План

1. Лінгвістичний погляд Г.Лейбниця, Ж-Ж. Руссо, Й. Гендера

2. О.О. Потебня про „дух” і „народний дух”

Використана література

1. Лінгвістичний погляд Г.Лейбниця, Ж-Ж. Руссо, Й. Гендера

Готфрід-Вільгельм Лейбніц (1646—1716) мав на меті відшукати такий науковий метод, який дав би змогу збагнути сутність мислення і слугував би засобом наукового відкриття. Він виступив з ідеєю створення універсальної символічної мови, близької до логіко-філософських та математичних побудов. За основу цієї концепції взято тезу: всі складні ідеї є комбінаціями простих. Ця мова, як проста система символів для вираження будь-якого знання, буде, на його думку, міжнародною допоміжною мовою і служитиме знаряддям відкриття нових істин з уже відомих за певними формальними правилами. Ідеї Лейбніца дали поштовх для розвитку символічної логіки і виявились корисними в математичній логіці та кібернетиці.

Мовознавство XVII ст. розвивалось двома шляхами — дедуктивним (створення універсальної граматики) та індуктивним (спроба виявити спільні властивості наявних мов).

Звуконаслідувальну теорію походження мови найповніше розгор­нув Йоганн - Готфpід Геpдеp (1744—1803). Людина, на думку Й. Гердера, тим-то й відрізняється від інших істот, що має при­родну здатність до «рефлексії». Рефлексією Й. Гердер назвав здатність людини виділяти з безлічі вражень, із яких складається образ того чи того предмета, окремі враження, зосереджувати на них увагу, оцінюючи їх, розпізнавати відмінності однієї властивості від інших. Акт цього пізнання дає виразне почуття, творить із виділеної ознаки перше «слово душі». Характерний звук, Ідо найбільше вражає людину, стає ознакою істоти, її назвою. Людина ніби «збирає» мову із звуків при­роди, використовуючи їх як ознаки предметів. Назви ж беззвучних речей і явищ Й. Гердер, подібно до стоїків, пояснював перенесенням у ділянку слухових відчуттів вражень від відчуттів зорових, дотикових тощо і творенням відповідних слів за зразком слів звуконасліду­вального типу. Правильно вказуючи на взаємозв'язок мови і мислен­ня, на зв'язок виникнення і розвитку мови з виникненням і розвитком мислення, Й. Гердер, розглядаючи мову лише як «таємну угоду люд­ської душі з самою собою», як акт індивідуального творчого акту, тим самим знецінює свої погляди антисоціальними настановами.

Третю успадковану від античності теорію—теорію вигукового, або афективного, походження мови відроджує і розгортає у XVIII ст. Жан -Жак Руссо. За цією теорією, найдавнішою мовою людства були природні вигуки, які з'являлися в первісної людини мимохіть, коли вона перебувала в стані глибокого зворушення. У трактаті про походження мови Руссо, ставлячи виникненні! мови в залежність від суспільної потреби, водночас підкреслював, що страхіття викликали первісні звуки голосу, що первісні мови були співучими і пристрас­ними, що первісна мова була мовою поетів.

Видатною заслугою вчених XVII—XVIII ст. є перші спроби обґрунтувати поняття розвитку мови. Д. Віко у своїй праці «Scienzanuova» («Нова наука», 1725) окреслює історичні етапи у розвитку мов, розвиваються паралельно і проходять послідовно три основні стадії — «мова богів, мова героїв І мова людей» відповідно до того, як всі народи переживають у своєму розвиткові три етапи — божественний, героїч­ний і людський. Заслугою Д. Віко є сама постановка питання про об'єктивну закономірність історичного розвитку суспільства.

Ж.-Ж. Руссо у праці «Розвідка про походження і основи нерівності між людьми» («DiscourssurPorigineetlesfondemenisdel'inegaliteparmileshommes». 1754) висуває положення про спільний розвиток мови та мислення І в загальних рисах змальовує рух мовлення від первісного «крику природи» до граматично розчленованої мови. На думку Руссо, «первісні мови» були значно багатші від наступних. У словниковому складі первісних мов було багато синонімів, безліч паралельних форм для вираження «багатства душі» первісної людини. За поглядами Руссо, «цивілізація зіпсувала людину». «Природа зро­била людину доброю, цивілізація понівечила її». Із багатої, емоцій­ної і безпосередньої мова стала «сухою, розсудковою і методичною». Таке переконання Руссо було набарвлено в тони революційного про­тесту проти феодально-буржуазної цивілізації (звідси заклик — «на­зад до природи» і до «природної первісної мови»).

Характеристика роботи

Контрольна

Кількість сторінок: 13

Безкоштовна робота

Закрити

Загальне мовознавство 1

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (067) 380–84–93, (097) 844–69–22 та (050) 297–73–76
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.