загрузка...
загрузка...
Характеристика роботи

Курсова

Кількість сторінок: 26

Платна робота

Ціна: 150.00грн.

Замовити роботу
Закрити

Керування дієслів у німецькій мові

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (067) 380–84–93, (097) 844–69–22 та (050) 297–73–76
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.

Зміст

Вступ

Основна частина

1. Безприйменникове керування

Дієслова, що вимагають додатка в Akkusativ

Дієслова з додатком в Dativ і Аkkusativ

Дієслова, що вимагають додатка в Dativ

Дієслова, що вимагають додатка в Genitiv

2. Прийменникове керування

3. Дієслівні сполучення з іменниками

Висновок

Література

Вступ

Дієслово (das Verb, das Zeitwort, das Tatigkeitswort) - це повнозначна, змінна частина мови, що означає дію як процес, виражає її в категоріях особи, способу і виступає в реченні переважно у ролі присудка.

У німецькій мові дієслово - найважливіша частина мови, оскільки вона має порівняно з іншими частинами мови, найбагатшу парадигму, а завдяки своїм валентним особливостям і можливостям становить структурний центр речення.

Дієслова здатні частіше ніж інші частини мови приєднувати до себе один або кілька актантів (підмет, додатки, обставини). Більшості дієслів достатньо сполучитися з підметом, щоб розкрити своє значення у реченні er schreibt, die Kinder lernen, alle singen. Деякі дієслова приєднують до себе додатки або обставини: еr begegnete seinem Freund. У таких випадках вживання актантів має обов'язковий характер. Валентність може бути і факультативною: ich schreibe (jetzt) einen Brief an meinen Freund.

Усім дієсловам властиве керування (die Rektion), що означає, що це слово вимагає іменника або займенника у певному відмінку (безпосереднє керування) або певного прийменника (посереднє керування). Керування має дуже різноманітний характер і допускає багато варіантів. Називний відмінок вживається лише після дієслів sein, werden, bleiben, heißen.

При безпосередньому керуванні дієслова вимагають родового, давального, знахідного відмінка або двох відмінків одночасно.

Посереднє (прийменникове) керування різноманітніше. Воно представлене такими основними варіантами:

а) wegen + Genetiv;

б) an, auf,aus, bei, in, mit, nach, unter, von, vor, zu + Dativ;

в) an, auf, durch, fur, gegen, in, uber, um + Akkusativ.

Часто один і той же прийменник в сполученні з різними дієсловами перекладається по іншому: аrbeiten (an) – працювати (над), denken (an) – думати (про), erkranken (an) – захворіти (на), grenzen (an) – межувати (з), sterben (an) – помирати (від), teilnehmen (an) – брати участь (в). Одне і теж дієслово в залежності від значення має різні керування, може мати кілька видів керувань.

Проблема керування слів вже давно привернула увагу вітчизняних та зарубіжних мовознавців, їй присвячено велику кількість праць та статей. В опублікованих працях розглядаються питання пов'язані з теорією словосполучень, досліджуються правила сполучення слів у різних мовах.

У німецькій мові тема валентності та керування дієслів є досить розроблена і досліджена. Нею займалися такі вчені: Смеречанський, Шендельс, Шкварцов, Чубаєва та ін. Усі вони відносять це питання до морфології, а не до синтаксису, як це роблять українські мовознавці.

Метою цієї роботи є подача комплексного теоретичного матеріалу на тему „Керування дієслів у німецькій мові", його практичне підтвердження та співставлення з керуванням дієслів в українській мові.

Конкретні завдання, які розв´язують цю загальну мету, полягають у тому, щоб дати визначення поняттю “керування” та надати порівняльну характеристику цьому мовному явищу у німецькій та українській мовах.

Робота складається зі вступу, основної частини, що включає в себе три розділи, висновків та бібліографії, яка нараховує 9 назв.