Православна церква 1917-1922 pp.
Зміст
Вступ. 3
Розділ І. Огляд джерел та історіографія проблеми. 5
1.1. Історіографія проблеми. 5
Розділ 2. Засади організаційної структури УПЦ та її функціональні особливості у політичній системі Росії 8
2.1. Православ'я у структурі політичної влади імперії 8
2.2. Церковне питання у Державній Думі 21
Розділ 3. Взаємостосунки вищого церковного управління з українськими державними утвореннями у 1917-1921 рр. 32
3.1. Особливості реформування системи управління РПЦ (крізь призму досвіду Всеросійського та першої сесії Всеукраїнського соборів 1917-1918pp.). 33
Висновок. 45
Список використаної літератури. 48
Вступ
Деструктивні тенденції у церковно-державних відносинах, закладені на початку синодального періоду, активізувалися настільки, що призвели не лише до зміни політиком-правового статусу Церкви в імперії Романових, але до повного розпаду кумулятивних зв'язків у суспільстві монархічного типу, "параду націоналізмів" під час революційних потрясінь 1917 року та широкомасштабної циркуляції еліт в Росії впродовж першої третини XX століття. А це поставило на порядок денний проблеми державно-церковних відносин саме в контексті конфлікту культур у єдиному православному просторі.
Сукупність дій органів вищої церковної влади Російської православної церкви у 1917-1921 pp., спрямована: 1) збереження позицій спів джерела державного законодавства; 2) закріплення статусу домінуючого чинника формування політичної культури та легітимації влади у державах, що утворилися на терені дезінтегрова-ної імперії; 3) збереження канонічної залежності від Москви церковно-адміністративних одиниць у межах кордонів Росії (зокрема - українських єпархій);
На основі залучених джерел з'ясувати роль Російської православної церкви в суспільно-політичному житті тогочасної України, еволюцію її політичної і правової природи на тлі конфлікту культур у єдиному православному просторі постімперської Росії, виявити ступінь органічності "української" складової у загальній концепції націотворення. Загальна мета передбачає розв'язання наступних завдань:
1) виявити механізми формування і передачі Церквою стереотипів політичної культури, механізми їхнього переростання у світоглядні категорії підданих;
2) подати узагальнений виклад еволюції конституційно-правової бази церковно-державних відносин в означений період;
4) визначити роль спеціальної церковної політики урядів України у створенні Помісної церкви, характер їх взаємовідносин із Московським патріархом;
З огляду на сказане, дана робота є першим спеціальним дослідженням еволюції політичної і правової природи Російської православної церкви у контексті конфлікту національних ідентичностей у єдиному православному просторі постімперської Росії в 1917 - 1921 pp.