План

1. Міжнародний підхід та український досвід щодо публічної інформації

2. Класифікація інформації та способи роботи з нею

3. Публічне управління в економічній і соціальній сферах, а також антикорупційна діяльність у сфері публічного управління

Основні новації щодо роботи з публічною інформацією за Законом України «Про доступ до публічної інформації» можна звести до наступних пунктів, викладених у таблиці 1. 2.

Таблиця 1.2. Новації щодо роботи з публічною інформацією

Тип новації Зміст новації
Суб’єкти, які за Законом мають право отримувати інформацію та надсилати запити Такими суб’єктами (запитувачами) є не тільки фізичні та юридичні особи, а й об’єднання громадян без статусу юридичної особи.
Особливості отримання інформації суб’єктами владних повноважень Суб’єкти владних повноважень, на відміну від редакції Закону України «Про інформацію» 1992 р., не є запитувачами (п. 1 ч. 1 ст. 12 Закону) і можуть отримувати доступ до інформації лише на підставі спеціальних повноважень, передбачених у законах, які визначають статус і компетенцію того чи іншого суб’єкта владних повноважень.
Перелік розпорядників інформації – суб’єктів, зобов’язаних надавати доступ до інформації, якою вони володіють Такий перелік розширено. До розпорядників чітко віднесено суб’єктів владних повноважень (зокрема ОМС), осіб, що виконують делеговані повноваження цих суб’єктів, та інших суб’єктів (зокрема юридичних осіб приватного права), які можуть володіти суспільно необхідною інформацією (детальніше див. ст. 13 Закону)
Діяльність структурних підрозділів та відповідальні особи з питань запитів на інформацію Структурні підрозділи не є окремим розпорядниками, але Закон (зокрема ст. 16) покладає на них низку організаційних функцій по забезпеченню доступу до інформації. Це пов’язано з тим, що для забезпечення належного доступу до публічної інформації мають бути чітко визначені відповідальні особи, ці особи повинні мати спеціальні знання у сфері доступу до інформації, аби швидко і ефективно його забезпечувати. Закон не зобов’язує створювати новий структурний підрозділ для роботи із запитами на інформацію: допускається доповнення функцій уже існуючого підрозділу або покладання цих функцій на визначених службових осіб.
Визначення публічної інформації Попередня редакція Закону України «Про інформацію» передбачала можливість отримання на запит інформації «про діяльність» органів державної влади. Таке формулювання дозволяло вимагати створення органом спеціально на запит нової інформації про його діяльність. Стаття 1 Закону визначає публічну інформацію як інформацію, створену або отриману суб’єктом владних повноважень при виконанні його повноважень, та інформацію, якою володіє розпорядник. Тобто Законом в певній частині обсяг інформації, до якої має надаватися доступ, було звужено – відсутній обов’язок розпорядника створювати нову інформацію, а в іншій частині розширено – встановлено обов’язок надавати інформацію не лише про свою діяльність, а й усю іншу, якою володіє розпорядник, крім визначених Законом винятків
Встановлення режиму публічної інформації За загальним правилом, публічна інформація є відкритою (ч. 2 ст. 1 Закону). Обмеження доступу до інформації є винятком, який виникає за наявності підстав, передбачених статтею 6 Закону. Характер режиму обмеженого доступу для певного виду інформації з обмеженим доступом може визначатися спеціальним законом. Наприклад, Закон України «Про державну таємницю» визначає, яка інформація належить до такої таємниці, встановлює режим охорони державної таємниці та порядок доступу до неї уповноважених осіб, а Закон – загальні підстави, необхідні для віднесення інформації до державної таємниці, а також дострокового виключення її з цього виду інформації з обмеженим доступом (надання на запит).
Регулювання обмежень у доступі до інформації Редакція Закону України «Про інформацію» 1992 р. Не містила повного переліку підстав обмеження доступу до інформації та допускала таке обмеження на підставі підзаконних актів, що супе речило частині другій статті 19 Конституції України. В Законі цей недолік усунуто, обмеження доступу до інформації визначаються виключно законом. Крім того, обмеження доступу відтепер застосовується до інформації, а не в цілому до документа, що її містить. Відповідно до частини сьомої статті 6 Закону, якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, то він надається в частині, що не містить такої інформації (наприклад, здійснюється ретушування в документі інформації з обмеженим доступом для запобігання її розголошенню).
Конфіденційна інформація, що є власністю держави У законодавчій сфері з обігу таке поняття вилучається. Це відбулося з огляду на те, що, по-перше, вилучається поняття права власності на інформацію як таке, оскільки право власності застосовується лише до речових (матеріальних) об’єктів, а для нематеріальних об’єктів, зокрема інформації, існують інші правові інститути регулювання. По-друге, конфіденційна інформація є поняттям зі сфери приватного права й не може стосуватися суб’єктів владних повноважень, адже вони діють у публічній сфері, утримуються за рахунок платників податків і не повинні на власний розсуд обмежувати доступ до інформації, якою вони володіють. Частково поняття конфіденційної інформації, що є власністю держави, замінюється поняттям службової інформації.
Обов’язок оприлюднення інформації розпорядником за його власною ініціативою Закон, крім обов’язку розпорядника публічної інформації відповідати на інформаційні запити, чітко визначив у статті 15 обов’язок розпорядників публічної інформації оприлюднювати певну інформацію за власною ініціативою, не чекаючи запиту щодо неї. Перелічена у вказаній статті інформація підлягає оприлюдненню на офіційному веб-сайті розпорядника (за його наявності) у 5-денний строк з моменту затвердження документа (який підлягає оприлюдненню або яким визначено інформацію, що підлягає оприлюдненню). При відсутності офіційного веб-сайту інформація повинна бути оприлюднена у вказаний строк іншим прийнятним способом: у друкованих засобах масової інформації, в офіційних бюлетенях, на інформаційних стендах (напр. рішення сільради). Проекти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування мають бути оприлюднені не пізніше 20 робочих днів до моменту їх розгляду з метою прийняття. Це не стосується оприлюднення порядку денного засідань колегіальних органів, які оприлюднюються в інші строки, визначені законодавством.
Урізноманітнення форм подання запитів, скорочення строку їх розгляду Редакція Закону України «Про інформацію» від 1992 року передбачала подання інформаційних запитів лише в письмовій формі. Але з розвитком засобів зв’язку й практики спілкування суб’єктів владних повноважень із громадянами виникла необхідність підвести законодавчу базу під інші форми комунікації поряд із письмовою. Частина третя статті 19 Закону передбачає можливість подання запиту на інформацію на вибір запитувача у письмовій формі, усно (по телефону), факсом, електронною поштою. Кожен запит незалежно від форми його подання підлягає реєстрації розпорядником; якщо запит не має текстуальної форми, то необхідна також фіксація його змісту працівником розпорядника, який прийняв такий запит. Запит, поданий усно, може бути задоволений одразу, якщо це можливо і якщо запитувача влаштовує усна відповідь на його запит. Якщо задовольнити усний запит одразу неможливо (наприклад, якщо особа, яка прийняла запит телефоном, не володіє відповідною інформацію) або запитувач наполягає на письмовій відповіді, то запит фіксується у письмовому вигляді і розглядається у встановленому Законом порядку.
Форма викладу запиту на інформацію Як і раніше, законодавство України не регулює форми викладу запиту на інформацію (зокрема, не є обов’язковим посилання в запиті на Закон, згадування слова «запит»), але зобов’язує виконати три прості вимоги, вказавши у запиті: 1) запитувача (ПІБ, найменування), його поштову адресу або адресу електронної пошти; 2) загальний опис інформації або зміст (реквізити, вид, назву) документа, які запитуються;

3) підпис і дату (для письмових запитів)

Строки надання відповіді на інформаційний запит Згідно з частиною першою статті 20 Закону відповідь на запит надається не пізніше п’яти робочих днів з моменту його отримання. Такий короткий строк розгляду запитів став можливим завдяки тому, що порівняно із Законом 1992 р. (на той момент відповідний строк було встановлено тривалістю в один місяць) відбувся стрімкий розвиток технологій передачі, обробки і зберігання інформації, а за Законом розпорядника вже не можна зобов’язати створити інформацію (а лише надати наявну в нього інформацію), передбачено існування структурних підрозділів та відповідальних осіб з питань розгляду запитів. У виняткових випадках (ч.ч. 2, 3 ст. 20 Закону) строк розгляду запиту може становити до 48 годин. Якщо на запит необхідно надати великий обсяг інформації або її потрібно шукати серед значної кількості даних, строк розгляду запиту може бути продовжено з 5 до 20 робочих днів (ч. 4 ст. 20 того ж Закону). При настанні обставин непереборної сили, наприклад стихійного лиха, частини 6 і 7 статті 22 Закону передбачають відстрочення задоволення запиту на час існування наслідків відповідної непереборної, які унеможливлюють надання відповіді. Закон України «Про інформацію» в редакції 1992 р. передбачав лише відстрочку задоволення запиту на невизначений строк за неможливості надання відповіді упродовж місця, але без конкретизації фактичних підстав, що спричиняють таку неможливість.
Направлення запитів за належністю Закон для зручності запитувачів та з огляду на те, що можуть бути необізнані детально з функціями й компетенцією суб’єктів владних повноважень, передбачив (частина третя статті 22) направлення запиту за належністю. Таке направлення здійснюється розпорядником, якому надійшов запит щодо інформації, якою той не володіє, у разі, коли йому все ж відомо або має бути відомо, хто нею володіє. Запитувача повідомляють про направлення запиту за належністю розпорядником, якому відповідний запит надійшов першим.
Конкретизація підстав для відмови в задоволенні запиту За Законом, частина перша статті 22, підстав для відмови в задоволенні запиту на інформацію може бути чотири: а) фактична відсутність запитуваної інформації в розпорядника при умові, що він також не зобов’язаний володіти даною інформацію відповідно до його компетенції; б) належність запитуваної інформації до категорії обмеженого доступу й наявність підстав для обмеження доступу згідно з частиною другою статті 6 Закону;

в) невнесення плати за копіювання і друк, передбаченої статтею 21 Закону, якщо запитувач повідомлений про точну суму та реквізити для сплати;

г) відсутність в змісті запиту відомостей або реквізитів, наявність яких вимагається частиною п’ятою статті19 Закону.

Об’єктом інформаційних відносин є, звичайно, інформація, яку нова редакція Закону України «Про інформацію» визначає як «будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях, або відображені в електронному вигляді». Таке визначення інформації є вдалішим за те, що містилося у попередній редакції Закону «Про інформацію», де йшлося про «документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі».Саме ці «будь-які відомості та/або дані» кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати … усно, письмово, або в інший спосіб – на свій вибір» (частина друга ст.і 34 Конституції України).Розділом ІІ Закону «Про інформацію» визначено види інформації за змістом, які перераховано у таблиці 1.3.

Таблиця 1.Види інформації за змістом

Вид інформації Відомості, що відносяться до виду інформації
Інформація про фізичну особу Відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.
Інформація довідково-енциклопедичного характеру Систематизовані, документовані, публічно оголошені або іншим чином поширені відомості про суспільне, державне життя та навколишнє природне середовище.
Інформація про стан довкілля (екологічна інформація) Відомості та/або дані про: стан складових довкілля та його компоненти, включаючи генетично модифіковані організми, та взаємодію між цими складовими; фактори, що впливають або можуть впливати на складові довкілля (речовини, енергія, шум і випромінювання, а також діяльність або заходи, включаючи адміністративні угоди в галузі навколишнього природного середовища, політику, законодавство, плани і програми); стан здоров’я та безпеки людей, умови життя людей, стан об’єктів культури і споруд тією мірою, якою на них впливає або може вплинути стан складових довкілля; інші відомості та/або дані.
Інформація про товар (роботу, послугу) Відомості та/або дані, які розкривають кількісні, якісні та інші характеристики товару (роботи, послуги).
Науково-технічна інформація Будь-які відомості та/або дані про вітчизняні та зарубіжні досягнення науки, техніки і виробництва, одержані в ході науково-дослідної, дослідноконструкторської, проектно-технологічної, виробничої та громадської діяльності, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.
Податкова інформація Сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб’єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України.
Правова інформація Будь-які відомості про право, його систему, джерела, реалізацію, юридичні факти, правовідносини, правопорядок, правопорушення і боротьбу з ними та їх профілактику тощо.
Статистична інформація Документована інформація, що дає кількісну характеристику масових явищ та процесів, які відбуваються в економічній, соціальній, культурній та інших сферах життя суспільства.
Соціологічна інформація Будь-які документовані відомості про ставлення до окремих осіб, подій, явищ, процесів, фактів тощо.

За режимом доступу інформація поділяється на відкриту та з обмеженим доступом(рис.1.5).

Рис. 1.5 Режими доступу до інформації

Характеристика роботи

Реферат

Кількість сторінок: 54

Безкоштовна робота

Закрити

Доступ до публічної інформації

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.