План

1. Поняття прав інтелектуальної власності виключного права. Особистості немайнові і майнові права та об’єкт права інтелектуальної власності.

2. Ліцензія та її види. Невиключна (проста) виключна, повна субліцензія тощо. Поняття „ліцензії”, „ліцензіст” і інші ліцензії.

3. Розмір та порядок оплати зборів за підготовку до державної реєстрації авторського права і договорів які стосуються права автора на твір.

Література   

2. Ліцензія та її види. Невиключна (проста) виключна, повна субліцензія тощо. Поняття „ліцензії”, „ліцензіст” і інші ліцензії.

Поняття "ліцензія" у повсякденному житті сприймається як отримане право виконувати обумовлені дії.

У попередній темі "Патентування" серед патентів, що застосовуються у правовому полі України, були наведені патенти на право інтелектуальної власності. Законом України від 23 грудня 1993 року №3792-XII "Про авторське право та суміжні права" визначено, що автор або інша особа, яка має авторське право (ліцензіар), може видати ліцензію іншій особі (ліцензіату) на використання патенту відповідно до такої ліцензії. Таке передавання авторського права і видавання ліцензії оформляються ліцензійним договором.

Для зручності наводимо терміни, які вживатимемо надалі:

ліцензіар (ліцензійний орган) - державний орган, уповноважений вести ліцензування згідно з національним законодавством;

ліцензіат (суб'єкт ліцензування) - юридична або фізична особа (індивідуальний підприємець), яка має ліцензію на провадження окремого виду діяльності.

У сфері інтелектуального права ліцензії поділяють на:

- невиключну ліцензію, яка дає ліцензіату право використовувати патент дозволеним способом нарівні з автором та іншими ліцензіатами невиключної ліцензії;

- виключну ліцензію, яка дає право тільки ліцензіату використовувати патент дозволеним способом.

Ліцензія на провадження підприємницької діяльності має таку ж правову основу, як і ліцензія на право використання інтелектуальної власності, а особливість її полягає у різноманітності видів діяльності, яка ліцензується, та вимог до ліцензіатів.

Отже, у науково-підприємницькій сфері використовуються:

ліцензія на право використання продукту інтелектуальної власності;

ліцензія на право провадження відповідної підприємницької діяльності.

Ми розглядатимемо тільки другий вид ліцензій.

У попередній темі вже зазначалося, що торговий патент теж засвідчує право на провадження діяльності.

Проте якщо торговий патент, відповідно до статті 2.1 Закону про патентування (в редакції від 10.02.98 р.), є державним свідоцтвом, яке засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності займатися зазначеними у цьому законі видами підприємницької діяльності, право на особливий порядок оподаткування, і видається податковим органом за місцезнаходженням суб'єкта підприємницької діяльності, то, згідно з Указом Президента від 20 травня 1999 року №539/99 "Про запровадження дозвільної системи у сфері підприємницької діяльності", ліцензія - це єдиний документ дозвільного характеру, який дає право на заняття певним видом підприємницької діяльності, що підлягає, відповідно до законодавства, обмеженню.

Деякі види діяльності передбачають додаткові умови ліцензій. Наприклад, ліцензії на проведення страхової діяльності передбачають необхідність при їх отриманні додержання ліцензіатами правил провадження страхової діяльності, а ліцензії на будівельну діяльність встановлюють термін провадження певного виду діяльності.

Підсумовуючи наведене, можна зробити висновок, що торговий патент:

- дає право на провадження певного виду діяльності, визначеного законом;

- дає право на особливий порядок оподаткування;

- видається податковим органом;

ліцензія:

- дає право ліцензіату на провадження діяльності, яка підлягає обмеженню згідно з законодавством;

- видається ліцензіату за умови відповідності і дотримання певних критеріїв та правил (ліцензійних умов);

- видається органами виконавчої влади.

Ліцензування підприємницької діяльності за її видами є складовою частиною державного регулювання підприємництва в Україні, спрямованого на забезпечення єдиної державної політики у цій сфері та захист економічних і соціальних інтересів громадян.

Ліцензування запроваджується відповідно до Конституції України згідно з правом кожного на провадження підприємницької діяльності, яка не заборонена законом. Головним завданням ліцензування є захист економічних та інших інтересів держави, її громадян шляхом встановлення з боку держави певних умов і правил провадження окремих видів підприємницької діяльності. У загальноправовому відношенні ліцензування - це отримання спеціального дозволу (ліцензії) і засіб контролю держави за дотриманням суб'єктами підприємницької діяльності вимог законодавства.

У новачка-підприємця може скластися враження, що ліцензію можна отримати у Ліцензійній палаті. Проте це не так.

Згідно з Указом Президента від 20 травня 1999 року №539/99 "Про запровадження дозвільної системи у сфері підприємницької діяльності", на Ліцензійну палату України покладено проведення єдиної державної політики щодо дозвільної системи у сфері підприємницької діяльності. Ліцензійна палата не видає ліцензії, а лише:

- бере участь у підготовці проектів законодавчих та інших нормативно-правових актів з питань дозвільної системи у сфері підприємницької діяльності;

- погоджує проекти нормативно-правових актів, що стосуються питань дозвільної системи у сфері підприємницької діяльності;

- розглядає звернення суб'єктів підприємницької діяльності стосовно рішень, прийнятих органами, що видають ліцензії.

Відповідно до Закону "Про підприємництво", для провадження підприємницької діяльності, що ліцензується, необхідно отримати відповідну ліцензію, яка видається Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом виконавчої влади.

Таким чином, право видавання ліцензії мають:

- відповідні міністерства,

- відомства,

- державні адміністрації,

- виконкоми місцевих рад,

тобто органи виконавчої влади за переліком, затвердженим Постановою КМУ від 03.07.98 р. №1020 "Про порядок ліцензування підприємницької діяльності".

У Законі "Про підприємництво" вказані види діяльності, провадження яких не може здійснюватися без ліцензії. На підставі цього закону Постановою КМУ від 03.07.98 р. №1020 "Про порядок ліцензування підприємницької діяльності" затверджено перелік видів підприємницької діяльності, провадження яких потребує ліцензування, і органів, які видають ліцензії на провадження певних видів підприємницької діяльності.

Слід зазначити, що міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, які уповноважені видавати ліцензії, можуть делегувати це право місцевим органам.

Специфіка ліцензії потребує дотримання особливих умов, яких вимагають від підприємств-претендентів відповідні дозвільні установи-ліцензіари.

Різноманітність видів підприємницької діяльності, які потребують придбання ліцензії, обумовлює спеціальні вимоги до претендентів.

Характер таких вимог, залежно від діяльності, на яку отримують ліцензію, може бути:

- правовий;

- майновий;

- технологічний;

- організаційно-фаховий.

Правові вимоги стосуються наявності необхідних документів, що засвідчують:

- державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності;

- право володіння (користування) приміщенням;

- сертифікат відповідності на товар;

- наявність необхідних договорів і угод.

Майнові вимоги стосуються наявності у претендента-ліцензіата:

- необхідної площі для провадження діяльності, яка ліцензується;

- коштів;

- матеріально-технічної бази.

Технологічні вимоги пов'язані з:

- певною нормативно-технічною документацією, технологічними інструкціями і стандартами;

- відповідним рівнем охорони праці, протипожежної і екологічної безпеки і контролю.

Організаційно-фахові вимоги стосуються:

- спроможності провадити ту чи іншу діяльність;

- забезпечення методиками;

- наявності певної кількості спеціально підготовленого персоналу з відповідним кваліфікаційним рівнем.

За наявності двох і більше претендентів на отримання ліцензії (наприклад, на право користування ділянкою надр) обов'язкове проведення конкурсу.

Можливе проведення експертизи спроможності суб'єкта підприємницької діяльності провадити діяльність, на яку є намір отримати ліцензію.

Вище ми вже згадували про два різновиди ліцензії на право інтелектуальної власності.

Умовно ліцензії на право провадження підприємницької діяльності можна поділити на ліцензії, пов'язані з провадженням зовнішньоекономічної діяльності, та не пов'язані з нею.

Відповідно до Закону України від 16 квітня 1991 року №959-XII "Про зовнішньоекономічну діяльність", ліцензії на право провадження зовнішньоекономічної діяльності, які засвідчують право на імпорт, поділяються на:

- ліцензію антидемпінгову - належним чином оформлене право на імпорт в Україну протягом установленого строку певного товару (товарів), який є об'єктом антидемпінгового розслідування та/або антидемпінгових заходів;

- ліцензію компенсаційну - належним чином оформлене право на імпорт в Україну протягом установленого строку певного товару (товарів), який є об'єктом антисубсидиційного розслідування та/або компенсаційних заходів;

- ліцензію спеціальну - належним чином оформлене право на імпорт в Україну протягом установленого строку певного товару (товарів), який є об'єктом спеціального розслідування та/або спеціальних заходів;

- ліцензію відкриту (індивідуальну) - дозвіл на експорт (імпорт) товару протягом певного періоду часу (але не менше одного місяця) з визначенням його загального обсягу;

- ліцензію генеральну - відкритий дозвіл на експортні (імпортні) операції з певним товаром (товарами) та/або з певною країною (групою країн) протягом періоду дії режиму ліцензування по цьому товару (товарах);

- ліцензію експортну (імпортну) - належним чином оформлене право на експорт (імпорт) протягом встановленого строку певних товарів або валютних коштів з метою інвестицій та кредитування;

- ліцензію разову (індивідуальну) - разовий дозвіл, що має іменний характер і видається для здійснення кожної окремої операції конкретним суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності на період, не менший ніж той, що є необхідним для здійснення експортної (імпортної) операції.

Усі інші ліцензії на право провадження підприємницької діяльності, які ми будемо розглядати у наступних розділах теми, мають єдину форму і відрізняються одна від одної видом діяльності, на яку вони видаються.

Характеристика роботи

Контрольна

Кількість сторінок: 31

Безкоштовна робота

Закрити

Інтелектуальна власність 7

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.