Взаємовідносини держави і церкви в північно-східній європі і московській державі в XIV-XVII ст.

Характеристика роботи

Диплом

Кількість сторінок: 142

Платна робота

Ціна: 700.00грн.

Замовити роботу
ЗМІСТ

Вступ. 3

Розділ І. Роль і місце Церкви в об’єднавчому процесі  руських земель навколо Москви у XIV-XV ст. 7

1.1. Ідеологічні передумови становлення Московської держави. 7

1.2. Роль Церкви в “збиранні земель руських” Москвою в XIV ст. 10

1.3. Церква і держава в XV столітті: характеристика взаємин. 22

Розділ II. Взаємовідносини держави і Церкви в Московський Державі у XVI ст. 42

2.1. Роль Церкви у формуванні самодержавної ідеології Російської самодержавності в 30-40-х рр. XVI ст. 42

2.2. Конфлікт Івана Грозного і Церкви в сер XVI ст. 49

2.3. Вплив опричнини на взаємини держави і Церкви. Кінець епохи Івана Грозного  54

2.4. Царювання Федора Івановича. Запровадження патріаршества в Москві 61

Розділ ІІІ .Епоха патріаршества в історії Росії: у світлі взаємовідносин царської та церковної влади (ХVІІст.) 71

3.1. Державно-церковні відносини в період ”Смути” (1590-ті – 1610-ті рр.) 71

3.2. Церква і держава в період дониконівської Росії (1610-ті-1660-ті рр.) 82

3.3. Справа патріарха Никона. Церковний розкол. 89

3.4. Світська і церковна влада в Росії в 2-ій пол XVII ст. 109

Висновки. 131

Список використаних джерел і літератури. 135

Додаток. 139

Вступ

Актуальність теми: випливає із змісту даної роботи і відбиває широкий загальносуспільний інтерес до історії формування Російської державності та впливу на неї Російської Православної Церкви. Нещодавні семидесятилітні спроби пояснити історію Росії без урахування феномену Православ'я або з крайнє негативними до нього відношенням виявилися явно незадовільними і неприйнятними для об'єктивного усвідомлення свого місця в загально історичному процесі розвитку людства. Неконструктивною виявляється і зворотна хвиля в суспільній свідомості, яка прагне переглянути всі сторони життя народу, здійснити переоцінку загальноприйнятих ідеалів і норм, та пов'язує з Церквою всі досягнення російської суспільно-громадської думки і культури, надаючи їй виключного світового значення. Однак, певним залишається те, що більш ніж тисячолітня історія Православ'я на історичній Русі довела свою життєздатність та життєдайність, широкі можливості розвитку в усіх сферах життя суспільства. Цим останнім і визначається актуальність даної теми: взаємовідносин між державою та Церквою для сучасного демократичного укладу постсоціалістичних держав. Розкриття цієї теми повинно дати механізм вирішення сучасних важливих і все більше наростаючих з новою силою проблем поліконфесійності та віротерпимості, щоб уникнути тих помилок, які допускали держава і Церква в ХІV - ХVІІ ст. Адже, як тоді, так і зараз Церква робить особливий внесок в розвиток політичної та культурної віх історії кожної держави, реально торкається всіх сторін суспільства.

Мета дипломної роботи: полягає у спробі автора на основі різнобічного аналізу доступних для нас документальних джерел і матеріалів досліджень істориків різних шкіл і поколінь висвітлити, охарактеризувати і проаналізувати особливості еволюції стосунків держави і Церкви у Північно-Східній Європі, як в об'єднавчий період, так і в період створення і зміцнення централізованої Московської держави.

Виходячи з такого розуміння актуальності та мети дипломного дослідження автор визначив такі головні завдання: визначити роль Церкви в об'єднавчому процесі руських земель навколо Москви в ХІV - ХV ст., охарактеризувати взаємовідносини держави і Церквив Московській державі у ХVІ ст., проаналізувати епоху патріаршества в Росії у світлі взаємовідносин царської та церковної влади в ХVІІ ст.

Предмет досліджень: складає процес еволюції взаємостосунків держави і Церкви протягом ХІV - ХVІІ ст. в Північно-Східній Європі.

Об'єкт досліджень: полягає у висвітлені державно-церковних взаємин, що склались в Північно-Східній Європі в ХІV - ХVІІ ст., які уособлюються в діяльності таких визначних осіб того часу: носіїв світської влади - Івана Калити, Дмитрія Донського, Івана ІІІ, Івана ІV Грозного, Олексія Михайловича та Петра Олексійовича, церковних ієрархів - Петра, Олексія, Макарія, Афанасія, Филипа, Іова, Філарета, Никона та Іоакима, які були вершителями доль руських людей ХІV - ХVІІ ст.

Хронологічні межі: охоплюють період від ХІV по ХVІІ ст., який в історії Росії називається "Московським". Оскільки всі історичні події та явища як світської історії, так і церковної відбуваються навколо Москви. А тому взаємини держави і Церкви розвиваються за схемою провідної теорії в цей період - "Москва - третій Рим", яка залишалась актуальною і в подальші періоди історії Росії. Т.ч. "Московський" період найкраще показує особливості державно-церковних відносин.

Джерельна база: доступні для нас опубліковані документальні матеріали складаються з таких джерел: Духовні і договорні грамоти великих і удільних князів ХІV - ХV ст., які були підготовлені Л.В. Черепніном [10],Московський літописний звід кінця ХV ст. [33], постанов собору 1649 р. [48].

Загальний огляд історіографії даної проблеми засвідчив, що в історичній науці весь спектр проблем, пов'язаних з історією Російської Православної Церкви, її ролі та місця, залишаються найменш дослідженими. Однак, сучасним історикам-дослідникам не доведеться працювати на чистому грунті наукових досліджень чи починати з нуля". Вони успадкували грунтові праці багатьох дослідників, імена яких золотими буквами записані в історії вітчизняної історіографії. Отже, весь обсяг використаної літератури можна поділити на дві групи за двома принципами: за першим тематичним принципом праці поділяються на дві групи, оскільки двоякою є тема роботи, а отже, до першої відносяться праці, які висвітлюють світську державну історію, до другої - праці про історію Церкви в Росії. За другим принципом, своєю світоглядною орієнтацією, літературу можна поділити на такі дві групи: першу становлять праці написані в період кін. ХІХ поч. ХХ ст., а тому проникнуті духом релігійності та церковності, позитивно оцінюючи вплив Церкви на державно-суспільне життя, в них присутній апологетичний елемент церковності; друга група - це праці радянських істориків, які займають опозицію щодо церковного авторитету і його впливу на всі сторони життя. Узагальнити можна тим, що всі ці праці є досить тенденційними, але для формування більш об'єктивного погляду на взаємовідносини світської і церковної влади в Росії ХІV - ХVІІ ст. буде правильним використати підхід цих істориків.

Отже, історіографію дореволюційного періоду, прихильників церковного авторитету, складають праці таких істориків: митр. Макарій (Булгаков) з його монументальною працею "Історія Руської Церкви, [27-31], проф. Голубінський з Історією Руської Церкви; [6-7], радянські історики: К.В. Базилевич [1], М.М. Нікольський [37].

Хотілося б, відмітити праці, які прямо стосуються теми даної роботи, а тому становлять певнийнауковий доробок: В. Вальденберг розкриває історичність вчення про межі царської влади на Русі [5], А.Д. Дмітрієв - "Церква та ідея самодержавства в Росії" [9], А.Я. Шпаков - "Держава і церква всіх взаємних відносинах в Московській державі" [54]. Т.ч., на основі цих досліджень можна зробити сучасний висновок по даній темі.

Практичне значення матеріалів дипломної роботи перш за все в тому, що їх можна використати при вивченні тем з історії України і Росії в шкільному курсі історії, при вивченні курсу історія Північно-Східної Європи і Росії у ВУЗах. Ці матеріали можуть стати основою для написання учнівських і студентських робіт.

Методологічна основа досліджень: конкретно-історичний, порівняльний, історико-аналітичний, також загальнонаукові принципи об'єктивності та історизму, які дозволили розглянути дану тему з точок зору її сучасного розуміння і сприйняття.

Структура роботи: побудована найперше за проблемно-хронологічним принципом, який найкраще служить для висвітлення теми даної роботи. При чому паралельно розглядаються історичні події з історії держави і Церкви протягом ХІV - ХVІІ ст. Отже, дипломна робота містить: вступ, де міститься актуальність теми, мета, предмет і об'єкт дослідження.

Робота містить три розділи, які розкривають особливості розвитку взаємин держави і Церкви в історичному процесі:

1-ий розділ охоплює період ХІV - ХV ст.: коли Москва набуває рис державного і церковного центру, що вивищує її серед інших удільних князівств Північно-Східної Русі.

2-ий розділ - ХVІ ст.: становлення централізованої самодержавної системи Московії.

3-ий - ХVІІ ст.: розвиток стосунків держави і Церкви у патріаршу епоху.

У висновках дається оцінка і характеристика державно-церковних взаємовідносин, які стали особливим стержнем, навколо якого розвивались інші сторони життя Московської держави в ХІV - ХVІІ ст. Поміщено список використаної літератури при розробці даної теми. Також робота містить додатки: хронологічну таблицю, яка містить перелік найважливіших подій з історії відносин держави і Церкви в Московії в ХІV - ХVІІ ст.; 9 карт, які показують особливості розвитку Московської держави та її Церкви; 21 ілюстрацію, які допомагають уявити загальну картину даної епохи. Т.ч., структура роботи показує загальний рівень наукового виконання і оформлення даного дослідження.

Закрити

Взаємовідносини держави і церкви в північно-східній європі і московській державі в XIV-XVII ст.

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.