ПЛАН

1. Системи обробки зображень. Графічні редактори. Призначення. Основні можливості.

2. Застосування контент-аналізу

Список використаної літератури     

2. Застосування контент-аналізу

Контент-аналіз починався як кількісно-орієнтований метод аналізу текстів для вивчення масових комунікацій. Уперше він був застосований у 1910 році соціологом Максом Вебером для оцінки охоплення періодичною пресою політичних акцій у Німеччині. [17]

З появою засобів автоматизації, текстів в електронному вигляді, починаючи з 60-х років минулого століття, початковий розвиток одержав контент-аналіз інформації великих обсягів — баз даних і інтерактивних медіа-джерел. Традиційне політичне використання сучасних технологій контент-аналізу було доповнено необмеженим переліком рубрик і тим, що охоплюють виробничу і соціальну сфери, бізнес і фінанси, культуру і науку. Цей процес, у свою чергу, супроводжувався великою кількістю різнорідних програмних систем.

Поняття контент-аналіза, що бере свій початок у психології і соціології, сьогодні поки не має однозначного визначення. Це породжує ряд проблем, найважливіша з який полягає в тому, що програмні системи, побудовані на основі різноманітних підходів до контент-аналізу, у загальному випадку несумісні. [17]

Приведемо лише деякі визначення контент-аналізу:

Контент-аналіз — це методика об'єктивного якісного і систематичного вивчення змісту засобів комунікації (Д. Джері, Дж. Джері). [17]

Контент-аналіз — це систематична числова обробка, оцінка й інтерпретація форми і змісти інформаційного джерела (Д. Мангейм, Р. Річ). [17]

Контент-аналіз — це якісно-кількісний метод вивчення документів, що характеризується об'єктивністю висновків і строгістю процедури і являє собою квантификационную обробку тексту з подальшою інтерпретацією результатів (В. Іванов). [4]

Контент-аналіз складається з пошуку в тексті визначених змістовних понять (одиниць аналізу), виявлення частоти їхньої появи і співвідношення зі змістом усього документа (Б. Краснов). [17]

Контент-аналіз — це дослідницька техніка для одержання результатів шляхом аналізу змісту тексту про стан і властивості соціальної дійсності (Е. Таршис). [17]

Проте, незважаючи на різноманіття трактувань контент-аналіза, велике прикладне значення методології все-таки дозволяє уникнути багатьох протиріч. Об'єднання засобів і методів, їхній природний добір шляхом багаторазової оцінки отриманих результатів відкривають можливість виділення і підтвердження знань, а також фактичної сили і корисності даного інструментарію. [17]

Контент-аналіз у рамках дослідження інформаційних потоків — новий напрямок, що передбачає аналіз масиву текстових документів — результатів моніторингу інформаційного простору.

Загальновизнаним є розподіл методології контент-аналіза на дві галузі: якісну і кількісну. Основа кількісного контент-аналіза - частота появи в документах визначених характеристик змісту. Метод якісного контент-аналіза базується на самому факті чи присутності відсутності в тексті однієї чи декількох характеристик змісту.

Метод якісного контент-аналізу заснований на тому, що в будь-якій фазі кількісного контент-аналізу для оцінок результатів може бути притягнутий експерт. Таким чином, цей метод покликаний забезпечити експерта необхідними засобами для висновків і додаткових результатів. Експерт за допомогою таких засобів може знайти визначені властивості частини інформації і перевірити їх щодо загального текстового потоку, а загальні властивості текстового потоку поширити на його конкретну тематичну частину. [17]

Процес методу якісного контент-аналізу складається з трьох основних стадій.

Перша — зведення великої кількості текстової інформації до кінцевого числа інтегрованих блоків тексту — одиниць змісту, що кодуються для подальшої обробки цих блоків. Основними одиницями змісту є категорії, послідовності і теми.

Друга стадія якісного контент-аналізу — реконструкція суб'єктивних складених текстового потоку — системи значень, думок, поглядів і доказів кожного джерела тексту.

Третя стадія — формування висновків і узагальнень шляхом порівняння індивідуальних систем значень. [17]

Метод кількісного контент-аналізу, у свою чергу, як правило, складається з трьох основних етапів. На першому етапі виділяються одиниці аналізу і переводяться у форму, прийнятну для обробки (сьогодні — в електронний вигляд). Другий етап складається в підрахунку частоти одиниць аналізу з застосуванням різноманітного математичного апарату для виявлення взаємозв'язків між ними. Суть третього етапу складається в інтерпретації отриманих результатів. При цьому без залучення штучного інтелекту, об'ємних семантичних формалізаторів, навіть експертів як таких, з використанням тільки математичних методів можуть бути отримані змістовні, семантично наповнені результати. [17]

Однією з найважливіших проблем у методології контент-аналізу є процес категоризації. Використання набору категорій задає концептуальну сітку, у термінах якої аналізується текстовий потік.

Дослідження текстового потоку, якщо він досить великий, можна проводити двома шляхами.

Перший шлях — визначення кінцевої, але свідомо надлишкової, сукупності категорій для одержання кількісних даних про зустрічальність деяких з них. При цьому передбачається й автоматична чи напівавтоматична кластеризація (розподіл на групи і класи) неупорядкованої послідовності категорій і, відповідно, одержання на її основі нових узагальнених категорій.

Другий шлях — виявлення в потоці за допомогою кількісних багаторазових оцінок нових знань з наступною кваліфікацією їх як категорій. Це напрямок контент-аналізу одержало назву Data Mіnіng — дослівно "розкопка даних". [17]

Контент-аналіз є одним із методів якісно-кількісного вивчення змісту текстів. Суть методу полягає у зведенні всіх текстів досліджуваної проблеми до набору певних елементів, які в подальшому підлягають підрахунку та аналізу. Тексти в таких дослідженнях виступають в якості об'єкта аналізу тому, що на підставі змін, які відображені в них, можна робити висновки про тенденції розвитку суспільства, або функціонування відповідних соціальних інститутів. [9]

Російський вчений О.М.Алексєєв виділив такі складові контент-аналітичного дослідження:

Контент-аналіз має справу з масовою сукупністю текстів, використовуючи при цьому типові соціологічні процедури суцільного чи вибіркового обстеження, з дотриманням вимог репрезентативності.

Контент-аналіз припускає структурування, сегментацію, розчленування текстів чи вичленення із них змістовних інваріантів, що повторюються в усіх чи у ряді текстів, які належать до досліджуваної масової сукупності.

Для забезпечення такої однотипності сегментації і вичленення інваріантів контент-аналіз припускає високу ступінь формалізації, застосування суворих операціональних правил і формальних алгоритмів у здійсненні процедур контент-аналізу.

Контент-аналіз — аналітико-синтетична процедура, оскільки передбачається формалізований "розділ" цілісних текстів чи вичленення окремих елементів їх для наступного "збирання" цих інваріантних елементів у великі "однорідні маси", обсяг і тип яких характеризуються як певна цілісність уже усієї сукупності текстів.

Контент-аналіз передбачає використання якісних, статистичних методів, причому вказані інваріантні елементи з їх ознаками виступають одиницями спостереження і підрахунку. [9]

Взагалі, у контент-аналізі має місце перекодування соціальної інформації.

Деякі принципи контент-аналізу запозичені при створенні інформаційно-аналітичних систем в Лабораторії прогнозно-аналітичної бібліометрії НБУ ім. В.І.Вернадського. Серед них:

-опрацювання великих масивів документальної інформації;

-вичленення із них змістовних фрагментів;

-сортування цих фрагментів і збирання їх у однотипні за змістом підгрупи. [9]

Одні з них використовуються на етапі відбору інформації у вигляді ключових цитат, інші — на етапах автоматизованої обробки баз даних.

Застосування елементів методу контент-аналізу при створенні інформаційно-аналітичних систем викликано перш за все необхідністю отримання об`єктивних результатів відбору матеріалів, незалежних від вражень чи почуттів людини. Об`єктивність при цьому досягається тим, що особисті враження дослідника заміняє об`єктивна процедура формалізації і квантифікації тексту. Зміст розчленовується на окремі фрагменти, присвячені різним аспектам висвітлення певної проблеми, які в системі сортуються і при необхідності підраховуються. При виконанні цієї процедури велике значення має наявність детально розробленого класифікатора. Класифікатор — це схема, за якою збирається матеріал до бази даних. Тематичні рубрики та підрубрики класифікатора обираються так, щоб з одного боку вони показували напрямок відбору матеріалів, а з іншого, щоб у результаті аналітичного опрацювання висновки являли собою повний зріз змісту на дану тему. Оскільки від правильного підбору рубрик багато в чому залежить таматична спрямованість масиву інформації, при їх обранні слід остерігатись помилок. Зупинимося на найхарактерніших із них. Якщо обмежитись занадто вузькими тематичними рамками, то можна втратити частину змісту, яка в них не увійде. Якщо ж використовувати дуже узагальнені рубрики, то багато в чому втрачається оригінальність досліджуваних документів, ускладнюється робота з великими масивами відібраної інформації.

У загальному вигляді основні етапи формування інформаційно-аналітичних систем на базі контент-аналізу матеріалів такі. Спочатку визначається тематика дослідження, мета та об`єкт аналізу, його хронологічні та географічні рамки, принципи відбору. Потім розробляється класифікатор, згідно з яким виконується відбір ключових цитат, складається інструкція для кодувальника. Після кодування фрагменти публікацій заносяться до баз даних і обробляються в автоматизованому режимі. [S]

Процедура контент-аналітичного відбору повинна складатися із точно визначених дій, котрим без будь-яких змін повинні підлягати усі об`єкти опрацювання. [9]

Розділи класифікатора, за якими кодуються фрагменти публікацій, мають бути ясними і недвозначними з тим, щоб не допускати двозначності тлумачення і звести до мінімуму вплив суб`єктивних думок кодувальників на процес обробки.

Інтерпретація результатів дослідження повинна охоплювати всі здобуті дані, висновки мають спиратися не на якусь частину результатів, а враховувати їх всі без винятку. [9]

Для автоматизованого опрацювання матеріалів має велике значення не тільки те, яка частота появи тієї чи іншої категорії, а взагалі присутня вона в досліджуваному тексті, чи ні. Кількісний підрахунок дозволяє зробити об`єктивні висновки щодо спрямованості матеріалів за кількістю вживань одиниць аналізу (ключових цитат) в досліджуваних текстах, якісний аналіз робить те саме, але внаслідок вивчення того, чи зустрічається і в якому контексті якась важлива, оригінальна категорія взагалі. [9]

В автоматизованої технології контент-аналізу існує кілька важливих особливостей:

-використання ключового фрагмента публікації як одиниці формування текстового інформаційного масиву;

-формування банку ключових фрагментів публікацій є об'єднанням двох взаємозалежних автоматизованих процесів: аналітико-синтетичної переробки і багаторівневої процедури контент-аналізу текстів публікацій;

-індексація ключових фрагментів публікацій відбувається за допомогою багатофасетної класифікації. [17]

Унікальність запропонованої технології складається в об'єднанні змістовних і кількісних методів контент-аналізу. Послідовність етапів змістовного аналізу проблеми, що досліджується конкретною інформаційною системою, умовно можна поділити на змістовний (якісний) аналіз сукупності публікацій і формалізований (кількісний) аналіз інформаційних масивів: індексного, бібліографічного і масиву текстів ключових фрагментів публікацій.

Система обробки інформаційних масивів являє собою сукупність інформаційних файлів, що акумулюють інформацію про фасети, значення фасетних індексів і порядку сортування інформаційних модулів, виконавчого файлу і файлу конфігуратора. [17]

При відборі видань, при щоденному їхньому перегляді ведеться пошук потрібних матеріалів. Опрацювання документів здійснюється методом контент-аналізу з урахуванням особливостей визначених тем і перспектив їхнього можливого розвитку. З тексту у вигляді цитат відбирається профільний дослідженню матеріал. Такий спосіб опрацювання документів, який потребує їх уважного прочитання та ретельного кваліфікованого відбору інформації, забезпечує повноту, гарантує чистоту та компактність відібраних матеріалів. [15]

Характеристика роботи

Контрольна

Кількість сторінок: 25

Безкоштовна робота

Закрити

Історична інформатика 5

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.