Характеристика роботи

Диплом

Кількість сторінок: 124

Платна робота

Ціна: 700.00грн.

Замовити роботу

ЗМІСТ 

ВСТУП.. 4

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ АВТОРСЬКИХ ЛЕКСИЧНИХ НОВОТВОРІВ.. 10

1.1.Авторський лексичний новотвір як об’єкт мовознавчих досліджень. 10

1.2. Теоретичні засади створення словника авторських лексичних новотворів В. Свідзінського. 17

1.3. Складні випадки лексикографічного опису новотворів. 21

Висновки до розділу 1. 27

РОЗДІЛ 2. ЛЕКСИКО-ГРАМАТИЧНА ТА СЕМАНТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА АВТОРСЬКИХ ЛЕКСИЧНИХ НОВОТВОРІВ В. СВІДЗІНСЬКОГО.. 30

2.1. Індивідуально-авторські іменники. 30

2.2. Індивідуально-авторські прикметники. 39

2.3. Індивідуально-авторські дієслова. 43

2.4. Індивідуально-авторські прислівники. 48

2.5. Індивідуально-авторські вигуки. 51

Висновки до розділу 2. 53

РОЗДІЛ 3. ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ ІНДИВІДУАЛЬНО-АВТОРСЬКОГО СЛОВОТВОРУ.. 55

3.1. Способи творення індивідуально-авторських іменників. 55

3.2. Способи творення індивідуально-авторських прикметників. 61

3.3. Способи творення індивідуально-авторських дієслів. 67

3.4. Способи творення індивідуально-авторських прислівників. 70

3.5. Способи творення індивідуально-авторських вигуків. 71

Висновки до розділу 3. 72

РОЗДІЛ 4. ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ   74

4.1. Заходи захисту організму людини від дії електромагнітного випромінювання  74

4.2. Планування та. 77

розробка заходів цивільного захисту у навчально-виховних закладах. 77

4.3. Особливості розслідування нещасного випадку, який стався із учасниками навчально-виховного процесу. 81

ВИСНОВКИ.. 88

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.. 92

ДОДАТКИ.. 102

Вступ

Розвиток лексичної системи мови відбувається досить активно. Це зумовлено тим, що безперервно змінюються суспільне буття людей і об’єктивна дійсність, які відображає мова, зокрема слова. Виявами розвитку лексичної системи є зміна значення слова, перехід лексем до розряду застарілих, поява нових слів, запозичення лексем з інших мов, заборона вживання певних слів, а також зникнення лексем. Та все ж позитивний вплив на лексичне багатство мови має поява нових слів, так званих неологізмів або новотворів. Процес їх появи зумовлюється саме розвитком суспільства, а також появою нових понять, процесів, явищ, предметів. Зазвичай слова на позначення технічних новинок недовго перебувають у статусі неологізмів, а швидко вливаються у звичний мовний обіг і стають загальновживаними, втративши свій новотворчий характер.

Вивчення появи лексичних інновацій цікавило багатьох мовознавців. Одними з перших, хто звернув увагу на особливість індивідуально-авторської лексики були А. П. Грищенко [24], Ю. О. Карпенко [36], М. А. Жовтобрюх [31], В. М.Русанівський [64; 65] та ін. Сучасні науковці власне оказіональної лексики у досліджують мовні одиниці у різних аспектах: словотвірному (Н. М. Сологуб [78], Ж. В. Колоїз [39, 40], О. Г.Ликов [46], Г. М. Вокальчук [10, 11, 12, 13, 14, 15 ], О. О. Жижома [29, 30] та ін.), лесико-семантичному (Г. М. Вокальчук [10, 11, 12, 13, 14, 15], Н. А. Адах [1, 2], Н. В. Гаврилюк [17, 18, 19] та ін.), стилістичному (Н. М. Сологуб [78], Т. Г. Юрченко [91], С. Я. Єрмоленко [26] та ін.), лексикографічному (Г. М. Вокальчук [10, 15], Ж. В. Колоїз [39], А. М. Нелюба [51], Н. А. Адах[1, 2], Н. В. Гаврилюк [17, 19] та ін.). Вивчення індивідуально-авторської лексики за різними критеріями дає змогу оцінити внесок письменників у лексичну систему, представити словотвірні можливості української мови; детальний аналіз оказіоналізмів дозволяє визначити особливості письменницького сприйняття сучасності.

За визначенням мовознавця Ю. О. Карпенка, «неологізми (грец. neos – новий і logismos – судження) – слова, створені для позначення нових реалій дійсності» [36, с. 221]. Але вчені розрізняють поняття неологізмів та оказіоналізмів – слів індивідуально-авторських, властивих творчій манері письменників.

Дослідники по-різному трактують визначення авторських новотворів. Зокрема, О. А. Шумейко аналізує оказіоналізми як один із лексичних засобів творення комічного в українській поезії періоду другої пол. ХХ ст. [89, с. 76-81]. Ю.О. Карпенко наголошуєна тому, що неологізми є історичною категорією, а тому передбачає виявлення неологізмів як слів новостворених, а також момент їх входження до активної лексики.

Окрему ланку становлять індивідуально-авторські неологізми, так звані оказіоналізми, авторські лексичні новотвори (АЛН). На відміну від звичайних новотворів, останні мають автора і зазвичай залишаються закріпленими лише в певному контексті, у мові художнього твору, а тому рідко переходять до складу загальновживаних, не втрачають ознак новизни.

Часто неологізми з'являються в поетичних творах, де не розкривається ні їх значення, ні причини, що спонукали автора до їх створення. Аналіз оказіоналізмів справа надзвичайно складна. Не завжди можна встановити причини, що змусили автора до їх утворення, а також визначити морфемний склад і модель, за якою вони створені.

В останні десятиліття в галузі неології здійснюються ґрунтовні дослідження мови поетичних творів поч. ХХ ст.; оцінюється внесок окремих поетів та представників різних літературних угруповань у розвиток словника української поезії ХХ ст.; простежується фіксація новотворів у різних типах сучасних словників неологічної лексики, здійснюється системний аналіз АЛН як репрезентантів індивідуально-авторської номінації та мовно-естетичних знаків, що є визначальними складниками поетичного лексикону ХХ ст. Предметом аналізу науковців були лексичні інновації Михайля Семенка (Г. М. Вокальчук [15]), Василя Барки (Н. А. Адах [1, 2]), Грицька Чубая (О.Б.Тимочко [82]), поетів-шістдесятнків ( В. В. Герман [20]), київських неокласиків (Н.В.Гаврилюк [17]), та ін. Проте не було здійснено дослідження словотворчості Володимира Свідзінського. Художній спадок письменника переважно розглядали в літературознавчому аспекті (Е. Соловей [77], В. Стус [80], Е. Райс [61], І. Дзюба [33] та ін.).

Творчість В. Свідзінського зазнавала критики з початку виходу першої збірки поезій. Не всі хотіли визнавати майстерність і талант поета, та й сам письменник не вважав себе таким. Незважаючи на це було багато прихильників його пера, які належно оцінили поетичний доробок В. Свідзінського, зокрема Е. Райс назвав його «найпотрібнішим з українських поетів» [68, с. 342].

Об’єктом дослідження ми обрали авторські новотвори в поезії Володимира Свідзінського – представника періоду «розстріляного відродження», чиї поетичні твори певний час були недоступними для масового читача, або вважалися втраченими. Звідси зрозумілою є актуальність дослідження – поетичні твори поета ще не були об’єктом аналізу в аспекті неології. Відповідно відсутній словник авторських лексичних новотворів В. Свідзінського, що не дає змогу повністю оцінити неологічні здобутки поетичної творчості початку ХХ ст.

Метою дослідження є виявлення шляхів та способів утворення нових лексичних одиниць, а також встановлення семантичних особливостей лексичних новотворів у поезії В. Свідзінського, здійснення їхнього лексикографічного опису.

Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

ознайомитися та проаналізувати роботи мовознавців, які займаються вивченням нових слів в українській мові;

дослідити способи творення неологізмів в поетичному мовленні В. Свідзінського;

здійснити лексико-семантичну класифікацію авторських новотворів, з’ясувати семантичні особливості АЛН;

виконати частотний аналіз авторських лексичних одиниць за частиномовною належністю;

виявити основні тенденції в галузі індивідуально-авторської номінації поета;

опрацювати теоретичні засади лексикографічного опису новотворів В. Свідзінського;

укласти словник авторських лексичних новотворів В. Свідзінського.

Об'єкт дослідження – авторські лексичні новотвори, виявлені в поезії В.Свідзінського.

Предметом дослідження єсемантика, лексико-граматична та дериваційна структура лексичних інновацій, лексикографічна репрезентація авторських новотворів.

Фактичний матеріал дослідження – 219 авторських лексичних новотворів В. Свідзінського, зафіксованих у поетичних збірках («Ліричні поезії» (1922), «Вересень» (1927), «Медобір» (реконструйована за архівними джерелами і видана посмертно) та поемах і казках автора.

Методи дослідження. Виконання поставлених завдань та специфіка предмета дослідження зумовили вибір загальнонаукових та спеціальних методів дослідження: аналітико-описовий та його прийоми (лінгвістичне спостереження, узагальнення, аналіз і синтез); метод кількісних підрахунків.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що у ньому здійснено спробу комплексного аналізу індивідуально-авторської номінації в поезії В. Свідзінського, виявлено структурно-семантичні особливості авторських лексичних новотворів, виконано частотний аналіз лексичних інновацій за частиномовною належністю.

Теоретичне значення роботи полягає в тому, що її результати у подальшому можуть бути використані в дослідженнях творчості В. Свідзінського та опрацюванні питань історії й розвитку української неології, лінгвостилістики, лексикографії. Одержані результати дослідження можуть бути матеріалом для подальшого аналізу здобутків української неології, порівняльного аналізу лексико-граматичних, семантичних, словотвірних аспектів поетів ХХ-ХХІ століть.

Практичне значення дослідження визначається тим, що результати дослідження можуть бути використанні у створенні підручників та посібників з української лексикології, української неології, культури мови; у викладацькій діяльності (У Додатку В представлено конспект практичного заняття зі спецкурсу «Мовотворчість українських поетів ХІХ-ХХІ ст.»), укладанні загального словника авторських лексичних новотворів у поезії ХХ – ХХІ ст., над яким працюють члени неографічної лабораторії „NEOLEX-Рівне".

Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дослідження були викладені на секційних засіданнях круглого столу «Українська індивідуально-авторська неологія на зламі тисячоліть» (до 5-річчя лексикографічної лабораторії «Острозький неограф» Національного університету «Острозька академія») (19 вересня 2012 року), науково-практичного семінару молодих неологів, який проводився в межах Всеукраїнського наукового семінару «Актуальні проблеми української неографії» (21 лютого 2013 року), VІ Міжнародної науково–практичної конференції студентів та молодих науковців «Світ очима молодих» (14–15 травня 2013 року), ІІІ Міжнародних наукових читаннях пам’яті професора К. Ф. Шульжука «Здобутки і перспективи сучасної лінгвоукраїністики» (до 50-річчя кафедри української мови Рівненського держаного гуманітарного університету) (10–11 жовтня 2013 р.).

Публікації. За результатами дослідження опубліковано статтю: Авторські лексичні новотвори Володимира Свідзінського / Н. Д. Гусарук // Сучасні слов’янські мови та літератури: проблеми і перспективи : збірник наукових праць учасників наукового проекту «Лінгвістичні студії молодих дослідників» пам’яті професора К.Ф. Шульжука. – Вип. 3. – Рівне, Оломоуць, 2013. – С. 10-12.

Структура роботи. Дипломна робота складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаної джерел (91 позиція), додатків (кольорової діаграми, словника новотворів В. Свідзінського, конспекту практичного заняття із дисципліни «Мовотворчість українських поетів ХІХ–ХХІ ст.» на матеріалі індивідуально-авторських новотворів В. Свідзінського). Загальний обсяг – 124 сторінки, основна частина викладена на 91 сторінці.

Закрити

Словотворчість Володимира Свідзінського

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.