсутня диференціація рівня податків на прибуток і розміру відрахувань в залежності від видів та напрямів підприємницької діяльності, а також від використання прибутку. Немає знижок з податків, якщо прибуток використовується для створення нових робочих місць, технологічного оновлення виробництва.

Відсутня й така форма державної підтримки малих підприємств, як пільгові умови їх кредитування. Адже відомо, що для багатьох малих підприємств проблемою номер один є вишукування коштів для фінансування своєї діяльності.

Для малих підприємств найбільш прийнятним є одержання разових позик. Ризик у ході кредитних операцій для інвесторів неминучий, через це для банку важливе значення має питання забезпечення позики. У зв’язку з цим є дві основні причини, через які одержання банківського кредиту стає важко розв’язуваною проблемою.

Нині важливою проблемою малих підприємств є їх ресурсне забезпечення, яке вирішується тільки за рекомендаціями. Згідно із Законом «Про підприємництва в Україні» основним є самозабезпечення матеріально-технічного постачання підприємств, яке здійснюється шляхом придбання ресурсів на ринку товарів і послуг, безпосередньо у виробників, в гуртовій торгівлі, в тому числі на ярмарках, аукціонах і в організаціях матеріально-технічного постачання.

Згідно з Законами України “Про господарські товариства”, “Про кооперацію” типовими формами організації малого бізнесу є: індивідуальна трудова діяльність, сімейні підприємства, малі підприємства, кооперативи, спільні підприємства. Залежно від форми правління та власності малі підприємства можуть розподілятись на приватні одноосібного володіння, товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ), товариства з додатковою відповідальністю (ТДВ), повні товариства (ПТ), командитні товариства (КТ), акціонерні товариства (АТ). Різниця між переліченими товариствами полягає у різних організаційних засадах управління виробничо-господарською діяльністю, розподілу доходів та відповідальності за результати роботи підприємства.

В процесі дослідження нами виділено ряд функцій, які виконує мале підприємництво і які умовно поділено на макро- та мікроекономічні.

Макроекономічні:

1. Малий бізнес мобілізує значні матеріальні, фінансові і людські ресурси суспільства. Не випадково на малі форми у розвинутих країнах припадає понад 50% ВНП, і понад 50% робочих місць, до третини інвестицій і товарного експорту. Робочі місця, які створюються в малому бізнесі, істотно відрізняються від тих, що відкриваються у великих компаніях. Малі фірми, як правило, платять менше, нерідко робочі місця зайняті дуже молодими або старшими за віком працівниками. Багато з них раніше зовсім не працювали, або довго не працювали. Це кадри, від яких великі кампанії відмовляються.

2. Малий бізнес формує конкурентне середовище. В статті 2 (а) Закону США “Про малий бізнес” задекларовано: “Сутністю американської системи приватного підприємництва є вільна конкуренція. Тільки досконала і вільна конкуренція може гарантувати вільний ринок, вільний доступ до підприємництва, можливість для прояву і розвитку особистої ініціативи та індивідуальних поглядів. Захист і заохочення такої конкуренції – основа не тільки економічного добробуту, але і безпеки країни. Безпека і добробут не можуть бути забезпечені без стимулювання і розвитку наявних потенційних можливостей малого бізнесу.

Мікроекономічні функції малого бізнесу.

1. Малий бізнес демонструє незалежність, свободу дій, ініціативу. Це абсолютно демократична форма ведення господарської діяльності. Мала фірма майже ніколи не хворіє “синдромом великого бізнесу”, бо має просту структуру прийняття управлінських рішень.

2. Мала фірма націлена на пристосування до наявних умов та обставин, до звичаїв та побажань, симпатій та уподобань місцевого покупця. Малі фірми пропонують покупцям, яким набридли товари масового виробництва, оригінальні вироби.

Малий бізнес є носієм щасливої людської мрії – бути здоровим і багатим. Мале діло дає кожному шанси на швидкий успіх. Малі підприємства пропонують свої послуги в тих сферах, де важливим є безпосередній контакт з клієнтом.

3. Мала фірма, особливо коли вона є власною, виступає для людини – господаря страховим інститутом як в короткому, так і в довгому періоді часу. Власник завжди може (якщо справи ідуть прибутково) вигідно продати своє діло.

4. Мала фірма – це малий колектив, в якому панує товариська атмосфера, взаємозамінність, нормальні людські стосунки з керівництвом. В малій фірмі можна поєднати кілька професій. “Для розвитку душевних сил людини необхідна різноманітність у роботі. А в суспільстві є чимало людей, які хотіли б бути майстрами-універсалами” [32, с.98]. Японський менеджмент довів, що впровадити підприємницький дух можна лише шляхом децентралізації, шляхом створення підприємств “середньої руки” і, особливо, малих життєздатних фірм [32, с.97].

5. Малі підприємства сегментують ринок, орієнтуються на виробництво товарів вузького споживчого попиту і продуктів, які швидко псуються: виробництво свіжоспеченого хліба, морозива, масла, сиру; виробів з каменю, лісопиляння, виробництво дахівки, гіпсошлакокерамзитоблоків, бетону, готового розчину, друкування ілюстрацій, виготовлення рекламних видань, розлив безалкогольних напоїв і т.і. Мале виробництво традиційно орієнтується на індивідуальний попит (пошиття і ремонт одягу та взуття), на вузьке коло покупців із особливими запитами до якості і корисності та послуг (оптика, точні прилади та інструменти, фотоапарати, сувеніри, протези тощо).

Однак критерій чисельності не є досконалим. В економічній літературі він заслужено піддавався критиці. Може виникнути ситуація, коли невелике за чисельністю працівників підприємство досягає великого господарського обороту завдяки високому рівню наукомісткої продукції і високої продуктивності. Чи можна його віднести до розряду малих? Очевидно ні. З розвитком економіки з’являються додаткові критерії. В Україні ними можуть бути: граничні величини обсягів господарського обороту по галузях та розміри прибутку від реалізації продукції, робіт, послуг; граничні розміри основного капіталу.

Отже, проаналізувавши фактори розвитку малого бізнесу, можна зробити такі висновки:

розвиток малого підприємництва в значній мірі гальмується кризовою ситуацією, що склалася в економіці країни, недосконалістю і нестабільністю правової бази, відсутністю дієвої системи державної підтримки малого бізнесу;

відсутність розвиненої ринкової інфраструктури також стримує розвиток малого бізнесу;

через нестачу коштів у місцевому бюджеті регіональні і місцеві органи управління не можуть надати суттєвої підтримки малому бізнесу.

Характеристика роботи

Диплом

Кількість сторінок: 130

Безкоштовна робота

Закрити

Вплив мікро- і макросередовища на діяльність малого підприємства в ринкових умовах

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.