План

Вступ

Плагіат в Українському інформаційному просторі, шляхи подолання

Висновок

Використана література

Втім, найпоширенішим технологічним засобом, який довів свою ефективність, вважається використання спеціальних електронних програм для виявлення фактів несанкціонованого використання чужого доробку. Мережа таких програм була утворена спочатку у західних країнах, а потім розповсюдилась і на теренах держав СНД, в тому числі й в Україні. Визнаним лідером серед них вважається вже згадана вище програма «Turnitin»,якою користуються 10 тисяч інституцій у 126 країнах світу. Крім неї сталим попитом користуються деякі інші тестові програми, серед яких вирізняється програма з однойменною назвою«AcademicPlagiarism». В Україні функціонує аналогічна програма «Антиплагіат», створена фахівцями Національного авіаційного університету, яка тестує наукові роботи на предмет несанкціонованих інтелектуальних запозичень [7, с. 9].

Варто звернути увагу на те, що юридичні, ринкові та технологічні засоби боротьби з привласненням авторства навіть за умови їх комплексного застосування у академічній сфері спрацьовують далеко не завжди. Тому важливо утворити також етичні бар'єри на шляху плагіату. Такі моральні межі, що зафіксовані в нормативних університетських документах, існують у західному науковому світі. Механізм впровадження нової системи етичних координат в Україні передбачатиме утворення передусім відповідної юридич­ної бази силами самих ВИШів та науково-дослідних установ. Спираючись на досвід західних університетів, необхідно розробити і ухвалити етичні кодекси, де привласнення авторства будуть вважати академічним безчестям. Останнє потягне за собою санкції щодо порушника за умови визначення відповідних структур і експертних груп та чітко виписаних процедур і правил. Обов'язковими умовами такого процесу мають стати два моменти - автономія академічних установ та демократизація самих науково-освітніх закладів.

З появою Інтернету ускладнилось визначення авторства, оскільки еле­ктронна форма документу передбачає проблематичність у встановленні автентичності, достовірності й незмінності. Поруч з безпосереднім привлас­ненням авторства в Інтернеті з'явились матеріали без вказівки на оригінал, багаторазові передруківки, коли оригінальну версію встановити стало практично неможливо. В результаті серед користувачів Інтернету поширю­ється сприйняття Мережі як такого собі «інтелектуального веб-сиротинця». У випадку, коли вказані явища набувають масового характеру, це призводить до вкрай деструктивних наслідків для науки, коли руйнується не тільки науковий апарат, система посилань; під загрозою опиняються деякі галузі науки - наприклад, історіографія. У зв'язку з цим почастішали випадки, коли автори, що відстоюють свої права в судовому порядку, стикаються з проб­лемою нетрадиційних доказів свого пріоритету.

Попри здатність порушників діяти анонімно, їх ідентифікація у цифро­вому полі цілком можлива. Відомо, що кожен користувач має свою ІР-адресу, кожний провайдер проходить процедуру реєстрації, а копії розміщених в Інтернеті матеріалів (як тимчасові, так і постійні) певний час зберігаються на тих чи інших веб-майданчиках або в мережевих архівах. Однак, процедуру встановлення авторства тут значно ускладнює низка проблем. Насамперед, позначається неврегульованість розкриття провайдерами ІР-адрес користува­чів через суперечності законодавства про охорону персональних даних. Дає­ться взнаки і формальна процедура реєстрації провайдерів, передусім не- комерційного напряму. Досить довільно здійснюється і зберігання веб-контенту.

Законодавчі лакуни суттєво гальмують процес судового розв'язання проблем авторства, але реалії все частіше змушують правовласників подавати позови проти крадіїв їх творчого доробку. Потреби судової практики спонукали вітчизняних фахівців запропонувати нові засоби судових доказів, зокрема - методи фіксації текстів з метою доведення авторства. Серед них - роздруківка електронних матеріалів, збереження і представлення їх на відповідних носіях, безпосереднє дослідження судом змісту веб-сайту через мережу Інтернет, огляд нотаріусом Інтернет-сайту зі складанням протоколу, огляд та дослідження серверу, на якому здійснюється хостинг тощо [4, с. 10-12].

Вивчаючи проблеми авторства у цифровому середовищі, слід звернути увагу і на появу у наукових студіях принципово нових явищ, які стали можливими завдяки інноваційним засобам комунікацій. В результаті з'яви­лись нові технології досліджень, що поступово змінюють традиційну концеп­цію авторства і її юридичного оформлення. Йдеться, зокрема, про так звані відкриті проекти, які реалізується за допомогою 'ікі-технологий. Такого роду проекти, що створюються в мережі Інтернет, є відкритими для невизна- ченого числа авторів, які можуть у інтерактивному режимі вносити зміни до тексту дослідження. З метою юридичного оформлення 'ікі-проектів на основі принципово нової концепції, в Україні запропонований варіант регу­лювання авторсько-правових відносин за допомогою ліцензійних договорів, термін дії яких має дорівнювати чинності авторського права. Поруч з фікса­цією авторства, такий підхід сприяє легкому залученню дослідників, широко­му розповсюдженню знань, вільному використанню твору і його подальшому доопрацюванню, підвищенню верифікації результатів дослідження [3, с. 5, 8]

Вищенаведене дозволяє здійснити деякі узагальнення. Скарги на за­позичення продуктів творчості мали місце ще у стародавні часи, але тільки у ХУІІІ столітті через розвиток ринкових відносин відбулося законодавче оформлення авторського права, яке включало майнову і моральну складові. Остання, попри деяку різницю в юридичних системах, у багатьох моментах збігається з поняттям «плагіат». Якщо правовий захист правовласника перед­бачений на національному і міжнародному рівні, то протидія плагіату здійснюється переважно позасудовим шляхом, передусім, силами самих академічних інституцій. Родовими ознаками академічного плагіату є його функціонування у науково-освітньому просторі, неуникність освоєння науко­вої спадщини як необхідної передумови навчальної і дослідницької діяль­ності, наявність жорсткої корпоративної етики і опрацьованого механізму впливу на порушників. У цифрову епоху порушився баланс між охороною авторського права і суспільними інтересами у вигляді права громадян на отримання інформації. Водночас, зазнає суттєвих змін і сучасна концепція авторського права. Юридичне освоєння Інтернет-простору України значно відстає від його стрімкого і масового технічного опанування. Вітчизняна законодавча база поки що є доволі обмеженою, хоча запропонований окреми­ми науковцями і дослідницькими групами проекти є цікавими і перспектив­ними. Більш просунутий зарубіжний досвід в сфері правового регулювання відносин правовласності не дає однозначного рецепту подолання порушень, хоча презентує варіанти підходів і практичних засобів, які можна викори­стати при розробці вітчизняної концепції. Головними засобами боротьби проти академічного плагіату та порушення авторського права в епоху Інтернету є поєднання правових, економічних та технологічних важелів разом з системою заходів етичного спрямування. Останнє можливе лише за умови консолідації академічної громади як частини громадянського суспільства, здатної в ході реформування вищої школи утворити відповідний механізм і структури захисту авторства у науково-освітній сфері.

Висновок

Таким чином, виходячи із закріпленого законодавством визначення плагіату та передбачених законодавством особистих немайнових, майнових прав авторів та їх обмежень, можемо говорити, що плагіат це повне або часткове привласнення оригінальних результатів інтелектуальної творчої діяльності однієї особи іншою особою, що призводить до порушення особистих немайнових та (або) майнових прав справжнього автора. Причому згідно із Законом України „Про авторське право і суміжні права” привласнення як правопорушення (плагіат) передбачає здійснення оприлюднення чи опублікування чужого твору.

Оприлюдненням, у даному випадку, є дія, що робить чужий твір доступним для публіки шляхом опублікування, публічного виконання, публічного показу, публічної демонстрації, публічного сповіщення тощо під чужим іменем. Опублікування, у свою чергу, є випуск в обіг виготовлених поліграфічними, електронними чи іншими способами примірників твору, шляхом їх продажу, здавання в майновий найм, побутового чи комерційного прокату, надання доступу до них через електронні системи інформації таким чином, що будь-яка особа може його отримати з будь-якого місця і у будь-який час тощо під чужим іменем.

На нашу думку, порушенням авторського права у вигляді плагіату, є не тільки оприлюднення (опублікування) твору під чужим іменем (без зазначення імені автора), а й саме створення твору. І якщо таке порушення буде доведене до оприлюднення (опублікування), то порушник вже може притягатися до відповідальності. Адже, згідно із діючим авторським законодавством, авторське право виникає з моменту створення твору, тому і виявлення плагіату і притягнення до відповідальності за це правопорушення можливе до оприлюднення чи опублікування твору.

Використана література

1.Бернська конвенція про охорону літературних і художніх творів. - Офіц. вид. - К.: Концерн «Видавничій Дім Ін Юре», 2004.

2.Григоренко А. Збирання доказової бази при порушенні права інтелектуаль­ної власності в мережі Інтернет // Інтелектуальна власність. - № 7. - 2012. - С. 10-12.

3.Закон України «Про авторське право і суміжні права» // Законодавство України про охорону інтелектуальної власності. За станом на 25 червня 2007 р. / Верховна Рада України. - Офіц. вид. - К.: Парлам. видав-во, 2007.

4.Ілляш І. Як боротися з плагіатом знають авіатори // Голос України. - № 153. - 18 серпня 2006. - С. 9.

5.Капіца Ю., Рассомахіна О., Шахбазян К. Спеціальні механізми захисту авторського права і суміжних прав в Інтернеті // Інтелектуальна власність. - № 4. - 2012. - С. 13-24.

6.Пастухов О.М.Авторське право в Інтернеті - К.: Школа, 2004.

7.Плагіат: неприємна випадковість чи злий намір? // Теорія і практика інтелектуальної власності. - № 1. - 2012. - С. 56-62.

8.Порало І.В.Інтелектуальний капітал України у полоні плагіату // Теорія і практика управління соціальними системами: філософія, психологія, педагогіка, соціологія. - № 4. - 2009. - С. 89-97.

Характеристика роботи

Реферат

Кількість сторінок: 11

Безкоштовна робота

Закрити

Плагіат в Українському інформаційному просторі, шляхи подолання

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.