Зміст

Структура та функція інформаційної системи

Структура інформаційної системи.

Апаратна та програмна частина

Інформаційної системи

Апаратне забезпечення

Програмне забезпечення.

Системні програми

Інструментальні системи

Прикладні програми

Архітектура та принципи роботи ЕОМ

Основні терміни

Компоненти ЕОМ Неймана

Магістрально-модульний принцип побудови ПК.

Внутрішня пам’ять.

Функціональна схема комп’ютера

Системна шина – магістраль

Контролери, адаптери

Модулі ПК

Внутрішня пам’ять ПК

Пристрої введення інформації

Клавіатури та основні групи клавіш

Миша

Трекбол і джойстик

Сканери

Пристрої виведення інформації

Монітори

Принтери

Зовнішня пам’ять комп’ютера

Загальна характеристика зовнішньої пам’яті

Принципи запису інформації на магнітні диски

Вінчестери

Гнучкі магнітні

Лазерні диски

Комп’ютерні мережі

Загальні поняття про комп’ютерні мережі

Класифікація комп’ютерних мереж

Сервери і робочі станції

Програмне забезпечення та протоколи

Комунікаційне обладнання

Лінії зв’язку

Використана література

Зовнішня пам’ять комп’ютера

Загальна характеристика зовнішньої пам’яті

Для зберігання інформації (програм та даних) у ІВМ РС – сумісних комп’ютерах

застосовують різні пристрої, що належать до зовнішньої пам’яті ПК. При цьому під внутрішньою пам’яттю розуміють, передусім, оперативну пам’ять (тобто ОЗП). Зовнішня пам’ять є, як правило, довготривалою. Якщо в оперативній пам’яті дані зберігаються лише під час роботи програми, то у зовнішній пам’яті інформація може зберігатися протягом місяців та років. Через це пристрої зовнішньої пам’яті називають також накопичувачами. Ще однією відмінністю зовнішньої пам’яті від оперативної є її енергонезалежність, тобто дані у зовнішній пам’яті зберігаються навіть при відключенні живлення.

Накопичувач – це пристрій, що складається з носія інформації та приводу. Привід є сукупністю механічних та електронних компонентів: корпусу, двигуна, зчитувальної головки, електронної схеми (контролера) тощо.

Пристрої зовнішньої пам’яті розрізняють передусім за типом носія інформації, а саме:

Жорсткі магнітні диски;

Гнучкі магнітні диски;

Оптичні компакт – диски (CD-ROM, CD-RW);

Магнітні стрічки.

Для визначення певних накопичувачів (жорстких дисків, дисководів, гнучких дисків, компакт-дисків) у системному блоці ПК є спеціальні монтажні відсіки. Це дозволяє компактно розміщати всі необхідні пристрої зовнішньої пам’яті у системному блоці, тобто ці вмонтовані накопичувачі вже й не можна назвати власне зовнішніми відносно ПК.

Важливими характеристиками пристроїв зовнішньої пам’яті є їхня ємність та час доступу до інформації. Визначення інформаційної ємності пристроїв пам’яті ви вже зустрічали у пункті «Одиниці інформації». Для пояснення часу доступу наведемо знайомий усім приклад магнітофонної касети як пристою для зберігання звукової інформації. Час доступу до інформації, тобто до певної мелодії, залежить від розташування мелодії на магнітній стрічці та від швидкості перемотування.

Принципи запису інформації на магнітні диски

Магнітні диски мають таку назву завдяки наявності тонкого магнітного шару на своїй поверхні. Інформація записується на різноманітні ділянки цього магнітного шару. Запис відбувається по концентричних колах – доріжках (мал. 12.1). Всі концентричні доріжки розбивають на дуги, що називаються секторами. Сектор – це найменша фізична ділянка поверхні диска, на яку можна записати дані.

Зрозуміло, що чим більше секторів та доріжок на диску, тим більшу кількість інформації можна на ньому розмістити. Переважна кількість накопичувачів на магнітних дисках має більше однієї роботи поверхні. Приміром, на гнучких дисках магнітний шар можна наносити з обох боків, а у вінчестерах є не один, а цілий набір дисків.

Розмічання магнітного диска на доріжки та сектора називається форматуванням. Внаслідок формування доріжкам та секторам надаються номери. Якщо під час формуванням на поверхні диска з’являються дефектні місця, то на них буде поставлена певна електронна мітка, яка забороняє запис.

Вінчестери

Більшість ПК мають у своєму

складінакопичувач на

жорсткому магнітному диску,

або, інакше кажучи, вінчестер*.

Цей накопичувач має один

чи кілька пласких магнітних дисків

(мал. 12.2), до яких підведено

Комп.12.2 Конструкція вінчестера

головки читання-запису.

Ці головки тримаються на опозиціонері,

який нагадує важіль звукозйомника у програвачі грамплатівок. Диски вінчестера закріплені на одній осі, яку обертає двигун.

Швидкість обертання дисків дуже висока – від 60 до 200 об/с. Чим вища швидкість обертання, тим більшою може бути швидкість читання-запису інформації. Завдяки високій швидкості обертання між дисками та головками виникає потік повітря, який підіймає легкі головки й вони ніби «летять» над диском.

Ємність першого вінчестера була 16 Кбайт, у сучасних вінчестерів вона сягає десятків і сотень гігабайт. Застосування нових технологій дозволяє досягти високої щільності магнітного запису. Диски ємністю менш ніж 10 Гбайт тепер практично не випускаються.

Диск, на якому розміщена оперативна система, називається системним, і йому надається ім’я, позначене літерою С.

Якщо в комп’ютері встановлено ще один жорсткий диск, йому буде надана наступна літера алфавіту – D.

Гнучкі магнітні

Для зберігання невеликих кількостей інформації та перенесення їх одного комп’ютера на інший використовуються дискети. Дискета – це гнучкий магнітний диск, поміщений до захисного корпусу. Гнучкі магнітні диски називають також флопі-дисками. Флопідиски були розроблені ще до появи ПК. Перші ІВМ РС вже були оснащені приводами для таких дисків діаметром 5,25 дюйма (133 мм). Ємність перших дисків була невеликою, усього 160 Кбайт. Магнітний шар на них було нанесено лише з одного боку.

Нині використовуються в основному

флопі-диски діаметром 3,5 дюйма

(89 мм) з двостороннім магнітним

покриттям (мал. 12.3), які називаються

просто «тридюймівками». Ці

дискети випускаються, як правило,

у виконанні HD (HighDensity – висока щільність) і мають ємність 1,44 Мбайта.

Комп.12.3 Дискета 3,5

На пластмасовому корпусі тридюймових дискет є рухома пластика (металева чи пластмасова), яка закриває віконце для зчитування або запису. Коли дискета вставляється в дисковод, ця пластика автоматично зсувається. По обидва боки від етикетки розміщення два отвори.

На зворотньому боці дискети розташований круг, що обертається. Він призначений для фіксації диска у приводі. Дуже важливо правильно вставляти дискету до щілини дисковода: захисною пластинкою вперед і кругом фіксації диска донизу.

Лазерні диски

Більшість сучасних ПК обладуються приводом CD – ROM для читання компакт-дисків. Скорочення CD – ROM утворене двома позначеннями з літер CD – CompactDisk та ROM– Read-OnlyMemory (пам’ять тільки для читання). Компакт-диски, для яких призначені приводиCD – ROM, виконані за лазерною технологією, тому їх ще називають лазерними дисками (мал. 12.4). Завдяки своїм невеликим розміром та значному обсягу інформації, що зберігається, лазерні диски стали тепер найпопулярнішими накопичувачами. На цих дисках зберігається будь-яку інформацію: звукові файли, графічні зображення, мультимедійні енциклопедії, пакети програм.


Комп.12.4 ДисководCDROM

Лазерний диск має пластикову основу з алюмінієвим покриттям, яке відбиває промінь лазера при зчитування. Закодована у двійкових числах інформація нанесена на диск у вигляді ямок та горбків. Ямка відповідає нулеві, а горбок – одиниці. Доріжка, по якій зроблено запис, має вигляд спіралі. Ця доріжка лише одна, на відміну від багатьох доріжок на магнітному диску, зроблених у вигляді концентричних кіл. Зчитування інформації з доріжки здійснюється за допомогою лазера.

Обсяг інформації, що зберігається на лазерному диску, становить 600 Мбайт. Для високоякісних звукових файлів це майже година звучання. На лазерний диск можна записати понад 20 тис. картинок, виконаних у стиснутому форматі JPEG. Якщо ж зберігати лише текст, то диск CD – ROM можна розмістити близько 1000 книжок по 300 сторінок.

Комп’ютерні мережі

Загальні поняття про комп’ютерні мережі

З попередніх параграфів ви дізналися, яке широке коло завдань можна виконати, використовуючи індивідуальний комп’ютер. Але існують проблеми, які в принципі неможливо розв’язати за допомогою одного комп’ютера. Примірок, як підвищити надійність комп’ютера, що керує будь-яким важливим процесом: польотом ракети, плавленням металу у доменній печі, ядерною реакцією на атомній станції. Вихід з ладу керівного комп’ютера у цих системах загрожує непоправними наслідками. Інші приклади, коли неможливо обійтися без обчислювальної мережі, - це обмін інформацією між комп’ютерами на одному підприємстві або розташованими на значній відстані.

Мал. 13.1. 

Приклад мережі:

0 – вузли; -- зв’язки

Що розуміється під терміном мережа?

Абстрактне поняття мережі означає сукупність вузлів, поєднаних між собою зв’язками, тобто мережею може бути як реальна система, наприклад мережа залізниць, так і малюнок на папері (мал. 13.1). Однак, на відміну від мережі на малюнку, комп’ютерна мережа є значно складнішим поняттям

Комп’ютерна мережа – це сукупність взаємопов’язаних та узгоджених апаратних і програмних засобів: комп’ютерів, периферійного (мережного) обладнання, операційних систем і мережних додатків. Частиною комп’ютерної мережі є також канали зв’язку для передавання даних.

Характеристика роботи

Курсова

Кількість сторінок: 27

Безкоштовна робота

Закрити

Інформаційна система

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.