загрузка...
загрузка...
Характеристика роботи

Контрольна

Кількість сторінок: 15

Безкоштовна робота

План

1. Презентація

2. Прес-конференція

3. Корпоративний імідж

1. Презентація

Важливим сучасним засобом обміну й поширення ділової інформації є презентація.

Помітність — візитна картка успіху. Як на робочому місці, так і на діловому ринку люди конкурують заради отримання бажаних результатів. Обов'язковий атрибут успішної конкуренції — збільшення своєї помітності.

Презентація — випробуваний засіб привернути увагу. Ділова презентація, проведена майстерно, змушує людей позитивно оцінити і вас і ваше повідомлення. Вона дає можливість просунути продукцію, послуги; розширити інтереси, поширити інформацію на широкий загал, під­нести впізнаваність імені та назви; підняти інтерес спо­живача до нових продуктів та послуг; знайти нові шляхи впливу на клієнтів, виборців тощо.

Презентація повинна бути ефективною, а тому при її організації слід подбати про її захопливість, змістовність, збалансованість, про те, щоб вона запам'ятовувалася і бу­ла спрямована на активізацію людей. Отже, презента­ція — це творчий комунікативний процес.

Є кілька типів презентації: зовнішні (проводяться в ауди­торії поза організацією), внутрішні (у межах організації, фірми), такі, що просувають (реклама продукту, послуги, ідеї, рішення), інформаційні (огляд технічних даних, науко­вих, політичних, статистичних матеріалів), висхідні та низ­хідні (вертикаль керівник — підлеглий).

Презентацію слід планувати, а отже подбати про те «хто?», «що?», «коли?», «де?», «як?», «чому?», тобто: хто буде присутнім; який буде результат; як почати і коли за­кінчити презентацію; де зібрати матеріал для презентації; як почати підготовку; чому цю презентацію слід провести.

Презентація — це комунікативний процес, тому слід добре подбати про ключові слова і поняття, їх впливо­вість на аудиторію, запам'ятовуваність. Серед таких мов­них засобів є:

— акронім — слово, утворене з перших букв інших слів. Наприклад, ЗАКОН: 1) 3 — знати професійні навички та вміння; 2) А — аналізувати стан справ; 3) К — конкретно визначати завдання; 4) О — оп­тимальне розв'язання задач; 5) Н — наміри перей­ти до наступної мети;

— алітерація — повтор початкового звука слова в гру­пі слів;

— повтор — повтор слова чи теми, наприклад: робота на користь собі; робота на користь іншим; робота на користь суспільства;

— скорочення. Наприклад: ГТС — готовність, точ­ність, серйозність; НХЛ — наполегливість, харак­тер, лідерство.

Готуючи презентацію, слід подбати про вербальні еле­менти стилю, якими буде виражатися зміст.

Ефективний словесний стиль спирається на: ясність мови; її правильність, виразність та продуманість.

Одним із чинників конструювання вербального стилю є тон повідомлення — враження, відчуття, що лишають­ся після презентації.

Темп мовлення задають короткі слова й сконденсовані речення.

Мова презентатора повинна бути однозначною, поз­бавленою жаргону, незрозумілих абревіатур. Використан­ня спеціальної термінології також повинно бути обмеже­ним. Натомість слід подбати про правильність словника, граматики й синтаксису, про лаконічність висловлювань. Аудиторія найкраще сприймає короткі слова на 2 склади, крім того, це прискорює темп мовлення. Говорити прос­то — це значить уміти з ряду синонімів обрати слово, яке легко сприймається. Пор. слова високого стилю (зліва) та їх синоніми (справа):

Удосконалити Покращити
Концептуалізація Ідея
Сприяти Допомагати
Маніфестація Показ
Парадигма Система
Достовірний Правдивий

Стисла мова надає презентації розмовних інтонацій.

Виразність мови досягається використанням образних висловів, що підкреслюють смисл та природу рекламова­ної речі. Але слід уникати стандартних, «затертих» кліше, порівнянь.

Емоційна, чутлива мова презентатора повинна знахо­дити відгук з боку аудиторії. А тому в промові недоречними є евфемізми — слова, що пом'якшують зміст. Як-от: спеціаліст з продажу (замість продавець), санітарний інженер (асенізатор, двірник), споживач спиртних напоїв (п'яниця/алкоголік) тощо.

Завойовуючи аудиторію, презентатор повинен насити­ти свою мову наказовими мотивами, апелюючи до пози­тивних емоцій: «Якщо ви/ми оберемо...»', «Ми можемо, ми хочемо...»', «Треба утриматись від...» тощо.

Фрази промовця повинні нести міцний заряд, експре­сію, а тому доречними могли бути слова спортивної і вій­ськової термінології (швидкий прорив, взяття плацдарму, атака і под.). Жорсткий вираз робить мову підкресленою.

Передаючи зміст публіці, презентатори можуть вико­ристовувати деякі літературні прийоми: асонанс (повтор схожих звуків, що сприяє виникненню асоціацій: Живіть краще, щоб легше жилось), кустода (виразна «розумна» фра­за типу: «Закон капітана Джека: Людина, що добре працює, отримує всю роботу. Той, хто чудово працює, спокійно її поз­бавляється»); гіпербола (перебільшення, ствердження, нап­риклад: «Коли ми прийшли на цей ринок, то побачили, що конкурентів більше, ніж бджіл у вулику»); паралелізм («Хто мудрий? Той, хто вчиться у всіх інших. Хто сильний? Той, хто керує своїми пристрастями. Хто багатий? Той, хто за­доволений собою. А хто це? Ніхто»).

Доречними будуть у промові образні вислови («Не можна потиснути руку стиснутими в кулак пальцями» (Т.Мейр), «Коли орли мовчать, папуги базікають» (У.Черчілль), метафори («Війна — поганий інструмент для керу­вання завтрашнім днем» (Мартін Лютер Кінг), порівнян­ня («Бізнес ніколи не буде здоровим, поки він, як курча, не набігається в пошуках їжі» (Г. Форд), персоніфікації («Проблеми — це лише можливості в робочому одязі» (Г. Кайзер).

Слід пам'ятати, що презентація — це також і лист, який повинен дійти до адресата, а тому варто продумати способи адресування повідомлення: займенники (найчас­тіше слід звертатися до «ми», «ви»); імена (можна зазда­легідь замовити картки з іменами для учасників презен­тації); конкретне звертання типу покупці, викладачі, ме­неджери, будівельники тощо.

Велике функціональне навантаження несуть вирази, в яких формулюється те, що є цінним для людей («Для вас це означає...», «У результаті ви отримаєте задоволення від...»', «Ви зрозумієте, що це особливо корисно для...»', «Ва­ша вигода очевидна...»).

Для впливу на аудиторію презентатор повинен мати пев­ний вигляд — імідж, тобто якості невербального стилю по­ведінки: уміння поводитися з наочністю, рухи оратора, пос­тава, манери тощо.

Організовуючи презентацію, слід обов'язково враховува­ти, що, як правило, робоче місце ділової людини — стіл з документами, звітами, листами, друкованими виданнями тощо. Як же цих зайнятих людей зацікавити новими пропо­зиціями?

З цією метою існують письмові презентації: листи-під-твердження, «роздавальний» матеріал, пропозиції.

Листи-підтвердження відправляють за 3—5 днів до дня проведення презентації. Це текст на одну сторінку, що складається з двох параграфів. У першому підтверджу­ються дата, час і місце проведення презентації. У друго­му параграфі міститься посилання на додатки, що можуть включати: короткий огляд виступу («Ви почуєте про...»)', коротку біографічну довідку про того, хто буде виступати або карта-схема місця презентації.

«Роздавальний» матеріал — це друковані матеріали для учасників презентації, де можна зазначити порядок денний, план повідомлення або зошит для вправ.

Письмові пропозиції — документ, що розширює або під­тверджує усну презентацію.

При оформленні двох останніх видів письмової інфор­мації важливо враховувати їх «читабельність», зорове сприймання, і, звичайно, мовний вплив на аудиторію.