План

1. Позитивні та негативні наслідки інформації сучасного суспільства

2. Відкриті та закриті джерела міжнародної інформації

3. Державна інформаційна безпека   

1. Позитивні та негативні наслідки інформації сучасного суспільства

Нині світ перебуває в умовах переходу до інформаційного суспільства, інформаційна політика є важливою складовою зовнішньої і внутрішньої політики держави й охоплює всі сфери життєдіяльності. Ми живемо в епоху, коли інформація набуває важливого значення - править світом, формалізуючи відносини між людьми і державою. Вважається, що радіо, телебачення, Інтернет як основні засоби фокусування інформації дають нам правильне уявлення про реальність. Однак інформатизація суспільства має як позитивні, так і негативні сторони.

До переваг інформатизації суспільства слід віднести: швидку обробку інфор­мації, інтеграцію в усі сфери життєдіяльності, свободу преси тощо. До недоліків -недостовірність, невчасність, неповноту інформації, маніпуляції, інформаційні війни тощо. Донині не було спроби інтегрувати погляди саме на негативні інформаційні впливи, а відтак, і започаткувати механізми державного регулювання процесів, від яких потрібно захищати як українське суспільство в цілому, так і кожного громадянина країни зокрема.

Впровадження новітніх інформаційних технологій для створення оглядово-аналітичної та реферативної інформації, має багато позитивних моментів. Наведу декілька прикладів і намагатимусь довести правоту своєї думки.

По-перше введення в дію нових автоматизованих систем полегшує працю людей. Наприклад, раніше у бібліотеках чи архівах, щоб зібрати інформацію і розділити її по відділах за певними ознаками, потрібно було затратити багато часу. Тому що, всі оперррації пов’язані з обробкою ддокументів виконувались в ручну. Працівник повинен був сам ознайомитись з усім масивом документів, і розмістити їх по відділах. Це, звичайно, була дуже складна і кропітка робота. Тепер, щоб розмістити документ у фонді, потрібно лише ввести його назву і основні дані в базу даних комп’ютера. І машина, швидко обробивши подану їй інформацію, вкаже місце розміщення документа.

По-друге нові технології прискорюють доступ до інформації. Навіть зараз в багатьох документних фондах для того, щоб знайти певний документ, потрібно затратити чи мало часу. Поки працівник фонду визначить до якої галузі належить потрібний вам документ, поки знайде документ у визначеному відділі, Ви втратите багато дорогоцінних хвилин. Введення в дію автоматизованих технологій дозволить, звести до мінімуму час витрачений на пошук інформації, яка Вас цікавить. Потрібно буде ввести у комп’ютер лише деякі дані і машина за лічені секунди видасть необхідну для Вас інформацію.

По-третє введення нових систем для аналітичної обробки документів, дозволяє із усього інформаційного масиву вибрати ті документи, які найбільш точно висвітлюють питання, яке Вас цікавить. Приведу звичайну ситуацію, наприклад, Ви шукаєте певну інформацію, конкретних джерел не знаєте і взагалі документів, які присвячені даному питанню повністю немає. Якщо Ви звернетесь з такими даними до працівника фонду, порозумітись з ним буде важко. Тому що, пошук потрібної для Вас інформації в ручну займе багато часу і може не дати конкретних результатів. Якщо ж фонд оснащений необхідною технікою, працівник звернувшись до банку даних швидко дасть відповідь, чи є у фонді інформація з потрібної Вам теми, і в яких конкретно документах Ви зможете її знайти.

При вивчені даного питання я не зміг знайти якихось серйозних недоліків відносно впровадження нових автоматизованих технологій. Та все ж, деякі недоробки є:

По-перше, якщо машина почне робити помилки, то службовець, якщо він не проходив відповідних курсів, не зможе усунути виниклу проблему. Йому потрібно буде звертатись за допомогою до фахівців з даного питання. Це призводить до втрати часу і коштів.

По-друге, всі нові машини живляться електроенергією і повністю залежні від неї. І якщо трапиться, якась аварія в електромережі або просто вимкнуть світло працювати буде неможливо. Обслуговування клієнтів припиниться і ніякі дії працівників фонду не зможуть виправити ситуацію.

Вивчивши позитивні та негативні моменти впроваження новітніх автоматизованих технологій, яхочу сказати, що процес автоматизації носить позитивний характер. Але, також вважаю, що неможна повністю переходити на автоматизовані системи потрібно паралельно продовжувати вести документацію вручну. Це дасть впевненість в тому, що великі масиви інформації не зникнуть повністю, із-за якогось вірусу чи неочикуваного збою машини.

Серед нерозв'язаних проблем, що стосуються внутрішнього та зовнішнього інформаційного простору України, залишається, на наш погляд, проблема визначення і дослідження факторів і складових негативних інформаційних впливів як з боку інших держав, так і у власному інформаційному середовищі, а також пошук механізмів державного регулювання захисту українських громадян від нав'язування їм негативної або суперечливої за своїм змістом інформації, різних видів маніпуляцій, навіювання загрозливих настроїв, психологічних атак тощо.

У практиці методи підсвідомого стимулювання широко використовуються ЗМІ, коли ставлення аудиторії до тих чи інших подій формується за допомогою стандартизованих спрощених уявлень (стереотипів, іміджів, міфів, чуток), які впроваджуються в потік "організованих" новин, що автоматично викликають в суспільній свідомості негативну або позитивну реакцію на події. Слід зазначити, що найбільш вразливою людина стає в умовах інформаційного суспільства, коли різноманітні інформаційні технології стають невід'ємною складовою здійснення функцій управління суспільством.

Існує думка, що в умовах демократії влада змінює прямий диктат та поневолення на більш тонкі та ефективні методики. Але застосування різного роду маніпулятивних технологій впливів з будь-якою метою призводить у результаті до серйозних розладів суспільного життя, породжує суспільну апатію та відчуження більшості населення від свідомої участі в будь-яких суспільних процесах. Як наслідок - це може призвести до дестабілізації внутріполітичного життя, наростання негативних явищ, завдати труднощів на шляху модернізації українського суспільства. Брак достовірної інформації не дає громадянам можливості сформувати для себе раціональний проект свого життя, тому людина відчуває соціальну дезорієнтацію та невизначеність, що призводить до підвищення тривожності та невпевненості в захисті. Таким чином, у суспільстві створюються умови для штучного формування психологічної нестабільності, нервозності та психопатійності.

К.Манхейм вважав, що застосування маніпулятивних технологій призводить до блокування можливості людини в умовах глибоких криз (політичних, соціальних, економічних або психологічних) оцінювати стан справ і діяти з точки зору здорового глузду. Необхідність обмірковувати і розуміти, що відбувається, перетворюється у непосильне навантаження, і людина намагається уникнути раціональних роз­мірковувань та сховатися у сфері ірраціонального. Починається підвищена цікавість до окультизму, астрологів, різних магів та шаманів. Різко послаблюється можливість психологічного захисту людини проти маніпуляцій і зростає здатність підпадати під сторонній вплив (сугестію). Зміст інформації, засвоєної за механізмом сугестії, важко піддається осмисленню, корекції і являє собою сукупність "навіяних настанов".

Аналізу психологічного впливу мас-медіа на громадськість, розгляду тероризму як одного із способів ведення інформаційної війни присвячує свою роботу О.В.Рогова.

На її думку, тероризм є одним із способів, за допомогою якого здійснюється психологічний вплив на громадськість через засоби масової інформації. Адже важливим фактором природи тероризму є те, що теракт передбачає емоційний вплив на суспільну думку, породжує жах, панічний настрій, веде до втрати довіри до влади, що викликає політичну нестабільність. ЗМІ найбільш ефективні для здійснення впливу на великі маси людей, це дає привід розглядати їх як частину стратегічного потенціалу тероризму. Результативність інформаційного впливу, що здійснюється за допомогою мас-медіа, пояснюється сильним психологічним ефектом причетності до подій, коли людина поринає в них "тут і зараз" (ефект CNN).

Будь-які медіа вже через свою природу є мимовільним союзником терористів [4], оскільки, як вже відзначалося вище, в основі сучасного тероризму лежить технологія впливу на ЗМІ, а через ЗМІ - на суспільство.

Проаналізувавши небезпеку самостійної позиції засобів масової інформації і вільного висвітлення терористичних актів, ми виділяємо такі негативні впливи ЗМІ:

  • можливий вплив інтерв'ю з терористами на проведення переговорів;
  • небезпека свого роду звеличування злочинців та їх дій;
  • постійне розсекречення розміщення, чисельності, оснащення поліції, правоохоронних органів, що намагаються вирішити інцидент;
  • посилення безладу і можливе наслідування терористам;
  • створення нервової обстановки і загрози життю заручників під час переговорів (через розкриття тактичної інформації);
  • посилення занепокоєння громадськості, що починає робити натиск на владу, з метою досягнення якнайшвидшого вирішення конфлікту, незважаючи на інтереси правосуддя тощо.
  • Виходячи з вищевикладеного матеріалу можна зробити висновок, що проблема висвітлення тероризму в засобах масової інформації вимагає детального розгляду на державному і міжнародному рівнях.

    Певні кроки вже робляться, до цієї проблеми зверталася, насамперед, ООН. Так, у спеціальній резолюції "Терористична злочинна діяльність" від 7 вересня 1990 р. VIIIКонгрес ООН з упередження злочинності і поводження з правопорушниками державам пропонувалося розглянути питання про вироблення принципів для засобів масової інформації "з метою недопущення створення сенсацій та виправдання терористичного насильства, поширення стратегічної інформації про потенційні цілі і поширення тактичної інформації в той період, коли продовжуються терористичні акти, оскільки це може поставити під загрозу життя безневинного цивільного населення і співробітників правоохоронних органів чи перешкодити прийняттюефективних правоохоронних мір з метою запобігання таких актів чи боротьби з ними й арешту правопорушників" [5].

    Взагалі у сфері освіти глобальне співробітництво розвивається особливо бурхливо. Нові комп'ютерні супермагістралі, супутниковий зв'язок роблять таке співробітництво більш доступним та ефективним. Однак слід враховувати небезпеку культурної експансії, експорту по глобальним комунікаційним магістралям освітніх програм, продукції мас-медіа, які є неприйнятними і, навіть неприпустимими, для мовних, освітніх і культурних традицій ряду країн і цілих регіонів. Це суперечить тій сучасній тенденції розвитку світового суспільства, яка сьогодні спрямована не в бік глобалізації культур, а стійко націлена на етнічну і культурну ідентифікацію, на захист національних традицій, на культурну толерантність. Проте вже сьогодні можна відмітити бажання деяких великих освітніх корпорацій, не турбуючись за можливі наслідки здійснюваної освітньої діяльності, знайти нові ринки попиту для своїх послуг, які змістовно не адаптовані до аудиторії з певною культурою. У черговій доповіді на підсумковій колегії Міністерства освіти і науки України зазначалося, що "світ останнім часом невпинно змінюється. Визначальним чинником сучасної цивілізації стала інформація й усе, пов'язане з її накопиченням, оновленням передаванням і використанням. Але, як відомо, інформація теж є різного спрямування. Тому вкрай важливо, щоб вчитель став захисником дітей від елементів агресії, жорстокості, які нерідко пропонують інформаційні потоки" .

    Дослідник В.Ю.Биков стверджує, якщо не враховувати ці тенденції, не запобігти проявам негативного інформаційного впливу на вітчизняний освітній простір з боку небажаних закордонних освітніх і мас-медіа систем, на цьому грунті можуть виникнути серйозні конфлікти, у тому числі міжнародні. Розвиток партнерських відносин й удосконалення ринку освітніх послуг слід будувати на засадах поваги до культурних цінностей різних націй і народів з урахуванням обраними цими націями і народами шляхів і темпів свого суспільного розвитку.

    Можливості міграції, у тому числі віртуальної, доступність інформації про затребуваність тих або інших секторів знання в конкретних суспільствах надають сучасній людині більш широку можливість вибору, ніж виключно в рамках свого соціуму. Це означає, наприклад, що при високому рівні компетентності в якій-небудь сфері в окремому соціальному просторі й підвищеній затребуваності таких фахівців в іншому соціумі людина має шанс зайняти в ньому більш високу статусну позицію.

    У результаті ми дійшли висновку, що спільною складовою негативних інформаційних впливів можна назвати маніпуляцію суспільною свідомістю, тому що саме завдяки маніпуляторам громадянам впроваджуються цілі або установки, які не збігаються з тими, які є у них на даний момент. Подача маніпуляторами інформації не контролюється жодним із незалежних органів, саме тому ситуація потребує розгляду на державному і міжнародному рівнях.

    Серед багатьох факторів, які розглядаються дослідниками у своїх працях, до можливих факторів негативних інформаційних впливів слід віднести такі:

  • недостовірність, невчасність, неповнота, необ'єктивність інформації;
  • інформаційні війни;
  • політична нестабільність;
  • культурна експансія з боку інших держав;
  • небажаний експорт освітніх програм за допомогою глобальних інформаційних мереж;
  • знищення інформаційних кордонів.
  • Усі названі фактори продукуються процесами глобалізації та інформатизації суспільства. У першу чергу це впливає на освітню галузь. Глобалізація надає можливість збагачення новими ідеями, освітніми технологіями. З іншого боку, це ризик втрати висококваліфікованих фахівців, підготовлених вітчизняною системою освіти. А тому в даному напрямі перед нею стоять завдання створення ефективної системи маятникової міграції, за якої у виграші була б вітчизняна система освіти.

    Інформатизація, у свою чергу, зумовлює необхідність формування "здоров'язберігаючого" середовища у приміщеннях, обладнаних комп'ютерною технікою. Адже виникнення "іонного смогу" шкодить здоров'ю, тому необхідно здійснювати штучну аероіонізацію повітря, оснащувати приміщення іонізаторами та вентиляційним обладнанням.

    Характеристика роботи

    Контрольна

    Кількість сторінок: 26

    Безкоштовна робота

    Закрити

    Інформаційне суспільство

    Замовити дану роботу можна двома способами:

    • Подзвонити: (067) 380–84–93, (097) 844–69–22 та (050) 297–73–76
    • Заповнити форму замовлення:
    Не заповнені всі поля!
    Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

    Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.