загрузка...
загрузка...
Характеристика роботи

Контрольна

Кількість сторінок: 10

Безкоштовна робота

План

1. Розвиток Латинської мови у різні віки.

2. Латинська мова і Україна.

3. Зв’язок Латинської мови зі старогрецькою та її роль у створенні медичної термінології.

4. Зв’язок Латинської мови з античною літературою.

1. Ще в Середні віки латинська мова була міжнародною мовою вчених і дипломатів. Тепер її вважають мертвою мовою. У наш час у жодній країні світу немає такої спільності людей, певного народу, для якого латина була б розмовною мовою. Але ця мова не зникла безслідно. Навпаки, жодній мові, мабуть, так не пощастило. Вона нагадує про себе в усіх мовах світу. Латина - справжнє джерело наукової, технічної термінології, без неї не обходяться біологи, медики, філологи.

Прикладів дуже багато: глобальний, кібернетичний, генетика, інформатика, біоформація, антибіотики, мутація, синхрофазотрон, алергія, реанімація. Та й не тільки в науковій термінології, а просто в мові кожної освіченої людини зовсім звичними є такі слова, як момент, результат, продукт, ефект, нормальний, утилітарний, об'єкт, суб'єкт, інститут, факультет, ректор, декан, професор, лектор, асистент, аспірант, лаборант, студент, аудиторія. В найдавніші часи латина була мовою невеличкої області на заході Середньої Італії - Лаціума, якою розмовляли латиняни. Тут, на Апеннінському півострові, по нижній течії р. Тибр, як свідчать старовинні перекази, в 753 р. до н.е. брати Ромул і Рем заснували Рим. Навколо Рима об'єдналися ряд дрібних племен. Рим приваблював своїм вигідним економічним становищем і скоро став на чолі майже всієї Італії.

Починаючи з епохи Пунічних війн (ІП-ІІ ст. до н. е.) разом з римськими легіонами латинська мова виходить за межі Італії. Вона проникає на територію країн з більш високою стародавньою культурою (Греція, Карфаген, Єгипет, Сирія), поширюється серед малокультурних племен Європи того часу (галлів - предків французів). Поширюючись у процесі посиленої колонізації і романізації римськими солдатами, торговцями, учителями, граматиками, ораторами, моряками, рабами - втікачами, насаджувана силою зброї і декретів, латинська мова стає панівною мовою величезної Римської імперії - від сучасної Португалії на Заході до сучасної Румунії на Сході. На заході Європи латинська мова розповсюджується досить швидко, не зустрічаючи опору племінних мов. Але в Греції, Єгипті вона зіткнулася з місцевими мовами, які мали більш тривалу писемну традицію і високу культуру, в якій значну роль відігравала грецька (еллінська) культура.

Ще задовго до того як Греція потрапила під владу Риму, вона стояла на значно вищому ступені культурного розвитку. В V-IVст. до н.е., в так звану класичну епоху, успішно розвивалася грецька філософія, мистецтво і література.

Батьком наукової європейської медицини вважається Гіппократ (460 - 377 р. до н.е.). У його творах, які частково дійшли до нашого часу, булизакладені основи медичної термінології.

Багато вніс у розробку медичної термінології латинською мовою римський вчений -енциклопедист і лікар Авл Корнелій Цельс (кінець І ст. до н.е. - перша половина 1 ст. н.е.), автор твору "Про медицину". Цельс запроваджує до вжитку у римській медицині нові латинські назви як паралель до традеційних грецьких назв.

Видатним лікаремстародавності був Клавдій Гален (131-101 р. н.е.), який писав грецькою мовою, але жив і працював у Римі. Твори Галена, присвячені науковим і практичним питанням анатомії, етнології і лікуванню різних захворювань, приготування всіляких ліків, були вершиною античної післягіппократівської медицини. Галеном було написано немало книг про виготовлення і застосування ліків. Приоритет Галена в описанні отримання деяких витяжок із рослинної сировини закріплений у назві "галенові препарати", якими користується сучасна фармація. Римляни випробували на собі вплив більш високої еллінської культури. У Римі широко викладалася грецька мова, виступали з лекціями грецькі філософи, лікарі, письменники, оратори. У латинській мові прижилося багато грецьких слів у латинізованій чи в незміненій формі:

(piper - перець, butyrum - масло, cathedra - крісло, schola- школа, machina-машина, philisophia-філософія, historia - історія).

У 395 p. н.е. Римська імперія розпалася на дві імперії- Східну і Західну. У Східній, Візантійській імперії, домінувала грецька мова, в Західній державною мовою стала латинська.

Після падіння Західної Римської імперії - V ст. і нашестя варварів Рим втратив свою провідну політичну роль.

З VIпо VIIIст. кожна область колишньої Римської імперії жила своїм відокремленим життям. Все більше поглиблювалися мовні розбіжності між колишніми романськими провінціями (території за межами Італії, завойовані Стародавнім Римом).

До IXст. можна вже віднести появу романських мов. До них належать сучасні мови: італійська, іспанська, португальська, французька, румунська, молдовська.

У середні віки латинською мовою викладали як у нижчій, так і у вищій школі. Законодавчі, судові і дипломатичні акти писалися переважно латинською мовою.

Нове велике піднесення пережила латина в епоху Відродження (XIV - XVI ст.). Ще в XIV ст. у всіх країнах Європи латинською мовою виходило книг більше, ніж національними мовами. В епоху Відродження були закладені основи міжнародної медичної термінології. Велика робота проводилася щодо уніфікації і систематизації термінології медицини, фармації, хімії, випускалися словники.

Видатні вчені епохи Відродження і Нового часу користувалися у своїх працях латинською мовою. Серед них - гуманісти Еразм Роттердамський, Томас Мор, італійський анатом Везалій, англійський лікар Гарвей, який відкрив кровообіг, видатні філософи і природознавці Копернік, Бекон, Гоббс, Локк, Галілей, Ньютон, Лейбніц. Навіть у XVIIIст. латинською мовою продовжували писати багато вчених.

2. У повазі була "латинська мова і в Україні, починаючи з часів Галицько-Волинського князівства. В шкільну програму латинську мову в Україні вводять в XV-XVIст. Досконало володіли нею такі визначні вітчизняні діячі, як П.Конашевич-Сагайдачний, Б.Хмельницький, І.Мазепа та ін.

Чимало предметів викладалось латинською мовою у Києво-Могилянській академії. До нашого часу збереглося близько 200 рукописних філософських курсів латинською мовою, складених чи законспектованих у її стінах. Філософські курси студентам читали професори Києво-Могилянської академії І.Гізель, Й.Кононович-Горбацький, В.Ясинський, С.Яворський, Ф.Прокопович та ін. Латинською та грецькою мовами писав деякі свої праці Г.Сковорода, поглиблював свої знання з класичних мов М.Ломоносов.