Вплив культурної революції на сучасний економічний та соціальний розвиток Китаю

Характеристика роботи

Курсова

Кількість сторінок: 65

Платна робота

Ціна: 150.00грн.

Замовити роботу

План 

Вступ. 3

Розділ І. Початок «культурної революції». 8

1.1. «Великий стрибок». 8

1.2. Особливості розгортання «культурної революції». 12

1.3. Діяльність хунвейбінів. 19

Розділ ІІ. Зміцнення влади Мао Цзедуна. 24

2.1. Курс на «захоплення влади» і «об'єднання трьох сторін». 24

2.2. Посилення антирадянської діяльності в період «культурної революції». 32

2.3. Політична та ідеологічна боротьба: перехід до «політики реформ і зовнішньої відкритості». 38

Розділ ІІІ. Вплив наслідків «культурної революції» на сучасний Китай. 45

3.1. Прорахунки та досягнення в економічному житті країни. 45

3.2. Проблеми суспільного розвитку. 50

Висновок. 58

Список літератури. 62

Додатки. 65

Вступ

Актуальність теми: Китай – це країна необмежених можливостей, кажучи про неї, ми мимоволі уявляємо величезну, жовтого кольору на карті світу державу, з найбільшим населенням на наший планеті. Територія Китайської Народної Республіки (КНР) складає 9.6 млн. кв. км., а населення – близько 1,2 млрд. чоловік. За даними Світового Банку ВВП КНР в 2002 р. склав трохи більше 1200 млрд. дол. США, і по цьому показнику увійшов до першої десятки країн в світовій економіці.

КНР – одна з великих світових держав. Країна входить в ядерний клуб, запускає космічні апарати, є постійним членом Ради Безпеки ООН. Китай забезпечений величезними ресурсами. По населенню країна не має собі рівних, оскільки кожен п'ятий житель Землі – китаєць. Істотні також земельні ресурси і запаси корисних копалини. Китай є найбільшим в світі виробником зерна, м'яса, овочів і фруктів, олова, вугілля, бавовни. Крім того, КНР входить в п'ятірку найбільших світових виробників свинцю, цинку, алюмінію, нікелю і деревини. Стародавня китайська цивілізація володіє багатющою культурною спадщиною.

Історія Китаю є низкою держав, що змінюють одна одну, централізованих імперій, що розпадалися на ряд самостійних князівств і збиралися знов. Ці держави проходили декілька етапів розвитку, підйому, розквіту, спаду, кризи і повторювали той же цикл. З XVII до початку XX в. панування над Китаєм встановили маньчжурські правителі – династія Цин. В результаті Синьхайської революції монархія була повалена і в 1912 р. утворена Китайська Республіка. У другій половині XIX – першій половині XX в. після поразки Китаю в «опіумних війнах» його територія була відкрита для іноземного капіталу. Інвестиції Великобританії, Франції, Японії, Німеччини, Росії вкладалися в розвиток інфраструктури і промисловості приморських районів країни. Після розгрому в 1945 р. Радянською Армією озброєних сил Японії в Манчжурії, під керівництвом Комуністичної партії Китаю 1 жовтня 1949 р. була проголошена Китайська Народна Республіка.

«Культурна революція», яка затримала та ускладнила рішення існуючих економічних проблем, відкинула Китай назад. Моральне старіння оснащення, введеного в роботу в 50-ті рр., вкрай низький рівень капіталовкладень в промисловість протягом десяти років – все це призводить до відставання Китаю в технічному оснащенні промисловості і сільського господарства. Значна частина відсталих форм виробництва базувалася на ручній праці, недостатньому рівні розвитку важкої промисловості, нерівномірному розвитку окремих галузей – все це є характерним для рівня китайської промисловості на початку 70-х рр.

В кінці 70-х років Китай опинився перед гострою необхідністю реформування економіки. Відмовившись від пріоритетів ідеологічних доктрин після смерті Мао Цзедуна, керівництво країни прийшло до усвідомлення неможливості подальшого розвитку в умовах збереження адміністративно - командної системи. Для того, щоб країна могла нормально розвиватися, потрібно було демонтувати командну економіку. У грудні 1978 р. був проголошений курс на економічну реформу («гайгэ»). Суттю реформи стали перетворення відносин власності і формування соціалістичного ринку. Панування державної системи власності лише створювало ілюзію реального усуспільнення. Насправді держава, будучи головним власником, забезпечувала монопольне володіння засобами виробництва і результатами праці. Тому поділ прав власності і прав господарювання став одним з головних напрямів реформи господарського механізму.

Не дивлячись на нерідкі вислови західних макроекономістів про те, що найхарактернішим в китайських реформах, що проводяться і проведених, є їх повна незрозумілість і нелогічність, з погляду західної економічної науки, ці реформи з самого початку були і залишаються зараз одними з найбільш опрацьованих в теоретичному, ідеологічному і, в цілому, в науковому плані. Винятком може бути тільки нетривалий період кінця 70х- початку 80-х років, (час початку китайських реформ), який взагалі-то можна назвати "заявою про наміри". Навіть найкоротший екскурс в історію Китайської Народної Республіки дає багату їжу для висновків про настрій китайського народу і перспективи розвитку, до яких неминуче повинне було прийти китайське керівництво в кінці 70-х років. Однозначно це можна було назвати втомою від помилок, небажанням відповідати за помилки свого керівництва, для якого все це, разом узяте, було серйозним дзвінком про те, що вичерпується народний ентузіазм, а з ним і кредит довіри партії-лідерові. Більше помилятися було не можна, а відступати нікуди.

Специфікою сучасного китайського соціалізму є багатоукладність економіки. Частка державних, як правило збиткових, підприємств поступово падає, в той же час росте частка підприємств колективного сектора, а з кінця 80-х років – індивідуальних і приватних підприємств. Широкого поширення набула практика здачі в оренду приватним особам або колективам невеликих підприємств, причому переважна їх частина зосереджена в приморських районах.

Таким чином, китайське суспільство пережило соціально – економічну трансформацію, проте політичне і соціально – економічне перетворення не було єдиною причиною модернізації китайського суспільства. У останні десятиліття йде процес активної глобалізації, який також накладає відбиток на суспільний розвиток будь-якої країни.

Вступивши на рубежі століть в інформаційну епоху, сучасна цивілізація випробовує жорсткий прес нових інформаційних реалій. Найважливіші соціальні процеси сучасного світу визначаються динамікою основних напрямів трансформації, обумовленою інформатизацією і, як наслідок, глобалізацією. Якщо в кінці ХХ століття прикмети інформатизації як учені і публіцисти, так і обивателі найбільш охоче бачили в чисельності комп'ютерного парку, кількості комп'ютерних компаній і абонентів Інтернету, то сьогодні найбільш значущі інфраструктурні зміни, що полягають в інформаційно-комп'ютерному перетворенні технології і ідеології практично всіх видів професійної діяльності і всіх граней соціального буття.

Виклики інформаційної епохи звернені до самих різних сфер – рівня адаптації структур і технологій соціального управління, сприйнятливості економіки до інформаційних виробництв, інформаційної стресостійкості суспільства і окремої людини. Одним з найважливіших соціальних механізмів, що забезпечують стійкий розвиток, є система освіти, збереження, відтворення і модернізація кадрового ресурсу в умовах високої динаміки і мінливості інформаційного суспільства.

При цьому трансформація суспільства означає не тільки модернізацію і соціальну адаптацію в нових умовах всього суспільства, її прояви спостерігаються на всіх соціальних рівнях – від індивіда до світової спільноти, включаючи і сім'ю, і інші малі соціальні групи, великі соціальні групи, цілі нації. Її прояви зачіпають практично всі сфери приватного і суспільного життя, і це ще одна причина, по якій тема даної дипломної роботи є актуальною.

Проблеми соціального та економічного розвитку Китаю в період «культурної революції» розглядали такі вчені: Сімоновська М. Ф., Тихвинський С. Л., Васільєв Л. С., Козакевич І. С., Сладковський М. П., Мартинов А. Козицький А. М. у своїй праці, присвяченій історії Азіатського регіону, розкрив характерні особливості та причини впровадження Мао Цзедуном політики спочатку «великого стрибка», а потім і «культурної революції». Васільєв Л. С. досліджував в основному сучасний Китай, стан його економіки та зміни в суспільному житті після низки реформ 60 – 70-х рр.

Метою даної роботи є вивчення специфіки соціально – культурного і економічного регулювання китайського суспільства, що трансформується, особливостей впровадження «культурної революції» і її перебігу, впливу даної політики на подальший розвиток країни.

Досягнення поставленої мети припускає виконання ряду завдань:

Вивчення особливостей соціально – економічних реформ в Китаї в період з 1966 по 1976 рр.: прорахунки та досягнення політики Мао Цзедуна, його діяльність та основні напрямки реформування.

Розгляд «зворотної боку» реформ: особливості соціальної складової реформування, специфіка взаємодії держави і суспільства.

Об'єкт дослідження - китайське суспільство, що переживає період трансформації в умовах соціального, – економічних перетворень.

Предмет дослідження - зміст політичних і соціально – економічних реформ, а також їх ідеологія.

При проведенні дослідження використовувалися такі методи наукового пізнання як збір і аналіз емпіричних даних, обробка і аналіз статистичної інформації, показників науково – технічного, соціального і економічного розвитку китайського суспільства, а також аналіз теоретичної бази шляхом вивчення наукової, учбової, монографічної і періодичної літератури.

Структурно дипломна робота представлена вступом, трьома розділами, висновком і списком літератури. У першому розділі визначені політичні та ідеологічні передумови реформування в період «культурної революції», хід реформ, їх підсумки і перспективи соціально – економічного розвитку Китаю. Другий розділ присвячений діяльності Мао Цзедуна та його оточення. У третьому розділі проведений аналіз впливу наслідків «культурної революції» на сучасний розвиток Китайської Народної Республіки.

Закрити

Вплив культурної революції на сучасний економічний та соціальний розвиток Китаю

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (067) 380–84–93, (097) 844–69–22 та (050) 297–73–76
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.