загрузка...
загрузка...

Взаємовідносини держави і Церкви в Московській державі у XVI ст.

Характеристика роботи

Курсова

Кількість сторінок: 41

Платна робота

Ціна: 150.00грн.

Замовити роботу
Закрити

Взаємовідносини держави і Церкви в Московській державі у XVI ст.

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (067) 380–84–93, (097) 844–69–22 та (050) 297–73–76
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.

Зміст 

Вступ. 3 

1. Роль Церкви у формуванні самодержавної ідеології Російської самодержавності в 30 - 40 - их pp. XVI ст. 5 

2. Конфлікт Івана Грозного і Церкви в сер. XVI ст. 13 

3. Вплив опричнини на взаємини держави і Церкви. Кінець епохи Івана Грозного  19 

4. Царювання Федора Івановича. Запровадження патріаршества в Москві 27 

Висновки. 33 

Примітки. 38 

Список використаних джерел та літератури. 40

Вступ

Актуальність теми даної курсової роботи полягає в спробі оцінити становлення взаємовідносин між Церквою і в Московській державі без упередженості, заангажованості, москвофільства та критичному аналізі, на основі в міру доступних джерел та вже напрацьованих робіт відомих церковних та світських істориків і знавців церковного права. Нещодавні семидесятилітні спроби пояснити історію Росії без урахування феномену Православ'я або з крайнє негативними до нього відношенням виявилися явно незадовільними і неприйнятними для об'єктивного усвідомлення свого місця в загально історичному процесі розвитку людства. Неконструктивною виявляється і зворотна хвиля в суспільній свідомості, яка прагне переглянути всі сторони життя народу, здійснити переоцінку загальноприйнятих ідеалів і норм, та пов'язує з Церквою всі досягнення російської суспільно-громадської думки і культури, надаючи їй виключного світового значення. Однак, певним залишається те, що більш ніж тисячолітня історія Православ'я на історичній Русі довела свою життєздатність та життєдайність, широкі можливості розвитку в усіх сферах життя суспільства. Цим останнім і визначається актуальність даної теми: взаємовідносин між державою та Церквою для сучасного демократичного укладу постсоціалістичних держав.

Мета роботи: полягає у спробі автора на основі різнобічного аналізу доступних для нас історичних джерел і матеріалів досліджень істориків висвітлити, охарактеризувати і проаналізувати особливості еволюції стосунків держави і Церкви у Московській державі, в об'єднавчий період, коли Москва набирала ознак і ваги "Стольного града".

Виходячи з такого розуміння актуальності та мети курсової роботи автор визначив такі головні завдання: визначити роль Церкви в процесі вивищення Москви серед інших конкурентних князівств у столичне місто Північно-Східної Руси в XVI ст., охарактеризувати взаємовідносини держави і Церкви в Московській державі в цей період, коли світська влада набуває все більше і більше ознак тоталітаризму; проаналізувати дану епоху в Росії у світлі взаємовідносин царської та церковної влади.

Предмет досліджень: складає процес еволюції взаємостосунків держави і Церкви протягом XVI ст. в Московській державі.

Об'єкт досліджень: полягає у висвітлені державно-церковних взаємин, що склались в Московському царстві в XVI ст., які уособлюються в діяльності таких визначних осіб того часу: носіїв світської влади - Івана Грозного, Федора Івановича, церковних Ієрархів - Даниїла, Макарія, Афанасія, Филипа, Діонісія, які були вершителями доль руських людей XVI ст.

Хронологічні межі: охоплюють період XVI ст., який в історії Росії називається "Московським". Оскільки всі історичні події та явища як світської історії, так і церковної відбуваються навколо Москви. А тому взаємини держави і Церкви розвиваються за схемою провідної теорії в цей період - "Москва - третій Рим", яка поступово формується із об'єднанням земель Північно-Руських земель навколо Москви і набирає ваги внаслідок переселення митрополитів Київських з Володимира до Москви, які почали згодом іменуватися митрополитами Московськими, залишалась актуальною і в подальші періоди історії Росії. Таким чином, "Московський" період найкраще показує особливості державно-церковних відносин.

Структура роботи: побудована за проблемно-тематичним принципом і містить вступ, чотири параграфи, які висвітлюють становлення церковності і державного життя, в їх взаєминах у Північно-Східній Русі в XIV-XV ст. Вкінці подається список доступних автору друкованих джерел та науково-дослідницької літератури по цьому питанню.